ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЯК ЛЬВОВУ ВТАМУВАТИ СПРАГУ

Багато десятків років поспіль львів’яни не могли жити без баняків, відер, ванн та іншої тари, постійно заповнених водними резервами. До цього люди вдавалися через обмежений графік подачі холодної води: по дві-три години зранку та ввечері. «Проблема з водопостачанням у Львові завжди була актуальною, адже рельєф міста складний (перепад висоти — 120 м). Це ускладнює систему водопостачання і каналізування. Львівська місцевість, до того ж, бідна на великі родовища питної води»,— розповів директор «Львівводоканалу» Мирослав Заплатинський.
У 2008 р. уперше за історію міста львів’яни забули про суворий графік водопостачання. Нині в п’ятьох районах міста вода подається 18 годин на добу, а ще в одному розширено графік подачі води до 10–12 годин. Для населення мікрорайону, обмеженого кількома вулицями, водопостачання збільшено до восьми годин. Загалом з квітня поточного року 39 відсотків городян отримують воду цілодобово, тоді як у 2006 р. таких було лише 27 %. Половина населення нині користується водою впродовж 18 годин, у місті не залишилося жодного мікрорайону з шестигодинною подачею води.
Для дотримання такого графіка «Львівводоканал» скористався додатковими потужностями насосних станцій, що зумовило зростання обсягів споживання електроенергії та фінансових зобов’язань перед енергопостачальними компаніями. Отже, підприємство змушене переглядати тарифи, аби повністю відшкодовувати витрати на виробництво послуг. Підвищилася вартість пально-мастильних матеріалів, газу, хлору, насосного обладнання, кабельно-провідникової продукції тощо. Нині вартість електроенергії збільшилась на 30%. Мирослав Заплатинський пояснив: «Якщо порівняти ситуацію у 2008 р. й у 2006-му, то нині ми споживаємо електроенергії на 10–15% менше. А от у грошовому еквіваленті все навпаки: якщо у червні 2006 р. ми платили 3300 тис. грн, то в червні 2008 р. — 5500 тис. грн, тобто майже удвічі більше».
На підвищення тарифів вплинуло також зростання мінімальної заробітної плати. Підприємство насамперед виплачує зарплату своїм працівникам, яка становить 1230 грн за середньої в Україні 1700 грн. Директор «Львівводоканалу» нарікає на відплив кваліфікованих кадрів у приватні структури, на розвал системи ПТУ, яка готувала фахівців. Ще одна причина зміни тарифів на водопостачання — зростання податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Підприємству підвищили збір за забруднення навколишнього середовища в 1,75 раза, а збір за використання водних ресурсів — у 1,18.
Правильність нових тарифів перевірила інспекція з контролю за цінами в області. Вона визнала розрахунок витрат на послуги економічно обґрунтованим, дотримано й постанови уряду «Про порядок формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення». Не виникло заперечень і з боку Антимонопольного комітету.
«Підприємство стане рентабельним, але надалі все залежатиме від того, якою в державі буде економічна ситуація. Якщо ціни зростатимуть такими ж темпами, як дотепер, то наприкінці року потрібно буде затверджувати нові тарифи»,— поінформував Мирослав Заплатинський.
З липня у Львові запропоновано нову систему розрахунку за водопостачання: споживач — ЛКП (львівські комунальні підприємства, по-старому ЖЕК) — «Львівводоканал». Мирослав Заплатинський переконує, що лише так підприємство стане ближчим до абонентів, а їх 260 тис. Щоб обійти всіх споживачів, «Львівводоканалу» необхідно було б збільшити свій штат майже втричі, або передати абонентів комунальним підприємствам. Нині львів’яни, оплачуючи послуги ЛКП, розраховуються ще й за користування водою. Тож керівництво «Львівводоканалу» сподівається на підвищення рівня проплати населенням за користування водою. «Рівень розрахунків у червні сягнув лише 75 відсотків. Протягом 2007–2008 рр. понад 450 помешкань боржників були примусово від’єднані від каналізації. Їм відновлюватимуть водовідведення лише за умови повної сплати боргу та оплати 250 грн за підключення. Такий радикальний метод дає результати — злісні боржники, які не розраховувалися за послуги по 5–7 років, опинившись перед загрозою відімкнення, повернули «Львівводоканалу» понад 2,5 млн грн. Зросла й кількість львів’ян, які звернулися в абонентський відділ для укладення угод про реструктуризацію боргів»,— розповів Мирослав Заплатинський.
Наступний етап, який чекає на львів’ян, це повернення до єдиної книжки та єдиного рахунку. Солідарна відповідальність будинку, тобто абонентом має бути не окрема квартира, а вся оселя. У всіх будинках встановлюватимуть лічильники. Вони фіксуватимуть вхідну кількість води в будинок, за яку всім мешканцям слід буде платити. Якщо будинок матиме борги, від водопостачання відключатимуть усіх мешканців.
Відповідь на запитання про те, чи сприятимуть нові тарифи подачі якіснішої води в помешкання львів’ян, дізналася від Мирослава Заплатинського: «Кожне місто має свою специфіку. Якщо оцінювати львівську воду за європейськими критеріями, то, зрозуміло, ми тут програємо, і програємо базово, тому що в європейських державах кількість показників води вдвічі більша, ніж у нас. Якщо порівняти львівську воду й інших регіонів України, то наша є однією з найкращих, адже вона вся — артезіанська, хоча й має специфіку — жорсткість, тобто підвищений уміст заліза. Але в нас вже збудовано станцію з очищення».
Директор «Львівводоканалу» також зазначив: «Нові тарифи дадуть нам змогу інтенсивно замінювати старі замортизовані мережі та труби. До речі, у Львові — найстаріша чавунна труба 1901 року. У місті таких залишилося небагато, а за станом вони не найгірші. Нові тарифи дадуть змогу далі розширювати графік подачі води, зменшити її вторинне забруднення, покращити її якість».
Нині не менш гостро стоїть проблема з каналізацією міста: колекторами, стоками, очисними спорудами, забрудненням навколишнього середовища.
Торік у місті прокладено близько 2,2 км каналізаційних колекторів. Львівське підприємство не здатне самотужки впоратися з усіма проблемами, тому звертається по фінансову допомогу. «Останнім часом кошти на водопостачання надав Світовий банк. Отримали грант у сумі шість мільйонів на реконструкцію очисних споруд. Ще ми виграли шведський грант — 400 тис. доларів. Незалежні експерти оцінили водне господарство у Львові. З’ясувалося: щоб привести місто до європейських норм, необхідно вкласти 600-700 млн доларів. Нині через інфляцію потрібно понад мільярд доларів»,— підсумував Мирослав Заплатинський.

Інна БОРИСОВА

також у паперовій версії читайте:

• РАДІАЦІЯ, ВСЮДИ РАДІАЦІЯ...

назад »»»