ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
АЗІЯ НЕ ВИЯВИЛА АКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ
Учасники саміту ШОС у Душанбе двозначно підтримали дії Росії в Південній Осетії. В заключному документі нічого не йдеться про визнання Москвою Південної Осетії й Абхазії, зате є слова, що країни організації підтримують «територіальну цілісність» держав.

Хоча учасники саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) не сказали жодного слова про визнання Південної Осетії та Абхазії, але дії Росії під час військового конфлікту в Південній Осетії одержали обережну підтримку.
Нагадаємо, що у засіданні в Душанбе брали участь постійні члени організації (Росія, Казахстан, Китай, Киргизія, Таджикистан і Узбекистан), у ролі спостерігачів у саміті брали участь Індія, Іран, Монголія і Пакистан. У Душанбе також була присутня делегація Афганістану. Заяви з приводу подій у Південній Осетії увійшли до підсумкової декларації, схваленій за результатами саміту ШОС у Душанбе. Як передбачали експерти, формулювання виявились розпливчастими.
Якщо судити за деякими двозначними натяками, можна навіть зробити висновок, що фактично Москву не підтримали.
«Держави — члени ШОС стурбовані у зв’язку з недавньою напруженістю в південноосетинському питанні й закликають відповідні сторони шляхом мирного діалогу вирішити існуючі проблеми, спрямувати зусилля до примирення і сприяння переговорам»,— зазначається в Душанбинській декларації. Учасники саміту ШОС «вітають схвалення 12 серпня у Москві шести принципів урегулювання конфлікту у Південній Осетії й підтримують активну роль Росії у сприянні миру і співробітництву у цьому регіоні».
Силові дії в зоні конфлікту лідери країн засудили, пояснивши, що це «заважає комплексному врегулюванню локальних конфліктів. Усебічне вирішення існуючих проблем можливе лише за повного врахування інтересів усіх сторін за їхньої участі в процесі переговорів, а не ізоляції». Що стосується визнання Південної Осетії й Абхазії, держави ШОС дали зрозуміти, що навряд чи приєднаються до Москви.
У такому ключі неодноразово висловлювався Китай і, певніше за все, це він наполіг на подібному формулюванні. У Москві під час зустрічі заступника міністра закордонних справ РФ Олексія Бородавкіна з послом КНР у Росії Лю Гучаном, російська сторона поінформувала Китай про мотиви ухвалення Москвою рішення щодо двох республік. «Китайська сторона була детально поінформована про політичні й правові мотиви такого рішення Росії й висловила їх розуміння»,— заявили у міністерстві.
Відразу після прибуття в Душанбе російський президент висловив китайському лідерові Ху Цзиньтао свій погляд на ситуацію в Південній Осетії й Абхазії. Прямо Китай не критикував, але у Пекіні речник МЗС висловив «стурбованість» ситуацією, що виникла на Кавказі, після визнання Кремлем незалежності двох утворень, і закликав до «діалогу та консультацій».
Китай не надто захоплений підтримкою сепаратистів, але від союзу з Росією не відмовляється. На доказ цього Ху підтримав організацію зимової олімпіади у 2014 році у Сочі. Деякі західні політики вважають можливим скасувати рішення про проведення олімпіади у Росії.
Комуністична влада Китаю не могла ухвалити однозначного рішення. З одного боку, не хотіла стати в один ряд із західними критиками Москви, а з іншого — сама має численні проблеми з такими бунтівними сепаратистськими провінціями, як Тибет, Синцзян чи незалежний Тайвань.
Події у Південній Осетії обговорювали в межах саміту і на окремих зустрічах. Російський президент Дмитро Медведєв зустрівся із лідером Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Останній нагадав, що він, як і американський президент Джордж Буш, першим висловився з приводу подій у Цхінвалі. Назарбаєв, Буш і російський прем’єр-міністр Володимир Путін у цей момент перебували на відкритті Олімпіади в Пекіні. Коли Назарбаєв спілкувався з Путіним, прем’єрові зателефонували. «Так ми дізнались, що Грузія напала на Цхінвалі», — розповів казахський президент. За його словами, Путін одразу заявив про це Бушу, а той відповів йому, що «війна нікому не потрібна». Тепер же Назарбаєв критикував Захід за те, що він «проігнорував напад збройних сил Грузії на Цхінвалі».
Медведєв подякував Назарбаєву за ці слова. «Це складна ситуація, що сталась на початку вашої діяльності як президента. Сподіваюсь, що ви знайдете вихід із цього становища», — додав глава держави Казахстану.
Киргизія, яка поки не висловлювалась щодо визнання Південної Осетії й Абхазії, має намір зробити це найближчим часом. «Як тільки парламент у вересні почне роботу, ми проведемо засідання профільного комітету з цієї теми»,— заявив глава парламентського комітету з міжнародних справ Ерік Асаналієв.
Не публічну підтримку Москві висловив і Ташкент. Медіа повідомили, що у вузькому колі президент Узбекистану Іслам Карімов сказав, що Росія не мала права не відповісти так, як вона відповіла. Інакше це стало б безприкладним приниженням для неї.
У заключній декларації саміту ШОС була висловлена загальна стурбованість нестабільністю в Афганістані й розширенням масштабів наркотрафіку. «Глави держав вважають, що створення в Центральній Азії зони, вільної від ядерної зброї, становить важливий крок, спрямований на зміцнення режиму договору про непоширення ядерної зброї» — це була спільна позиція лідерів ШОС.
У цій міжнародній ситуації, що склалась, Росія може вважати для себе результати саміту в Душанбе вдалими. В умовах практично консолідованої антиросійської позиції, зайнятої Заходом, Москва одержала певну підтримку своїх дій на Кавказі з боку партнерів із ШОС, хоча вона виявилась не такою переконливою, як хотілось би Кремлю.

також у паперовій версії читайте:

• ГРУЗИНСЬКА ОПОЗИЦІЯ НЕ МОВЧАТИМЕ
• У ПОГОНІ ЗА ЛІДЕРАМИ

назад »»»