Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
ДЕ Б ВІН НЕ НАРОДИВСЯ — ВСЕ ОДНО В УКРАЇНІ
У попередній публікації цього розділу «Мов під крилом лелеки» (6 червня) Тетяна Гринь, науковий працівник Чорнухинського літературно-меморіального музею Григорія Сковороди, на підставі писемних джерел і спогадів земляків документально обґрунтувала своє переконання в тому, що видатний філософ народився саме в сотенному містечку Чорнухи Лубенського козацького полку.

КІНОЕКСПЕДИЦІЯ «ДЕМОКРАТИЧНОЇ УКРАЇНИ»: НЕВЛОВИМИЙ СКОВОРОДА
Проте ця загальноприйнята точка зору має і опонентів, які своїми міркуваннями збагачують режисерський сценарій відомого кінодокументаліста Володимира Артеменка, котрий знімає повнометражну стрічку про Григорія Сковороду — «Садівник щастя». До редакції надійшов допис від директора Чорнухинської районної бібліотеки, дослідника-сковородознавця Миколи Булди, який оприлюднює версію, згідно з якою місцем народження Сковороди могло бути сусіднє з Чорнухами село Харсіки. Кожен новий штрих до біографії нашого генія не може не зацікавити.

У Чорнухах чи в Харсіках за містком?
Коли ми у 8-му класі ознайомлювались із життям Сковороди, вивчали його пісні і байки, вчителька української мови та літератури Галина Пишкало повела нас, школярів, на те місце, де народився хлопчик Григорій. Ще не осягаючи величі мудреця, я був вельми гордий з того, що саме з мого рідного села починався його славетний шлях.
А вже 1972-го, під час підготовки до 250-річчя від дня народження мислителя, в газеті «Комсомолець Полтавщини» з'явилася стаття вчителя історії Харсіцької восьмирічної школи Іллі Капусти «Де ж народився Григорій Сковорода?» Автор пише: «Нині в Харсіках мешкають нащадки брата Г. Сковороди Степана — Ганна Дем'янівна Давиденко, Марія Дем'янівна Степаненко, Марія Мусіївна Гапоненко (дівоче прізвище всіх трьох — Сковорода). А в Чорнухах живе Марія Ларіонівна Ющенко — теж до одруження Сковорода. Олександр і Феодосія Сковороди живуть у м. Пирятині. Живе в Челябінську Карпо Ларіонович Сковорода. Всі вони вихідці з с. Харсіки.
З їхніх переказів дізнаємося, де стояла хата, в якій народився знаменитий родич. Старожил Прохор Григорович (1888 р. н.) розповідає: від свого діда та батьків чув про Сковородів, які жили на тому місці, де зараз дворище Ганни Дем'янівни Давиденко (Сковороди). Між дерев, сажнів 25 від вулиці, стояла хата, в якій жив козак Сава Леонтійович Сковорода... «Що тут він народився, то це так воно і є,— говорить Прохор Григорович,— і зараз живуть тут далекі нащадки Сковороди».Так Григорій Сковорода увійшов у моє життя. І я почав заглиблюватися у пошуку коренів родоводу непересічного українця.
Звично говоримо й пишемо: Сковорода народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині. Так зазначено в біографії філософа, написаної його учнем і щирим другом Михайлом Ковалинським. Чому ж деякі краєзнавці, письменники, вчені схиляються до думки, що садиба батьків Сковороди стояла на тому місці, яке за теперішнім адміністративно-територіальним поділом належить до села Харсіки? Суперечки стосовно місця народження мислителя точаться давно, наскільки відомо, від початку минулого століття.
У 1914 році, коли лохвицьке земство розглядало питання про присвоєння імені великого земляка Чорнухинському початковому народному училищу і про відкриття всеросійського збирання коштів на спорудження пам'ятника філософу, то, як свідчить архівний документ, «...в прениях по поводу памятника Г. Сковороде Г. П. Сенютович-Бережной и князь А. М. Орбелиани, возражая, сказали, что о Сковороде узнали только из энциклопедического словаря, а Бережной добавил, что место рождения Сковороды не выяснено — Чернухи или Харсики за мостиком».
Г. Тисяченко в книзі «Народний філософ-учитель Г. С. Сковорода», виданій до 200-річного ювілею мислителя Лохвицькою повітовою комісією із вшанування його пам'яті, писав, що філософ народився «року 1722-го на Полтавщині, в теперішньому Лохвицькому повіті (тоді Лубенського полку) в містечку Чорнухи, в сімействі «малогрунтовного» козака Чорнуської сотні Сави Сковороди чи в колишньому передмісті Чорнух, теперішньому с. Харсіках, де і зараз живуть люди з прізвищем Сковорода».
Подорожуючи чорнухинським краєм у 30-х роках ХХ ст., українська письменниця Галина Орлівна у нарисі «За тінню Сковороди» так писала про свої відвідини батьківщини філософа: «Тому-то й прошу завести мене до якої-небудь із них (рідні Г. Сковороди. — М. Б.). Учителі вибирають двох братів: Ларивона та Мусія Гнатовича Сковородів. Живуть вони не в самих Чорнухах, а на селі, що майже з'єднується з Чорнухами,— в Харсіках. Властиво, десь між старими Чорнухами та Харсіками мусило бути дворище батьків Сковороди.
Ніхто напевне не знає, де саме було дворище Сави Сковороди. За однією версією воно було між Харсіками й Чорнухами, ближче до старих Чорнух, інші доводять, що хата стояла над лохвицькою дорогою. Побували ми на тому подвір'ї, де за старих часів був край Чорнух. Тепер тут стоїть хата Іова Михайловича Минченка, теж уже підстаркуватого чоловіка. Він конче хоче довести, що хата Сковороди стояла саме тут, а що інші версії — брехливі. «Справа гонору» — шепоче мені вчитель. Іов Михайлович доводить, що дворищем давніше володіла якась Диментеїха, яка належала до роду Сковорід, а що вже пізніше дід Минченків придбав його у власність. Хто його зна: як то каже Ларивон Сковорода, може, й так, може, саме тут і було дворище, бо звідси найближче до Харсік, а з Харсіками очевидний зв'язок. Ім'я Сковорід найчастіше саме тут трапляється, а в Харсіцькій церкві, кажуть, є підпис самого Григорія Сковороди при закладанні якоїсь старої, нині знесеної церкви. А проте, хто його зна».
На жаль, Галині Орлівні так і не пощастило більше дізнатися про підпис самого Сковороди у церкві села Харсіки. Чи то був він насправді, чи, можливо, це ще одна легенда?
Продовжимо пошуки, зіставлення, версії. М. Редько, автор монографії «Світогляд Г. С. Сковороди», пише: «Що являло собою в соціальному відношенні українське село першої половини ХVІІІ століття, можна наочно бачити на прикладі Харсиків (околиці с. Чорнух) Лубенського полку Київського намісництва, де народився і провів свої юнацькі роки Г. С. Сковорода. За даними ревізької книги Лубенського полку, у Харсиках у 1745 році нараховувалося 14 дворів виборних козаків, 34 двори підпомічників і 10 дворів підсусідків». Через десяток сторінок автор продовжує: «Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня за н. ст.) 1722 року на Полтавщині, в козачому селі Чорнухи колишнього Лубенського полку (тепер Лохвицького району). Батьки Сковороди належали до малоземельних селян-козаків і проживали в Харсиках — одній з околиць цього великого села».
У книзі Ю. Лошиця «Сковорода», що вийшла у серії «ЖЗЛ», ознайомлюємось з такою версією: «Обитатели нынешних Чернух до сих пор не решили окончательно (похоже, это и вообще уже решить нельзя), где стояла усадьба Саввы Сковороды и его жены Пелагеи, у которых в ночь на 3 декабря 1722 года родился сын Григорий. Скорее всего это событие произошло в Харсиках. Во-первых, в Харсиках еще до недавнего времени обитали люди с фамилией Сковорода. Во-вторых, если верно сведение двух ранних биографов философа, что отец его был священником, то и тогда Харсики подходят более других хуторов, потому, что как раз в Харсиках находился земельный надел, который по традиции предоставляли в Чернухах лицам духовного звания».
Ще одне важливе наводження: у постанові виконкому Полтавської обласної ради і бюро КП/б/ України від 9 червня 1946 року «Про затвердження реєстру пам'ятників культури і старовини по Полтавській області, що підлягають державній охороні», по Чорнухинському району зазначено: «с. Харсіки — місце народження українського філософа-поета Сковороди Г. С.»
Такі сковородознавчі посили з минулого.

Докази, зібрані у пригірщ
Але й зараз виникають суперечливі твердження навколо місця народження Сковороди. Чому? Очевидно, тому, що в рік народження хлопчика Григорія Харсіки не були окремим населеним пунктом, а складовою частиною Чорнух, тобто значилися «присілком», чи російською мовою «подварком». У каталозі «Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х років ХVІІІ століття» Чорнухи названі містом, а Ковалі, Козлівка, Харсіки означені як підварки. До речі, в Харсіках і донині є куток, що називається Підварок, і належить він до тієї частини села, де, за переказами, стояла хата козака Сави Сковороди. На користь харсіцького присілка Чорнух свідчать «сповідальні 1776–1777 років книги подварка Харсик церкви Преображения Господнего».
У метричних книгах Преображенської церкви с. Харсік записані всі з роду Сковородів, що підтверджує головний археограф Державного архіву Полтавської області В. Коротенко: «В жодній з сповідних відомостей 3-х церков містечка Чорнухи родина козака Сковороди не значиться», всі Сковороди, наголосимо ще раз, записані в харсіцькій церкві. У клірових книгах Полтавської єпархії за 1902 та 1912 роки є відомості, що «Преображенська церква с. Харсіки була збудована 1795 року, про її існування раніше не вказано. Згідно з документами Пирятинського духовного правління, найдавніша згадка про неї датується 1768 роком». Метричні книги Преображенської церкви, в яких священики вели записи про народження, вінчання, смерть жителів, у повній послідовності не збереглися, тому віднайти родинну гілку великого філософа від покоління до покоління надто складно. Як відомо, прямих нащадків Г. Сковорода не мав. Точно знаємо, що в нього був брат Степан, а відомостей про інших сестер чи братів, як рідних так і двоюрідних, не маємо. Можна припустити, що крім Григорія і Степана, були ще діти. І все ж мені вдалося за допомогою метричних книг і даних архіву Полтавської області реконструювати, нехай і не повністю, генеалогічну гілку сковородинівського роду — від року народження Г. Сковороди і до 1917 року. Роботи над генеалогічним деревом філософа для дослідників ще багато...
Отже, багато дослідників схиляється до думки, що місце народження видатного українця — присілок Харсіки містечка Чорнух, за адміністративним поділом це місце належить нині до с. Харсіки. Саме таке трактування знаходимо в книзі кандидата філософських наук І. Іваньо «Філософія Григорія Сковороди»: «Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині (зараз село Харсіки Чорнуського району Полтавської області) в сім'ї незаможного козака». Дослідник-сковородознавець Ю. Барабаш у статті про українського філософа пише: «Великий український мислитель, філософ, письменник, педагог народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи, на хуторі Харсіки, Лубенського полку (нині Полтавської області)». М. Шудря вказує місце народження Сковороди так: «Сковорода Григорій Савич народився 3.ХІІ.1722, село Харсіки під Чорнухами на Полтавщині».
Ще кілька фактів для роздумів. П. Крячко, уродженець с. Вороньки Чорнухинського району започаткував газету під промовистою назвою «Віковічний пошук», другий номер якої присвячений великому філософу. Тут уміщено статтю засновника газети П. Крячка «Святе місце», передрук статті І. Капусти «Де ж народився Григорій Сковорода?» з газети «Комсомолець Полтавщини», мою розвідку «Де була садиба батьків Григорія Сковороди?»
У лютому 1990 р. громадськість Чорнухинщини звернулася з відкритим листом до голови Президії Верховної УРСР В. Шевченко, голови Ради Міністрів УРСР В. Масола, першого секретаря правління Спілки письменників України Ю. Мушкетика з приводу уточнення місця народження Г. Сковороди, але наше щире звернення, на жаль, залишилося поза увагою адресатів.
Уже в новому тисячолітті власкор газети «Молодь України» Г. Дениско порушила тему: «То де ж народився Григорій Сковорода?» А обласна газета «Зоря Полтавщини» опублікувала цікавий матеріал журналістки Г. Волкової, у якому далека родичка Сковородів пригадує, що «Хата наших родичів стояла в кінці вулиці на околиці Чорнух, понад дорогою, ближче до Харсік, як їхати з Чорнух через міст, по праву руку. Запам'яталося, на причілку клуні, під горою, росла груша. Довго вона стояла, розростаючись щороку. Спочатку у неї був один стовбур, а коли я вже заміжньою приїжджала в село з Донбасу, то звернула увагу, що їх було вже три. Зараз там дім на домі й город».
Підготувавши до друку друге видання своєї книги «Мудрець з чорнухинського краю» з новими розвідками родоводу великого земляка, я знайшов у Інтернет-мережі генеалогічну гілку сковородинівського роду, яку відтворив Ю. Головкін, нащадок славного роду. Його бабусі Ганна Дем'янівна і Марія Дем'янівна (дівоче прізвище Сковорода) теж народилися й жили в с. Харсіки.
Саме в нинішніх Харсіках на місці, де за переказами стояла хата Сави Сковороди, вдячні харсічани встановили меморіальну плиту з написом: «На цьому подвір'ї була садиба родини Сковороди: Сави Леонтійовича та Пелагеї, в якій народився 3 грудня 1722 року велет розуму людського, філософ, поет Григорій Савич Сковорода».
Вірити чи сумніватись? Це вже майже через три століття залежить від нашого серця, а серце було для Сковороди найпершою і головною вірою. Тож має рацію наш земляк-курінчанин, поет Дмитро Шупта, який образно вирішив питання про місце народження мудреця:
Вклоняюся не логіці залізній,
А пам'яті народного тепла,
Яка у час лихий,
смертельно грізний
Всю істину нащадкам зберегла.
Погодимося з поетом...

Микола БУЛДА, директор Чорнухинської центральної районної бібліотеки імені Г. Сковороди

Від «ДУ». Після відвідування Чорнух у колишньому «підварку» Харсіках побували режисер Володимир Артеменко і харківський вчений Іван Гришин, Микола Булда показав їм сковородинівські місця в Харсіках. Чи з'явиться «сковородинівський слід» у фільмі «Садівник щастя», залежить від режисерського погляду Володимира Артеменка. А що село Харсіки увійде складовою частиною у Великий проект «Сковорода-300», розроблюваний Іваном Гришиним, немає сумніву.
також у паперовій версії читайте:

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».