ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА ТУРИСТИЧНА
ДОВГО БУДЕ СНИТИСЯ ЯРЕМЧЕ...
Яремчанщина — край мальовничих природних ландшафтів, багатої культури та історії. Туризм тут бере початок у 70–80-х рр. ХХ ст. Дора, Микуличин, які тепер у межах Яремчанської міської ради, й інші поселення,— широковідомі й важливі центри туризму та відпочинку. У 1879 р. під Говерлою, а в 1882-му під горою Піп Іван були відкриті перші туристичні притулки.

Із будівництвом залізниці Станіслав — Ясиня охочих побудувати в казково-красивому краї зростало з року в рік. У післявоєнні роки стали до ладу більшість рекреаційних закладів, які функціонують і тепер. Ураховуючи унікальність природних комплексів і місцеві культурно-туристичні традиції, тут у 1980 р. створено перший в Україні Карпатський національний природний парк. Територія його багата на водоспади, скельні відшарування, ялицево-букові праліси, різноманіття флори і фауни. За функціональними особливостями рекреаційну діяльність розподіляють на лікувальну, оздоровчу, туристичну, спортивну, пізнавальну.
Територія міста Яремче становила в Галицько-Волинському князівстві Київської держави західну периферію важливої в економічному плані «коломийської солі», тобто району, де інтенсивно використовували соленосні джерела та виварювали сіль, доходи з продажу якої йшли на оборону Прикарпаття від ворогів. Деякі ділянки «коломийської солі» призначались князями, як сказано в літописі, «на роздавание оружникам», тобто боярам. Одним із таких бояр міг бути Микула, від імені якого пішла назва згаданої в 1412 р. недалеко від Космача гори Микулинка, згаданого в 1515 р. Микулиного поля та села Микуличин. Ближче до княжого промислового району, а також на його території розташовувались укріплені городи, після яких до нас дійшли лише земляні вали, рови та назви урочищ «Городище» у Надвірній, Делятині, Княждворі та Іспасі.
Другий період історії заселення курортної зони Яремче — початок ХV ст. В одному із документів з 1412 року згадані гори Микулинка, Космацька купина, Владишора та Владискул, що дотепер у дещо зміненому вигляді збереглися між Микуличином і Космачем.
Під 1515 р. згадано поле Микулино та село Микуличин, жителі якого були поселені в 1,5 ланах і платили податок від 150 овець. Дора та Ямна вперше згадані в документах у 1643 р., а в 1647 р. — Боярська Слобода в Дорі. У 1670-му вперше згадано село Белаєць, яке пізніше перейменоване на Татарів, а в 1686 р. — с. Слобода, яке з 1700 р. почало називатись Яблуницею.
Наприкінці ХVІІ ст. в околицях Микуличина і Дори оперували опришки. В загоні Нестора, якого в 1681 р. стратили в Делятині, брав участь і селянин з Ямної, а в загоні Лунги в 1689 р. — селяни з Микуличина. Але найбільше — в загонах Олекси Довбуша в 1738–1745 рр.
Нині численних туристів зачаровують скелі, печери Довбуша — витвір природи, де за давнім повір’ям ховав золото і коштовності народний месник Олекса Довбуш. Тут на бідних ґрунтах проростає релікт льодовикового періоду — сосна. Неподалік туркомплексу «Карпати» — гідрологічно цінний об’єкт природи водоспад «Пробій» — каскад водоспадів з висотою падіння води до 12 м. У цьому місті Прут неповторно чудовий, тому поблизу збудовані турбази, будинки відпочинку. Туристів охоче приймають десятки приватних садиб сільського зеленого туризму.
Щодо території Карпатського національного природного парку, то тут діє система контролю відвідувачів і розподілу їх на території. Регулюють потоки гостей відповідно до норм рекреаційних навантажень на природні комплекси і за встановленими маршрутами із дотриманням визначеного інтервалу з правом зупинки у спеціально влаштованих місцях відпочинку.
Відпочинок і туризм на території парку планують так, щоб не перешкоджати виконанню головного завдання — охороняти природу. Це завдання виконують шляхом функціонального зонування території й зосередження відпочинку та туризму у визначених місцях.
Акцентуємо на Карпатському національному природному парку тому, що він став однією з найважливіших складових організації змістовного відпочинку й оздоровлення в перлині Карпат Яремчі великої кількості туристів. Торік, до речі, Яремче прийняло мільйонного туриста. Цікаво те, що під час проходження маршрутів у парку дозволяють зупинки лише для короткого відпочинку у спеціально облаштованих місцях. На території парку двічі на рік запроваджують періоди тиші. Проте це не заважає гостям мандрувати парком і насолоджуватися його екзотикою. Адже тут діє мережа туристичних, екскурсійних і прогулянкових маршрутів, з яких інтенсивно використовуються на хутір Багровець, у Скелі Довбуша, на гору Маковицю.
Нині в парку функціонує також п’ять зон відпочинку. Однією з найкращих є «Воротищі», розміщена в селі Микуличин. За князювання Данила Галицького в цьому районі була розміщена сторожова вежа воєводи Микули. За принципом розміщення і будівництва таких постів спостереження і задумана ця зона. Вона розподілена на дві підзони: перша — інформаційна, де розташований павільйон із короткою історичною інформацією, другий — рекреаційно-експлуатаційна, тут є колиба, джерело, місце для відпочинку.
Територія парку цікава не тільки туристам, а й спортсменам. До комплексу занять туризмом і спортом входять: масовий пішохідний і спортивно-пішохідний, велосипедний і лижний туризм, лижні й пішохідні прогулянки, спортивні ігри, водний слалом.
На території парку зосереджено близько 50 оздоровчих закладів. До послуг відпочивальників, туристів, спортсменів — турбази, бази відпочинку, санаторії, спортбази. В них щороку оздоровлюється і відпочиває близько 200 тис. осіб.
Для поглибленого екологічного пізнання в Підліснівському науково-дослідному відділенні працює природоохоронно-інформаційний центр. Тут є можливість оглянути відео- і слайдофільми, експозиції художніх картин, різні види колекцій. Перед садибою відділення — дерев’яні скульптури Чугайстра, діда Синегіра, композиція «Природа». Відображенням високогірного чорногірського хребта слугує карпаторій (альпійська гірка), який налічує майже 70 рідкісних і зникаючих рослин.
Національний парк у Яремче — це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.

Микола ПИТЛЮК, Івано-Франківська область
також у паперовій версії читайте:

• І ПОБАЧИТИ, І СКУШТУВАТИ...
• «ЕТНОГРАФІЧНІ» МАРШРУТИ ПРИДУНАВ’Я
• СІМЕЙНИЙ ТАНДЕМ

назад »»»