ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ХРАМОВА СУПЕРЕЧКА»
Закінчення «холодної війни» позитивно позначилося на ситуації у Південно-Східній Азії. У першій половині дев’яностих років до регіональних інтеграційних структур були включені колишні «прорадянські» країни — В’єтнам і Камбоджа. Відсутність гострих регіональних суперечностей дала змогу вести мову про створення стабільної й надійної регіональної системи безпеки. Причому йдеться не лише про суто військово-політичні аспекти безпеки, а й про стабільний економічний розвиток. Останнє завдання є особливо важливим для регіону, який десять років тому з великими втратами пережив першу глобальну фінансову кризу. Лише зараз учасники Асоціації співробітництва Південно-Східної Азії (АСЕАН) надолужують втрачене за період кризи та виходять на нові економічні інтеграційні рубежі. Головним із таких рубежів є створення Спільного ринку цих країн до 2020 року.

Нещодавно у Сінгапурі закінчилася чергова міністерська зустріч країн — учасниць АСЕАН. Несподіваний виклик дипломатичним зусиллям, спрямованим на формування регіональної системи безпеки, кинули Таїланд і Камбоджа. Ініціатором чергового витка конфронтації став Таїланд. Його представники висловили невдоволення рішенням Організації з питань культурного співробітництва (ЮНЕСКО), яка визнала належність буддійського храму ХІ ст. Прех Віхар Камбоджі. Ця суперечка має тривалу історію.
1962 року рішенням міжнародного арбітражу належність храму Прех Віхар була визнана за Камбоджею. Однак конституційний суд Таїланду відмовився визнати це рішення, адже країна не хоче втрачати прибутків від туризму. Аналогічні мотиви визначають й позицію Камбоджі. Поки консультації між сторонами не дали конкретного позитивного результату. Головне, що Таїланд і Камбоджа домовилися про уникнення спроб вирішити конфлікт силовими методами. Принаймні у цьому питанні держави довели свою вірність буддійським цінностям запобігання насильству. Адже ще Будда вчив, що «насилля силою не припиняється». Щоправда, кілька тисяч тайських і камбоджійських військовослужбовців залишаються по обидва боки кордону поблизу храму Прех Віхар.
Міжнародні оглядачі слушно зазначають, що приклад «храмової суперечки» переконливо доводить неуніверсальність прогнозу американського політолога Самуеля Хантінгтона про «зіткнення цивілізацій». Як бачимо, ці суперечки не є винятком між країнами, що належать до однієї цивілізації. Причому ще більше таких прикладів дають християнські держави (не забулася недавня російсько-грузинська війна) та мусульманські країни (Іран та Ірак у 80-ті роки воювали вісім років поспіль). Тому глобальна безпека, звичайно, має спиратися на стабільні регіональні системи безпеки, однак для мінімізації наслідків міждержавних війн доцільно у повному обсязі відновити класичні норми міжнародного права.
також у паперовій версії читайте:

• КАВКАЗЬКИЙ ВУЗОЛ
• ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ У ПАРАГВАЇ
• ДВОПАРТІЙНА СИСТЕМА ДІЄ

назад »»»