ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ГРИВНЕВІ ВКЛАДИ НАДІЙНІШІ

Поки що немає великих надій на те, що долар найближчим часом міцнішатиме, вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Нині американська економіка потерпає від складних проблем — величезного дефіциту державного бюджету, торговельного дисбалансу, нестабільності фінансової системи, що підштовхнула світову інфляцію. Ніхто не в змозі змінити тенденцію до подорожчання енергоносіїв і структуру американського виробництва, яке споживає їх надто багато. Крім того, подорожчали харчі. Отже, проблеми в американській економіці не вичерпаються ні в цьому, ні в наступному році.

Чимало залежатиме від дій регулятивних органів у Сполучених Штатах та поведінки основних кредиторів США й країн, які тримають свої валютні резерви в доларах. На жаль, Україна досі прив’язана до долара. Останнім часом Нацбанк активно виходить на валютний ринок — купує і продає євро та іншу валюту, шукає оптимальні варіанти. Очевидно, думає й про запровадження валютного кошика, аби прив’язка до однієї валюти (нині не стабільної) не розхитувала нашої економіки. На валютному внутрішньому ринку з березня цього року долар дешевшає, бо пропозиція на нього більша за попит. Нині НБУ своєю постановою намагається створити такі умови, за яких пропозиція валюти поменшала б. Одночасно в Нацбанку розуміють, що за деякий час, можливо, знадобляться зворотні кроки, щоб простимулювати надходження валюти в Україну.
До речі, Олександр Сугоняко уже років з п’ять не вважає долар валютою для своїх заощаджень і радить українцям відкривати депозити в гривнях й довіряти нашим банкам. Українська банківська система, незважаючи на зовнішні та внутрішні проблеми, має стабільні показники розвитку. Та й макроекономічне середовище в країні непогане: хоча темпи зростання ВВП за півроку зменшились порівняно з аналогічним періодом торік з 8,7% до 6,3%, однак залишаються високими, попри проблеми на міжнародних фінансових ринках. Обсяги промислового виробництва збільшились на 5,2% (торік + 7,5%). На жаль, торговельне сальдо — від’ємне (-8,8 млрд дол.). Це свідчить про порушення експортно-імпортного балансу, причому і з країнами СНД, і з державами Європейського Союзу.
Турбує й те, що темпи зростання індексу цін виробників досягли 129,4% (торік +111%). Це й не дивно, адже в країні висока інфляція й валютно-курсова невизначеність. Тож виробники інфляційні й курсові ризики закладають в ціну товару. Торік уряд обіцяв інфляцію в 7,6%, а наприкінці року отримали 16,7%. На початку нинішнього сподівались на 9,5%, а за шість місяців маємо понад 15%.
Від початку року індекс споживчих цін зріс на 15,4% (торік +4,2%). Цей показник, зазначає Олександр Сугоняко, є наслідком ліберальної соціальної політики уряду, не прив’язаної до реальних економічних результатів. Номінальні доходи населення зросли на 45,7%, реальні — на 116% (торік +111%), тож витрати наших співгромадян збільшились на 40% і підштовхнули інфляцію.
Саме інфляція є нині найбільшою загрозою для країни загалом і банківської системи зокрема. Тому НБУ вдається до дієвих антиінфляційних заходів, спрямованих на скорочення її монетарної складової. Водночас, на думку президента АУБ, уряд не демонструє рішучих кроків до зменшення рівня інфляції. Зокрема, в урядовому проекті змін до держбюджету закладено суттєве збільшення соціальних виплат, що не сприятиме уповільненню темпів інфляції в країні. І це не може не непокоїти банки.
І все ж перспективи розвитку економіки до кінця року видаються президентові АУБ непоганими. Заплановані показники зростання ВВП будуть досягнуті, переконаний він, і це дуже важливо для розвитку банківської системи. Її чисті активи вже досягли 700 млрд грн (від початку року +16,7%), торік було 440 млрд. В основному зростання відбулось завдяки збільшенню обсягів кредитування, частка якого становить 82,9% усіх активів.
Банки вже видали 580 млрд грн кредитів (торік — 354 млрд), обсяги кредитування суб’єктів господарювання зросли на 20,1%. Наші громадяни позичили в банків 190 млрд грн (+23,7%), торік — 106 млрд. А поклали на депозити 194 млрд грн (торік — 126 млрд). Обсяг довгострокових кредитів зріс на 20,7% — до 352,5 млрд грн (60,8% від наданих кредитів). Частка короткострокових кредитів зменшилась. І це хороша тенденція: незважаючи на інфляцію, гроші до них не тікають.
На жаль, кредитні ставки у національній валюті зросли з 14,4 до 17,6% річних, середньомісячні депозитні — з 8,6 до 9,7%. Обсяг іноземного капіталу в українській банківській системі збільшився до 40,5%. І це, на думку президента АУБ та експертів рейтингового агентства «Standard & Poor’s», переходить межу розумного, збільшує залежність вітчизняної банківської системи від зовнішніх запозичень.
Наша банківська система, наголошує президент АУБ, не відчула на собі помітного негативного впливу нестабільності на світових фінансових ринках. Міжнародна криза навіть стала певною мірою профілактичним заходом для фінансових установ. Адже ризик занадто високих темпів збільшення запозичень міг перетворитися на значні проблеми і для макроекономіки, і для банківської системи. Завдяки міжнародній фінансовій кризі в Україні почалось «м’яке приземлення» високих темпів зростання, яке тривало впродовж останніх дев’яти років. Тепер ми маємо контрольоване гальмування темпів зростання кредитування українськими банками, що необхідно для стабільності системи.
До світової фінансової кризи банки досить легко позичали гроші за кордоном, за торішніх шість місяців взяли там 43 млрд дол. а нині — лише 14,7 млрд. Довелось переорієнтуватись на внутрішні ресурси: якщо торік їхній приріст склав 35 млрд грн., то поточного року — 54 млрд, зокрема завдяки істотному збільшенню строкових депозитів суб’єктів господарювання. Через інфляцію та курсову нестабільність підприємства «накрутили» ціни й отримали надприбутки, які й віднесли до банків.
Президент АУБ вважає, що не можна різко збільшувати ставки за депозитами і кредитами. У Казахстані після торішньої вересневої фінансової кризи істотно подорожчали кредити, і люди не змогли їх повернути. Якщо уряд та Нацбанк успішно боротимуться з інфляцією, а хороший врожай позитивно вплине на зростання ВВП, тоді, можливо, відсоткові ставки за кредити стабілізуються.
Тепер будівельники звинувачують банки у дорогих іпотечних кредитах, вони стверджують, що це може призвести до суттєвих проблем на ринку нерухомості. Олександр Сугоняко зауважує, що обсяги іпотеки в кредитному портфелі банків становлять незначну частку. До того ж лише близько 10% цього обсягу — кредити, видані на інвестування будівництва житла. Усе решта — це кредити або на придбання вже готового житла, або під заставу нерухомості на розвиток бізнесу та інші цілі, не пов’язані з будівництвом. Тому немає підстав стверджувати, що можлива рецесія на ринку будівництва житла в Україні може спричинити кризу в банківській системі.
Ситуація на валютному ринку залежить від економічних чинників. Якщо зростає експорт, збільшується приплив валюти і її пропозиція. Коли зростає імпорт, заробітчани не надсилають валюти в Україну, її не вистачає. Тож співвідношення попиту і пропозиції на валюту має формувати валютний курс. Тепер ситуація з ним не визначена. Головна причина, на думку президента АУБ, в тому, що бракує експортно-імпортної політики держави — продуманої, виваженої і відомої всім учасникам ринку. Нині панує стихія, а НБУ лише намагається її вгамувати. За таких умов бізнесу дуже складно планувати свою роботу.
також у паперовій версії читайте:

• НА ІНВЕСТОРІВ В УКРАЇНІ ЧЕКАЮТЬ

назад »»»