ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ЖИТТЄДАЙНИЙ СКАЛЬПЕЛЬ
У ранкову пору, коли ще спить Київ, в Інституті урології вже давно світяться вікна. За чверть до сьомої хворі, яких недуга привела на лікарняне ліжко,— в операційній. Мені довелося бути присутньою на кількох операціях в Олександра Возіанова.

Тут усе чітко відпрацьовано, ніби швейцарський годинник — бригади медиків роблять початкову стадію, а Олександр Федорович, розмовляючи з хворим, береться за скальпель. Запам’яталась вчителька з районного центру, яка навіть спостерігала на моніторі за хірургічним втручанням в її організмі. Подумки я відзначила, що лікар-учений, котрий заслужив високе визнання, простий в спілкуванні. Він заспокоював хвору тихим лагідним голосом, запевнив, що в неї після операції все буде гаразд. Таких операцій зранку він робить кілька...

У кабінеті академіка продовжуємо розмову.
— Олександре Федоровичу, Ви пройшли складний шлях від рядового хірурга до фахівця, визнаного в медичному світі. Але Ви залишились в Україні. І продовжуєте оперувати у свої... (не можу вимовити слово) двічі по 35. Бо професія хірурга потребує міцного здоров’я, сили волі, блискавичної реакції. Судячи за результатами, це вдається. Можете сказати, скількох приблизно людей Ви прооперували?
— Я колись намагався підрахувати. Десь понад 45 тисяч операцій зробив. Я дуже люблю Грецію і в одній зі своїх поїздок зустрівся там із Вселенським патріархом Варфоломеєм. Ми розмовляли про все, але коли я йому розповів про те, чим займаюся, він мені сказав, що за кожне врятоване життя дорослого Бог додає один день життя. А за життя дитини — сім днів...
— Торік Ви з колегами брали участь у Всесвітньому конгресі урологів у Парижі. Доповідь була вислухана з великою увагою і дістала високу оцінку професіоналів. Наскільки я знаю, в ній йшлось про те, як катастрофа на ЧАЕС вплинула на здоров’я людей, зокрема, на чоловіків — зросла кількість онкозахворювань сечового міхура.
— Цей документ був не лише українським. Це спільна праця медиків із Франції, Японії та інших держав. Нас, учених, хвилює те, як наслідки чорнобильської біди позначаються на здоров’ї нації. З’ясувалось, що радіоактивний цезій виводиться з організму через сечогінну систему і сприяє виникненню онкологічного захворювання сечового міхура. Про те, як боротися з цією недугою, йшлося в доповіді на Всесвітньому онкологічному конгресі у США. Її було визнано найкращою у клінічній категорії й відзначено золотою медаллю.
* * *
Народився Олександр Возіанов 2 жовтня 1938 року в Мелітополі. У 1962-му закінчив Київський медичний інститут. Служив хірургом Північного флоту СРСР. З 1968 р. працює на кафедрі урології Київського медінституту, де пройшов шлях від асистента до завідуючого кафедри. 1970 року захистив кандидатську, а в 1978-му — докторську дисертації, професор.
3 1987 р. О. Возіанов очолює Інститут урології; з 1993 р. — президент Академії медичних наук України.
Наукові розробки ювіляра становлять вагомий внесок у фундаментальну та прикладну медицину. Головними напрямами його наукової діяльності є розробка функціональних методів діагностики і хірургічного лікування урологічних захворювань. Визнання набули його роботи з проблем пухлин передміхурової залози. Він уперше розробив класифікацію передпухлинних станів, раку передміхурової залози і сечового міхура, розробив оригінальну методику операції й запропонував спеціальний інструментарій. Уперше в країні впроваджена радикальна операція при злоякісних пухлинах передміхурової залози. За ці дослідження йому присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Олександром Возіановим засновано першу в Україні лабораторію термодіагностики, відкрито перше відділення екстракорпорального дроблення каменів нирок. Велике значення мають його дослідження з вивчення клітинних і молекулярних механізмів розвитку раку сечового міхура і впливу на цей процес радіаційного забруднення середовища.
Результати досліджень академік опублікував у 600 наукових працях, у їх числі — 45 монографій, 15 винаходів.
Олександр Федорович створив школу вчених-урологів, підготувавши понад 40 докторів і кандидатів наук. Багато його учнів є професорами, керівниками наукових закладів.
О. Возіанов — один із фундаторів Академії медичних наук України, у 1993 році обраний її першим президентом. Створення Академії стало важливим етапом у розвитку вітчизняної медичної науки. Академія медичних наук під керівництвом Возіанова стала авторитетною науковою установою. У 2007 році Олександра Федоровича переобрали президентом АМН.
Заслуги О. Возіанова у розвитку медичної науки широко визнані в Україні та за кордоном. Він обраний академіком НАН і АМН України, головою Української урологічної асоціації, постійним членом Міжнародної, Європейської та Американської урологічних асоціацій, дійсним членом Нью-йоркської Академії наук, Російської академії медичних наук, Академії наук Бразилії, Польської медичної академії, Академії медичних наук Республіки Білорусь. У 1996 році Міжнародний біографічний Центр і Американський біографічний інститут визнали О. Возіанова одним із 500 найвпливовіших і визначних учених світу, а у 1997-му цими ж установами його визнано людиною року. У 2005 р. Американський біографічний інститут визнав його одним із найвидатніших учених світу (дослівно — Медичним Генієм України).
Наукова, лікувальна та громадська діяльність О. Возіанова відзначена високими державними нагородами, серед яких: ордени «Дружби народів», «За заслуги» III ст., Ярослава Мудрого V ст., звання «Героя України» із врученням ордена «Держави», почесне звання «Заслужений діяч науки», лауреат Премії імені Вернадського, двічі лауреат Державної премії України. Відзначений багатьма іноземними нагородами.
...Інститут живе буденним життям. Щодня до нього приходять десятки хворих зі складними недугами, їх треба діагностувати, визначити стратегію і тактику лікування. Але основне тут лікування — скальпель. А далі — відновлювальна терапія.
Під час мого відвідування операційної я познайомилась із сином Олександра Федоровича, теж хірургом, який має щастя вчитися у батька.
З нагоди ювілею талановитої непересічної людини хочеться побажати Олександрові Федоровичу найперше того, що він сам дарує людям — здоров’я, натхнення, і щоб Бог додавав йому оті дні й тижні за врятоване життя дітей і дорослих. І ще довго нехай тримає скальпель в руках!

Валентина СКОРОПАДСЬКА, заслужений журналіст України
також у паперовій версії читайте:

• СЛОВО ПРО ЮВІЛЯРА

назад »»»