ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІТАЛЬНЯ
ЮРІЙ БАТУЛІН: «ХОЧЕШ ЖИТИ — ОПАНУЙ НАУКУ ПРО ЗДОРОВ'Я, А НЕ ЛІКУВАННЯ»
Сьогоднішній гість нашої «Вітальні» колись врятував себе. Пізніше він зцілив десятки пацієнтів, у тому числі онкохворих, перед невиліковністю яких офіційна медицина виявилась безсилою.

Наш співрозмовник Юрій Батулін — академік Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор філософії в галузі парапсихології, онкодослідник. Приводом для зустрічі послужила сенсаційна книга «Одкровення двох, що перемогли рак. 15 років потому». Утім, попередні книжки Батуліна «Учу жити без ліків» і «Енциклопедія самозцілення» не менш революційні. Вони конкретні, правдиві й прагматично-корисні, воістину рятують людей, тому що складаються з перевірених порад, рецептів, методик, які можна застосовувати індивідуально, а також із описів доль тих, хто, незважаючи на невтішний діагноз, живі донині.
Нова праця киянина Юрія Батуліна написана разом з його підопічною — архітектором із Росії Людмилою Хавіковою. У різні роки обидва автори, визнані невиліковними, змушені були самі шукати вихід із критичної ситуації щодо власного здоров'я. На сторінках книги вони намагаються змінити існуючу в суспільстві думку стосовно «невиліковності» й «безнадійності» хворих, у тому числі онкологічних. Читач має змогу простежити увесь шлях безлікарського самолікування: від виписки з престижного онкоцентру до рятування від недуги; ознайомитися з переліком прийомів і засобів, застосовуваних при самолікуванні, методів біоенергетичного і психологічного впливу.
На прикладі інших тридцяти хворих (із різними захворюваннями) у книзі показано можливості людини з відновлення власного здоров'я методом безлікарського самолікування.
Цікаво, що одна з авторів «Одкровень» Людмила Хавікова, яка мала тавро «невиліковної», після того як позбулася за допомогою парапсихолога фатальної «перспективи», здобула дві нових освіти (психологічну й медичну), тепер успішно допомагає «приреченим» хворим.
Долю Юрія Батуліна визначив нещасний випадок на армійських навчаннях. 25-річний офіцер-танкіст був тяжко травмований, вердикт лікарів: ушкоджена центральна нервова система, неминучий прогресуючий параліч, що призведе до повної нерухомості. Від цього моменту біографія Батуліна набуває ознак напруженого трилера. Звільнення з армії колишнього вихованця дитбудинку означало життєвий крах. Тому Батулін узявся за медичну самоосвіту і власне здоров'я, яке тануло на очах. Навіть захопився авантюрою: вступити до Військово-політичної академії імені Леніна. Закінчивши її, можна було на якийсь термін відсунути загрозу дострокового звільнення зі служби. Задля реалізації задуманого «загубив» медичну книжку з діагнозом. За допомогою виснажливих тренувань навчився маскувати захворювання. Пройшов медкомісію. Склав «на відмінно» вступні іспити, зарахували. Це була перша перемога над собою. В академії (одному з найпрестижніших ВНЗ у СРСР) ґрунтовно викладали філософію, психологію, педагогіку, логіку, естетику, етику. Закінчив її з відзнакою. На довгі роки став головним «піддослідним кроликом» у власній дослідницькій програмі «Можливості людини в екстремальних умовах».
У статусі невиліковного прослужив у армії 33 роки, зокрема на ЧАЕС як ліквідатор «хапонув» шалену дозу радіації. У званні полковника пішов у відставку з репутацією одного з найавторитетніших парапсихологів пострадянського простору.
Автори «Одкровень» вважають, що досвід у лікуванні раку не менш цінний для суспільства, ніж підкорення гірських вершин. Спроба офіційної медицини піднести переможний прапор над піком захворювань (раком) у XX ст. не вдалася. Обраний маршрут (метод лікування) виявився невдалим, іншого (альтернативного) обрано не було. Онкохворим набридли обіцянки науки, їм потрібна практика з позбавлення від захворювань. Ю. Батулін це знає не з чуток. Він не нав'язує власного погляду на проблему, а викладає своє бачення. Не агітує, а пропонує досвід першопрохідника, щоб зменшився смертельний ризик тих, хто йде за ним.
— Юрію Павловичу, Ви є апологетом самолікування. У чому його сутність?
— Під самолікуванням маю на увазі дії хворого із позбавлення від захворювання безлікарським способом.
З погляду офіційної медицини самолікування — авантюра, з позицій недужого — розумна необхідність. «Якщо до тридцяти років ти не став для самого себе лікарем, ти наблизив свою смерть»,— стверджує давньоіндійська мудрість.
— Чи має сенс займатися самолікуванням, якщо існує організована і налагоджена медицина?
— Роль медицини в житті людини незаперечна, але перебільшена. Лікарська терапія поставила себе над хворим, не піклуючись попередньо нагадати йому, що відлучає його від Природи, де він перебуває на медичному «обліку», як решта живого світу.
Збільшується диспропорція в розвитку наукової медицини і лікувальної практики. Перша підбадьорює людство щорічними відкриттями, друга наближається до глухого кута. Наплодивши (інакше не скажеш) понад 200 тисяч хвороб, наукова медицина, таким чином, позбавила лікарську терапію можливості відстежувати тенденції, які виникають під час лікування хвороб. Відбувається звичайна комерція: чим більше хвороб, тим більше потрібно ліків, отже, прибутки фармацевтичних корпорацій просто фантастичні.
Список офіційних ліків перевалив за 200 тисяч. Які з них небезпечні для здоров'я, які терпимі, чим відрізняються за впливом на організм індивіда, певно, не знають ні лікарі, ні фармацевти.
Хворий виявився заручником системи лікування, де лікар є заручником ліків. «Арифметика» проста. Коли ліки не допомагають, медицина безпорадна. Коли ліки шкодять хворому, лікар — потенційний злочинець. Нині це багато хто розуміє, тому відмова від ліків не рідкість.
Я розглядаю проблему здоров'я і ліків з позиції альтернативної медицини. Та це не означає, що Батулін — безкомпромісний супротивник лікарських засобів. Навпаки, він за ліки, але за ті, що несуть хворому системне полегшення, не порушують функцію органів, не пригнічують психіку та імунітет; не вносять хаосу в біохімічні процеси клітин.
Лікарська медицина — гігант за структурою, а не за лікувальними можливостями. Вона відучила людину піклуватися про власне здоров'я, перетворила на раба хімічних засобів лікування. Ні для кого не секрет, що багато хвороб потужніші від існуючої системи лікарського лікування. Приклад цьому — рак.
Численні обіцянки світової науки і медицини покінчити з цим захворюванням до кінця XX ст. залишилися обіцянками, заявлені ліки від раку — звичайна реклама. Тривалі обіцянки без реалізації — ніщо інше, як обман. А хворих гріх обманювати. Їхня свідомість мечеться в пошуку безпечнішого лікування.
— Результати Вашої праці фактично є дивом.
— Роблю те, що можу. Скрупульозно відстежую ситуацію в сфері здоров'я, зокрема онкології.
Що в ній змінюється? Який настрій у суспільстві? Як зростає інтерес у людини до різновидів «само...» — до самореалізації, самолікування, самовідновлення...
На моєму ювілеї в Будинку кіно на сцену піднялися семеро жінок (число вилікуваних Батуліним обчислюється десятками.— В. К.), які страждали на різні види раку. Що я хотів цим показати Україні? Те, що списаний медициною онкохворий здатний відновитися за рахунок «само». Пацієнти, яким медицина пророкувала жити від двох тижнів до півроку, живуть 3–5–7–11–15 років. Це викликає радість і гордість. Бажаю цим людям жити ще мінімум півста.
Тяга людей до «само» підсилюється. Люди не бояться мати справу з онкодослідником, значить вірять. Хіба це погано? Якщо хворі виживають без ліків, значить, ми з ними на правильному шляху. Ми одержуємо результат, тому що працюємо в унісон.
Лікарська система розвивається однопланово — більше ліків. Чим їх більше, тим швидше людина заганяється в «хроніку».
В основі альтернативних програм (авторської зокрема) покладено принцип не лікувати, а відновити, тобто повертати хворий організм до природи.
Філософія самозцілення необхідна суспільству. Її тільки починають розуміти і приймати. Але процес уже пішов.
Наприклад, книга «Одкровення двох, які перемогли рак» є в бібліотеці Путіна, отримано лист-реакцію від Людмили Кучми, інших відомих людей. Тобто важливість самолікування, як методу відновлення здоров'я, починають визнавати як унизу, так і нагорі. Хоча, за логікою, нагорі повинні менше визнавати.
— Чому?
— Там гроші. Багаті сподіваються на закордонну медицину. У розумінні наших людей, краще там, де нас немає.
На жаль, а може на щастя, гроші не лікують.
Система лікування онкохворих на Заході та ж, що і у нас: операція, хіміотерпія, опромінення, гормони, наркотики. Діагностика лише краща, ліки свіжіші, палати просторіші та культура поводження з хворими вища.
За останні роки спостерігається великий відтік у альтернативну медицину хворих і в США. Невипадково ця галузь стала посилено фінансуватися.
Через менталітет, традиції слов'яни ближче від інших до «само» і природного лікування. У нас цього мають навчатись іноземці, а не ми в них.
Є сто наук, але серед них немає головної для людини — науки про здоров'я. «А медицина?» — заперечать її прихильники. Медицина — наука про лікування.
Через відсутність науки про здоров'я людина безграмотна щодо себе. Вона звертається до лікаря, коли припекло (тобто відбувається руйнація). Зруйноване не завжди піддається відновленню.
Медичне лікування — це атака ліків на організм. Атака — явище тимчасове, а відновлення організму потребує системи, іноді довічної.
Послухайте жінок: «Гладшаю, значить неправильно харчуюся. Сідаю на дієту». Сіла. А в голові думка: «Скинути б зайві кілограми». Хіба це програма? — це одкровення із собою: «Куди себе загнала? Що далі? Не хочу хворіти. Звідкіля така злість на себе і навколишніх, роздратування, непевність у собі?».
Я пояснюю: «Розбалансоване харчування призводить до зашлаковування судин, їхнього звуження. Частіше вимірюй тиск — можлива гіпертонія, пухлинні захворювання. Будь уважна, якщо раніше, щоб вийти із себе, треба було, образно кажучи, п'ять балів напруги, тепер досить двох. Можуть початися стреси. Ти борешся з жиром і животом, забувши про голову».
Причому голова, якщо пухлина в грудях? Телефонують з Москви: «Допоможіть. У 22-літньої дівчини пухлина молочної залози». — «Медицина втручалася?» — «Біопсію робили». — «Погано». Приїхала хвора татарського походження. Починаю розбиратися, звісно, не з пухлини, її не можна чіпати, не з'ясувавши причини захворювання. Розписую піфагорів графік, жартома запитую: «Тебе ніхто відьмою не називав?» — «Чому ви про це запитали? У мене баба — справжня відьма. Ми стільки прокльонів наслухались через неї, що я через це не живу з батьками». Кажу: «Це не допоможе. Ти від народження наділена цими якостями. На матір не перейшло, а онучку «зачепило». На бабу не ображайся, вона не винна».
Природа наділила дівчину магією. В цьому немає нічого поганого, якщо вміло користуватися природним даром. Але коли були отримані результати нейро-комп'ютерної діагностики: «виявлено високий ризик розвитку неконтрольованих процесів», я був збентежений. Підсвідомість дівчини заполонила негативна енергія. Пухлина на молочній залозі була наслідком її кармічного, психічного і душевного стану, а не з причини похилого віку чи поганих судин. Вартувало медикам радикально втрутитися в пухлину і наслідки були б непередбачені.
Якщо зняти напруження в організмі, вирівняти психологічний стан, пухлина може не «вистрілити», а зупинитися в рості, а за стабільно сприятливих умов навіть зникнути. Варто її порізати, не розблокувавши підсвідомість, шість місяців — і дівчини може не стати.
Сама вона на підсвідомий рівень не зможе вийти, їй потрібна допомога, а медицина підсвідомістю не займається. Тому багато онкохворих потрапляють в екстремальну ситуацію.
Із безлічі висловлювань світил онкології наведу слова професора з Росії Олександра Синякова: «Ні радикальна операція, ні променева терапія, ні хіміотерапія, спрямовані безпосередньо на знищення злоякісної пухлини, не здатні ліквідувати схильності організму до розвитку раку. Усе це надпотужне лікування не може захистити організм від виникнення рецидивів пухлини, більше того, певною мірою сприяє цьому, бо різко знижує імунні реакції».
Медицина майбутнього починатиметься не з фізики людини, а з психіки. Без психолога рак невиліковний, це доведено дослідницькою практикою.
— Отже, лікар лікує окремі сегменти організму, а цілитель відновлює людину.
— Безперечно. Майстерність лікаря залежить від знань сучасної медицини і вмілого застосування ліків. Успіх цілителя визначається глибиною пізнання законів Природи, природних енергетичних зв'язків людини із Всесвітом, лікувальних властивостей рослин, мінералів тощо.
Перевага принципу відновлення перед лікуванням полягає в тому, що в ході відновлення очищаються органи, клітинний і міжклітинний простір від шлаків, токсинів і продуктів обміну. Це здійснюється не лише за рахунок прямого очищення, а й голодування, зміненого харчування, вживання сирої їжі тощо.
Особливу цінність має метод біоінформаційного відновлення здоров'я. Він легше відстежується на хворих, де воєдино зійшлися біль, психічний розлад, енергетичний дисбаланс. Ліками це не збалансувати.
Алопатична медицина веде фізичне тіло хворого, а переважна частина причин його захворювань криється в Природі, навколишній дійсності, психіці. Лікарі не люблять «копатися» у цьому не тому, що не хочуть. Їх цього не вчили.
Головні причини захворювань: кармічні (спадкові й особистісні, закриті й відкриті), польові (біоенергетичні), генетичні (спадкоємні), екологічні, інфекційні (мікробіологічні), соціальні (побутові), психологічні (стресові), травматичні, лікарські, алергійні, сексуальні тощо.
Список очолюють кармічні причини. Їх важко розшифровувати. Про карму мало знають у суспільстві, й не бажають знати в офіційній медицині. Може, тому, що менше знаєш, менше тривог. Шкода, що хвороби при цьому нікуди не діваються.
Не зрозумівши суть захворювання, марно починати лікування. Не усунувши причину поганого стану, неможливо його поправити. Тут не допоможуть жодні ліки. Навіть після тривалого лікування чимало хворих не знають причин своїх хвороб і станів.
Роби все сам — не гасло, а активна життєва позиція людини. За великим рахунком до неї входять: пізнання природи і себе; просвітління свідомості до розуміння вищого розуму; прийняття життя таким, яке воно є; відхід із життя без страху. За малим рахунком: профілактика захворювань; періодичне обстеження організму (незалежно від стану); самолікування як реакція на результати обстеження і стан організму.
Пропагуючи самолікування, не закликаю завтра відмовлятися від лікаря (цілителя), «ламати» сталий спосіб життя, звички в харчуванні й лікуванні. В усьому має тріумфувати розум. Шлях до здоров'я лежить через свідомість. Свідомість людини індивідуальна, отже, рівень вібрацій «само» різний.
Мрія здорового — жити без лікування, мрія хворого — жити без ліків здійсненна навіть у складних умовах нашої дійсності.

Володимир КОСКІН
також у паперовій версії читайте:

назад »»»