ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА, ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ І СТВОРЕННЯ ГЕНОФОНДУ НАЦІЇ

Здавалося б, що спільного між пенсійною реформою, поліпшенням демографічної ситуації й генофондом нації в нашій державі? Тим часом заглиблення в тему свідчить: зв’язок таки є, причому найбезпосередніший.

Спочатку про демографічну ситуацію. Фахівці твердять, що це нині найгостріша проблема в Україні. Чим швидше ми її подолаємо, тим швидше держава, як мовиться, вийде у люди. Але як це зробити? Дослідники проблеми, схвалюючи кроки, котрі робить для цього держава, збільшуючи допомогу при народженні дитини, кажуть, що цього замало. На їхній погляд, для поліпшення демографічної ситуації потрібно розробити Державну програму відтворення генофонду нації. У ній, крім згадуваної допомоги при народженні дитини, яка надається відповідно до чинного законодавства, держава має передбачити відкладання на ощадну книжку дитини певну суму грошей до досягнення нею повноліття. Цими коштами не має права розпоряджатися ніхто з членів сім’ї, тільки вона сама, коли досягне 18 років.
На ощадній книжці за 18 років має накопичитися така сума коштів, аби потім діти могли оплатити навчання у ВНЗ або при одруженні купити квартиру.
Крім того, у згаданій Державній програмі мають бути передбачені заходи щодо поліпшення медичного обслуговування населення, особливо дітей, підвищення рівня та якості життя, освіти, підготовки та перепідготовки кадрів.
Завдання, як бачимо, амбітні для нашої порівняно бідної держави. Читач резонно запитає: «Де взяти кошти для цього, коли в нашому бюджеті часом не вистачає грошей на найнеобхідніше»?
Спираючись на результати наукових досліджень щодо реформування пенсійної системи, можна стверджувати, що саме вона дасть необхідні кошти. У Концепції пенсійної реформи, яку розробило Міністерство праці та соціальної політики України і яку має розглядати уряд, йдеться про запровадження другого пенсійного рівня — накопичувальної системи. Ефективне інвестування пенсійних активів цієї системи стимулюватиме оздоровлення й подальше зростання національної економіки, додаткове зростання ВВП, фонду оплати праці, розмірів пенсійних виплат тощо. Розрахунки спеціалістів доводять, що спрямування навіть 50 відсотків інвестиційного ресурсу накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на розвиток вітчизняної економіки сприятиме у 2050 році додатковому зростанню ВВП на 28,9 відсотка, збільшенню оплати праці на 32,1 відсотка, зростанню розмірів пенсій солідарної системи — на 32,1 відсотка і накопичувальної на 14,9 відсотка.
Наявність інвестиційного ресурсу накопичувальної системи дасть змогу вивільнити значну частину державного бюджету, яка піде на розвиток національної економіки, та спрямувати її на вирішення наявних у країні соціальних проблем. Оскільки ми сказали на початку, що найгострішою у нас є демографічна ситуація, то, певна річ, частину вивільнених із державного бюджету коштів можна буде спрямувати на підтримку дітей.
Крім того, в Державній програмі мають бути передбачені заходи щодо поліпшення медичного обслуговування, підвищення рівня та якості життя, освіти, підвищення рівня кадрового потенціалу.
Це не означає, що держава із розв’язанням цього питання тягтиме до 2050 року. Другий пенсійний рівень передбачається запровадити через три-чотири роки. Відразу почнуть надходити пенсійні внески та інвестуватися в економіку. Слідом за цим почнуть поступово вирішуватись «дитячі» проблеми.
Так що, може, не так довго залишилося чекати, коли заходи, про які йдеться, будуть реальністю. В усякому разі, як колись говорили, вдало окреслений план — половина справи. Як свідчать пропозиції, висновки вчених, статистичні дані,— це не просто балаканина. З усього вже вимальовується відповідна перспектива.
також у паперовій версії читайте:

• УСЕ ПРО СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО
• МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЯРМАРОК ВАКАНСІЙ
• ПЕНСІОНЕРИ РОЗБАГАТІЮТЬ?
• УГОДА — В ДІЇ

назад »»»