Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЕНЕРГЕТИЧНА ВІЙНА: ЄВРОПА, РОСІЯ І США
Європою прокотилася хвиля протестів транспортників і рибалок, обурених різким зростанням цін на пальне. Політики закликають до зниження податків на бензин. У цій атмосфері Москва хоче зварити свої щі і вибити з європейських голів саму думку про можливість обмеження енергетичної експансії Росії. «Газпром» вимагає від європейців припинити пошук газу за межами Росії й облишити будь-які задуми, створити «енергетичне НАТО». Сенат США закликає до дипломатичного наступу на російські претензії.

Погрози «Газпрому»
Під час зустрічі шостого червня міністри енергетики країн ЄС вирішили далі працювати над законодавством, відомим як «правило для «Газпрому». Згідно з ним концерни за межами Євросоюзу, що видобувають газ, не можуть бути власниками газопроводів. Отже, російський концерн, один з найбільших постачальників газу за кордонами ЄС, не матиме змоги контролювати трубопровід, яким транспортує паливо. За кілька днів після згаданої зустрічі міністрів «Газпром» розпочав пропагандистську кампанію з метою зупинити подальшу роботу над законодавством.
«Не можна не висловити стурбованості протекціоністськими тенденціями, які виникають в Євросоюзі. Нові обмеження за умов дефіциту енергетичної сировини не є прикладом розумної політики»,— зазначив керівник «Газпрому» Олексій Міллер після зустрічі з представниками європейських енергетичних концернів у Франції.
Росіян непокоять також спроби ЄС розширити коло постачальників газу. «Прагнення Європи диверсифікувати джерела енергії є цілком зрозумілим. Але, здається, ці декларації ґрунтуються на тому, що будь-який інший варіант є кращим, ніж поставки від російських виробників газу»,— сказав Міллер. У тому ж виступі він попередив, що в найближчому майбутньому нафта коштуватиме майже удвічі дорожче, ніж нині, тобто 250 доларів за барель. Зростатиме й вартість газу.

Газ за відмову від солідарності
Керівники «Газпрому» стверджують, що енергетичній експансії Москви чинять опір політики, тоді як бізнес хоче зміцнювати зв’язки з Росією. «Маємо безліч приятелів серед наших європейських партнерів. Будемо координувати зусилля, щоб переконати єврократів не підпилювати гілки, на якій сидять»,— пообіцяв пан Міллер.
До зміцнення союзів у Європі «Газпром» взявся уже наступного дня після зустрічі міністрів у Лейпцигу, де відзначали 35-річчя початку постачання російського газу до Німеччини. Під час урочистого заходу представники «Газпрому» та їхні партнери з німецького хімічного концерну BASF підписали протокол про наміри укласти новий контракт на поставки з Росії упродовж наступних 35 років 500 мільярдів кубометрів газу. Це наймасштабніший контракт в історії торгівлі газом між двома країнами. Але ніщо не дається задарма. Пан Міллер у Лейпцигу заявив: «Я особливо стурбований представленими недавно в Німеччині ініціативами щодо реалізації концепції так званого «енергетичного НАТО», навіть якщо вона буде називатись інакше».
Намір стосовно енергетичного пакту всіх членів Євросоюзу щодо солідарної реакції на обмеження поставок газу озвучив наприкінці травня Андреас Шокенгоф, заступник керівника фракції ХДС/ХСС у бундестазі й одночасно уповноважений уряду Німеччини з питань відносин з Росією. Задум нагадує концепцію енергетичної солідарності ЄС, відому як «пакт мушкетерів», або «енергетичне НАТО», за яку два роки тому безрезультатно агітувала Польща.
Усе свідчить про те, що «Газпром» хоче використати концепцію християнських демократів як козирну карту в бізнесі. Це відбувається тому, що суперконтракт, про який оголосили в Лейпцигу, буде вигідний, насамперед BASF, який у газовій галузі конкурує з «E.ON» — найбільшою німецькою енергетичною фірмою. На бізнесову конкуренцію накладається політична — у BASF працює багато менеджерів, пов’язаних з соціал-демократами, а «E.ON» підтримує представник християнських демократів — канцлер Ангела Меркель.
«E.ON» упродовж багатьох років є головним партнером «Газпрому», але останнім часом ці концерни не змогли домовитись щодо спільних інтересів у Європі. Тепер росіяни нібито застерігають «E.ON» і християнських демократів: якщо не відмовитесь від європейської солідарності, загостриться конкуренція на вашому власному ринку.

Стурбованість Вашингтона
Енергетична експансія Росії на європейському континенті викликає неабияку стурбованість у Сполучених Штатах. «Нам потрібно докласти дипломатичних зусиль, щоб разом з державами-споживачами енергії в Європі виробити спільну стратегію і дати гідну відповідь російському домінуванню»,— заявив Джозеф Бінден, голова комісії із закордонних справ сенату США під час парламентських слухань на тему «Нафта, олігархи і можливості: енергетика від Центральної Азії до Європи». Дискусія була організована в День Росії, одразу після тріумфального відзначення чергової річниці російсько-німецької газової співпраці, що дуже роздратувало росіян.
Американські експерти наголошують на відмінності між «Газпромом» і західними енергетичними концернами. «Жодна із західних фірм не пов’язана так тісно з державою, як «Газпром» з Кремлем. Жодна західна фірма чи держава не будує газопроводів з політичним розрахунком і не втілює проектів, які не мають комерційного обґрунтування»,— зауважила Зеня Баран з Інституту Хадсона. Вона вважає, що виникла аномальна ситуація, коли звичні принципи ринкової конкуренції є неефективними. Європа мусить це добре усвідомити і зважитись на відповідні кроки щодо спонсорованої державою організації, яка перетворила газопроводи на інструмент геополітики.
Пані Баран пояснила, що чекає на Європу, коли «Газпром» збудує у визначений термін газогони «Nord Stream» через Балтику і «South Stream» через Чорне море. «Імовірно, тоді не буде газопроводу «Nabucco», незалежного від мережі «Газпрому», який мав би постачати до Центральної Європи газ з родовищ у Центральній Азії. Отже, домінування Росії на ринку посилиться. Європейські споживачі будуть змушені конкурувати між собою за доступ до російського газу, що призведе до зростання ціни і посилить вплив Москви. Ціна енергоносіїв підскочить, і Кремль вимагатиме ще більших політичних дивідендів за збільшення поставок газу. Такий вплив — це не драматичне закручування газового вентиля, а більш прихований, навіть вишуканий тиск»,— пояснювала ситуацію пані Баран. Сенатори визнали скандальною публікацію в російській газеті «Комерсант» статті колишнього аналітика радіо «Свобода» Романа Купчинського. Він нагадав, що для торгівлі газом з Центральної Азії «Газпром» створив фірму «РосУкрЕнерго» з партнерами, яких звинувачували у зв’язках з мафією.
«Російська організована злочинність за мовчазної підтримки Кремля відіграє значну роль у розширенні економічної гегемонії в державах колишнього СРСР і Варшавського пакту»,— заявляє експерт. На його думку, президент Росії Дмитро Медвєдєв, який багато років очолював спостережну раду «Газпрому», не міг не знати про зв’язки концерну з «організованою злочинністю».
Росіяни зацікавлено вислухали виступи перед комісією сенату політиків, пов’язаних з демократами. Адже кандидат останніх Барак Обама має великі шанси перемогти в цьому році на президентських виборах. Проте немає жодних ознак того, що ставлення американців до російської експансії в енергетиці зміниться.
«У далекій перспективі Росія і трансатлантична спільнота досягнуть порозуміння, але в короткостроковій перспективі російська політика викликає занепокоєння»,— каже Збігнев Бжезинський, колишній радник президента Картера з питань національної безпеки, нині радник Барака Обами з питань геополітики. Він рекомендує підтримати Швецію, Фінляндію і прибалтійські держави у блокуванні будівництва газопроводу «Nord Stream» через Балтику і сприяти будівництву нафтопроводу «Одеса— Броди».
«Протягом восьми років президентства Джорджа Буша Сполученими Штатами зроблено недостатньо, щоб гарантувати Європі поставки газу з держав Центральної Азії й регіону Каспійського моря»,— вважає Леон Фюрт, який був радником з питань безпеки екс-віце-президента США Ала Гора. Він наголошує, що «незалежно від того, хто стане переможцем президентських виборів, США мусять зосередитись на проблемі національної безпеки в набагато ширшому розумінні, ніж тепер, спланувати відповідні кроки у цьому напрямі».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • ЧИ НАСТАНЕ СПОКІЙ У СІНЬЦЗЯНІ?

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».