ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ЯК ПОЧУВАЄТЕСЬ, МАЛІ РІЧКИ?
Сумщина розкинулась у зоні формування стоку Дніпра, тож сім'я великих і середніх річок — Десни, Клевню, Сули, Псла, Хоролу, Ворскли мають неабияке значення для повноводності головної річки держави, їхні стоки вбирають воду 1536 малих річок, так чи інакше з'єднаних у загальному водному балансі понад 500 озер, 46 водоймищ і більш ніж 2000 ставків.

Обласне управління водного господарства обслуговує потужний меліоративний комплекс — з каналами, дренажами, шлюзами. На окрему увагу заслуговують і заповідні території на кордоні з Російською Федерацією та в басейні річки Сули, де взято на облік і збереження цінні види болотної флори і фауни, що дає змогу вчасно створювати колонії таких майже зниклих рослин в інших місцевостях регіону, а також організувати наукові дослідження. Хоча ті заповідники не належать до системи водгоспу, однак їхня взаємодія в природному комплексі є відчутною.
— На прикладі регіону можна спостерігати вплив певних процесів на екологічні системи,— говорить начальник відділу експлуатації та ремонту меліоративних систем водгоспу Олександр Борщенко.— Жителі навколишніх міст приходять влітку помилуватися смарагдовими луками у заплавах Клевню і Сейму. І таки справді є на що подивитися. Нерідко у принесеному з такої прогулянки букеті не всі здатні назвати якісь рослини, бо не доводилося бачити їх більше ніде. А тут вони є.
Місцеві керівники свого часу проводили помірковану політику щодо осушення боліт. Вони взагалі воліли уникати частого вживання цього слова. Надавали перевагу синоніму «меліорація», під яким розуміли не огульне осушення, а регулювання. Внаслідок такого підходу Клевень, Сейм, Десну, Івотку, навіть частково й Шостку вдалося зберегти разом із їхніми заплавами. Відповідно й Клевенське міжрайонне управління опікується Клевнем, Сеймом та малими річками, що течуть по території Путивльського, Глухівського, Буринського та Білопільського районів. Коли навесні чи восени або за рясних дощів на луках може бути багато води, водники своєю системою гончарного дренажу (це труби, що йдуть під землею) і каналів скидають воду із заплав у річку або штучні озера, а за посушливої погоди — навпаки — цією ж дорогою повертають її назад, зволожують ґрунт. Таким чином, десь аж на півночі Сумщини люди не лише впливають на місцевий баланс води, а й дбають про поповнення нею Дніпра. Цьому управлінню підпорядковано 442 кілометри міжгосподарських каналів, 314 гідроспоруд, три потужні насосні станції, котрі механічно піднімають і опускають рівень води в каналах і річках, 27 кілометрів дамб.
Обслуговування такого господарства потребує технічних засобів. Трактори, крани, землерийки, екскаватори тут переважно давні, але дбайливі руки меліораторів тримають їх у робочому стані. Державного фінансування водникам не вистачає, тож вирішили вони надавати платні послуги підприємствам і населенню, щоб заробити на пально-мастильні матеріали, запчастини до техніки, матеріали для лагодження дамб. Упродовж дванадцяти років управління має власне підсобне господарство, від якого торік отримало майже 270 тисяч гривень доходу. Спрямування частини цих коштів на виробничі потреби дозволило утримувати гідроспоруди, частково очистити русла річок і ставки та викорчувати верболіз на берегах осушувальних систем.
Одначе, попри всі зусилля, ґрунтові води навіть на Поліссі опускаються все нижче й нижче. За останнє десятиліття Сейм жодного разу не розливався, навесні не обходилося без повеней, але розливу із широким виходом на заплаву не спостерігалося. Більш того, глибина водної артерії поблизу Путивля подекуди зменшилася до півтора метра. Частково це пояснюється перерозподілом води з Любкою, рукавом Сейму, який свого часу відбирав надлишок води з основного русла. Тепер навпаки, Любка стала повноводою, місцями її глибина сягає восьми метрів. Фахівці вирішили перекидати воду з Любки до Сейму. Для цього зведуть комплексну гідроспоруду, яка дасть можливість пустити воду до Сейму, а Любці залишити третину стоку. Путивляни знову милуватимуться повноводим Сеймом, а жителі Скупасового і Корольків не боятимуться підтоплення своїх садиб.
Якщо Десна, Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол, Ворскла живлять Дніпро, то самі вони живляться стоками малих річок. І знову дається взнаки збереження боліт. Русло Клевню живиться численними джерельцями й струмками. Вода у цій річці доволі прохолодна навіть спекотного літа. Ще одній малій річці, Івотці, також пощастило: вона тече переважно територією держлісфонду. Навесні талі води поповнюють її щедріше. Тут у багатьох місцях є невеличкі заглибини обіч основного русла, які за дощової погоди заповнюються водою і потім поступово повертають її. Але то радше приємні винятки. Дедалі втрачають повноводність річки Осота в Шосткинському, Вільшанка, Шепівка і Грунь у Лебединському, Сироватка — у Сумському, Вир — у Білопільському районах. Припинення діяльності цукрових заводів спричинило безгоспність ставків, що належали цим підприємствам. Русла багатьох малих річок захаращуються, вздовж них немає водозахисних насаджень.
Водникам не під силу заліснення берегів малих річок. Органи самоврядування також не завжди приділяють належну увагу розв'язанню цієї проблеми, хоча для цього зовсім не обов'язково шукати кошти, адже місцеве населення випасає в заплавах тих річечок власних корівчин, тож зацікавлене у продуктивності луків. Одного весняного дня вистачить для того, щоб нарубати вербових кілочків та повтикати їх у ґрунт понад берегом річечки. Зміцниться берег, з'явиться затінок, і все те разом прислужиться людям.
Але ще відчутніше занепокоєння викликають ставки. Більшість з них здають в оренду. Причому іноді доходить до смішного: за 100 гектарів водного дзеркала сплачується...тисяча гривень на рік. На тих ставках не можуть відпочивати у вихідні жителі ближніх населених пунктів, сюди не випускають водоплавну птицю.
— Орендування водойм потребує належного законодавчого забезпечення,— впевнений начальник обласного управління водного господарства Віктор Федченко.— Має бути захищений сумлінний орендар, повинні поповнюватися бюджети територій, на яких вони знаходяться, і, звичайно ж, орендарі зобов'язані дотримуватися усталеного режиму утримання ставка чи озера.
На жаль, обласний водгосп позбавлений дієвих важелів контролю за такими ставками. Відчутна тенденція до істотного зменшення запасів чистої води, а що буде завтра, коли зволікатимемо з вирішенням цих питань?

Віктор ТАРАСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ЗНИКАЮТЬ...
• БЕНЗИНОВІ ВИКИДИ І ТРОМБИ У ВЕНАХ
• ЗМІНА КЛІМАТУ І ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ
• ДО ДЕФІЦИТУ ХАРЧІВ ЩЕ Й БРАК ВОДИ?

назад »»»