Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЦІНИ ПАДАТИМУТЬ ЧИ ЗРОСТАТИМУТЬ?

За прогнозами урядовців, найближчими місяцями нашу країну очікує подальше зниження інфляції.

Навіть повінь у західних регіонах не матиме серйозного впливу на динамічний розвиток вітчизняної економіки, незважаючи на значні збитки, яких зазнали тамтешні підприємства. Але, щоб зберегти позитивну тенденцію, зауважують експерти, урядовцям необхідно докласти суттєвих зусиль. І перш за все звернути увагу на індекс цін виробників, який за останні сім місяців зріс більш як на 30%. Та ще на залишки коштів на урядових рахунках, бо чим ближче до кінця року, тим дужче тиснутимуть їх 22,5 млрд грн на інфляційні процеси. Викидання ж їх в економіку може призвести до інфляційного сплеску.
У Мінекономіки обіцяють докласти максимум зусиль, щоб сприяти дефляційним процесам, за пріоритет взяти цінові інтереси пересічних громадян — споживачів товарів і послуг, а не їх виробників. І ще запевняють, що саме завдяки запровадженню урядових антиінфляційних заходів вдалось уповільнити зростання темпів споживчих цін — у червні до 0,8% проти березневих 3,8%. У липні ж в Україні вже була зафіксована дефляція у піввідсотка.

Приємний позитив
Хоч ця цифра на перший погляд не дуже велика, але, зазначають експерти, це найбільш суттєве місячне зниження цін від серпня 2003 року. У торішньому липні ціни навпаки росли, й інфляція тоді складала 1,4%. Правда, річний рівень інфляції лишається доволі високим, проте, починаючи з червня все ж таки дещо знизився. Якщо у травні річна інфляція складала 31,1%, то у липні — ледь перевищила 26%.
Ще суттєвішими темпами у липні подешевшали харчі — фактично на 15%. Це дуже важливо для найбідніших верств населення. Адже відомо, що чим біднішою є родина, тим більшу частку свого сімейного бюджету вона витрачає на продукти харчування. Рекордсменами у зниженні цін стали овочі, вони подешевшали у липні на 23%, а також фрукти, масло, сири, творог. Молоко хоч і продавалось за старими цінами, але сьогодні коштує дешевше, ніж на початку року.
Правда, на 3% подорожчали яйця. Та експерти пояснюють це сезонною тенденцією. І нагадують, що у торішньому липні вони подорожчали майже на 38%, а за сім цьогорічних місяців їх ціна впала на 28%. На жаль, продовжує дорожчати м'ясо. Але ріст цін на цей продукт був найменшим за останні вісім місяців. Дещо подорожчав і хліб, втім його нові ціни зачепили тільки столичних мешканців. За рішенням Київради ціни на хліб зросли в півтора— два рази.
Показово, що зниження цін спостерігалося по всій Україні. Якщо у травні ціни впали лише у двох областях, у червні — в п'яти, то в липні — у 21 регіоні. Найкращі показники зареєстровано у Севастополі, Запорізькій, Луганській, Івано-Франківській, Закарпатській областях, найгірші — у Хмельницькій, Чернігівській, Житомирській та Київській областях. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла ініціювати відставку керівників регіонів-аутсайдерів, якщо ті найближчим часом не подолають інфляційної хвилі.

Хто винний і хто причетний?
Перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак скритикував ідею прем'єра щодо звільнення губернаторів, зазначивши, що дефляція стосувалась в основному продуктів харчування, на що реально впливає місцева влада. А ось виросли ціни на транспортні послуги внаслідок подорожчання паливно-мастильних матеріалів, у сфері освіти та охорони здоров'я, якими має опікуватись центральна влада.
Не сподобалась експертам президентського Секретаріату і урядова постанова щодо внесення змін до порядку декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари. Оскільки підприємець перш ніж підняти ціну більш як на 1% має подати досить суттєвий пакет документів до цінової інспекції. Після отримання її висновків узгодити нюанси з чиновниками облдержадміністрації, і тільки тоді «радувати» покупців новими підвищеними цінами. Це може призвести до чергового зростання цін, кажуть фахівці президентського Секретаріату, оскільки більшість крупних супермаркетів, де щодня реалізується до 4–5 тисяч найменувань товарів, відмовлятимуться від подібних партнерів. Що ж до інфляції у річному вимірі, то вона, на їх думку, становитиме в Україні близько 18%, тоді як уряд прогнозував менше 16%. У своїх прогнозах фахівці виходять з того, що від початку року інфляція вже сягнула майже 15%.
Посприяли ж липневій дефляції, зазначають аналітики, сезонне падіння цін на овочі та фрукти і дії держави. Адже якби ціни на інші товари не залишалися відносно стабільними, дефляції б не вдалося досягти. Аналітики визнають, що співпраця уряду, Нацбанку, Держрезерву та Антимонопольного комітету була досить продуктивною. Приміром, загальмувати ціни на цукор вдалось за рахунок інтервенцій цього солодкого продукту з Держрезерву. Хоча ще в березні деякі гравці цього ринку попереджали про його суттєве подорожчання.
Інтервенції з Держрезерву стримали й ціни на куряче м'ясо. А використання експортно-імпортних важелів зупинило ріст цін на олію. Антимонопольні заходи також дозволили дещо знизити націнки у великих торгівельних мережах, загальмувати ціни на ринках курячого м'яса і пального.
Але липнева дефляція могла бути суттєвішою, якби не відбувались події, що провокували зростання цін. Приміром, у Києві подорожчав хліб, і це при тому, що в Україні очікується рекордний врожай зернових — у понад 45 млн. т (торік — лише 29 млн. т). Ціни падали б швидше, якби була нормально налагоджена антиінфляційна співпраця між Секретаріатом Президента та урядом. Поки ж деякі антиінфляційні ініціативи Кабміну блокуються, зокрема щодо граничних цінових надбавок та експортних обмежень.

Ми вже не найгірші
Приємно, що наша країна поступово виходить з переліку держав з найвищою інфляцією у регіоні. А ось у Росії на відміну від України ціни не падають, а, навпаки, зростають. Якщо у липні у нас було падіння на піввідсотка, то в Росії зафіксоване зростання цін на 0,5%. Чимало експертів вважають, що вперше за останні десять років Росія може наразитися на скорочення виробництва саме через інфляційні процеси. У перший місяць літа Росія встановила європейський рекорд за темпами подорожання харчів. Особливо зросли ціни на овочі та хліб — більш ніж на 50%.
Навіть величезні потоки грошей, що надходять від продажу газу та нафти, не можуть зупинити падіння економіки і зростання цін. Торік від продажу енергоносіїв Росія отримала 150 млрд. дол. А нинішнього року наша сусідка може зарахувати в енергетичний дохід майже 290 млрд. дол., при тому, що весь її цьогорічний бюджет є на 30 млрд. дол. меншим. Саме неефективне використання надлишкових доходів від нафти та газу стало чинником розкручування інфляції у Росії, зауважують експерти.
А конфлікт у Південній Осетії призвів до подальшого падіння фондового ринку, яке нещодавно розпочалось через критичні зауваження прем'єр-міністра Володимира Путіна щодо діяльності однієї з російських компаній. Тепер падіння посилилось через бажання іноземних інвесторів вивести свої капітали з Росії. Вони бояться масштабного погіршення стосунків між Росією та Заходом. Виведення іноземних капіталів може призвести до масового скидання рублів та конвертації їх у інші валюти. Крім того, на падіння рубля впливає чинник подорожчання долара до всіх світових валют.
Що ж стосується єврозони, то там червнева інфляція склала 4%, а в липні була навіть трохи більшою. Це абсолютний рекорд з 1997 року, коли почали збирати статистичні дані. Зріс і рівень безробіття, найвищий він в Іспанії — 10,9%.
А світовий інфляційний рекорд належить Зімбабве — 2 млн. 200 тис відсотків (у річному обчисленні за офіційною статистикою, проте навіть ці цифри не відповідають дійсності). Відтепер там живуть виключно мільйонери, смітять грошима у буквальному сенсі. Наступ на білих фермерів, який розпочався вісім років тому у рамках боротьби чорношкірого населення із британськими колонізаторами, спровокував так звану продовольчу кризу у колись заможній країні, де у 1980 році зімбабвійський долар коштував стільки ж як і фунт стерлінгів. У білих забрали майно й змусили залишити країну. І колись багаті ферми через невміння нових власників стали збитковими й запущеними. Україні до нинішнього Зімбабве було далеко навіть у найінфляційніших 1993–1995 роках, коли інфляція у нас сягала 1400%.

Звідки інфляційний вітер?
Головними ж причинами інфляції останніх років в нашій країні експерти називають зростання цін на продукти харчування. Виробництво сільськогосподарської продукції скоротилося внаслідок торішньої посухи, і це вплинуло на динаміку цін на продовольчі товари у всьому ланцюгу. Проте Україна не єдина держава, де сільське господарство постраждало від несприятливих погодних умов. Торік різко зменшилась врожайність у Болгарії та Румунії, внаслідок чого додана вартість у сільському господарстві цих країн знизилась на 30 та 17% відповідно. Однак при цьому зростання цін на харчі в обох країнах було набагато повільнішим, ніж в Україні, де сільгоспвиробництво скоротилось лише на 5%. Міжнародне зіставлення фактів наштовхує на думку, що прискорення інфляції в Україні було викликане збільшенням сукупного попиту, який не був підкріплений випереджаючим зростанням обсягів виробництва. Серед інших причин української інфляції експерти називають намагання НБУ утримати гривню від знецінення при падінні долара, а також бюджетну політику, спрямовану на збільшення соціальних виплат.
До речі, вже третій місяць цінова динаміка в нашій державі краща, ніж у сусідів зі Східної Європи. Є шанси, що цінова ситуація в Україні буде кращою, ніж у деяких країнах Центральної Європи.
За перше півріччя нинішнього року порівняно з аналогічним торішнім періодом номінальні доходи населення зросли на 44,8%, а реальні — на майже 15%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів і послуг збільшився за шість місяців майже на 45%. Витрати населення в січні-червні цього року порівняно з аналогічним періодом 2007 року збільшились на 41,1%, а приріст заощаджень склав 20 млн. 208 тис. грн. Таким чином, згідно зі статистикою, в Україні зростання доходів значно випереджає зростання цін.
І, напевне, наших співгромадян не злякає подорожчання у Макдональсі. Адже ця мережа ресторанів швидкого харчування, незважаючи на зростання прибутків планує підвищити ціни. Такі плани у компанії пояснюють зростанням цін на харчі, з яких компанія виробляє свою продукцію. Водночас у нинішньому першому півріччі Макдональс уже збільшив ціни у своїх ресторанах — на 46% у Сполучених Штатах та на 2–4% — у Європі. Цього року у США Макдональс вперше став продавати подвійний чисбургер за 1 долар 29 центів, тоді як впродовж всієї своєї історії ця страва коштувала 1 долар.
Тож розслаблятись не варто. Експерти світового банку вважають, що з вересня інфляція в Україні знову поповзе вгору. Її може підштовхнути монетарний фактор і подорожчання у сфері послуг.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • УМІЄМО ДОГЛЯДАТИ ТА НЕ ВМІЄМО ПРОДАВАТИ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».