ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ХІРУРГІЯ БЕЗ СКАЛЬПЕЛЯ
Нині у світі бурхливо розвивається одна з найскладніших і найважчих галузей медицини — ендоваскулярна (внутрішньосудинна) нейрорентгенохірургія. Наша країна зробила вагомий внесок у цій сфері, зокрема завдяки керівникові Науково-практичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМНУ, заслуженому лікарю України, професорові Віктору Щеглову. Тепер цим операціям немає рівноцінної заміни у лікуванні та профілактиці найважчих захворювань мозку, в тому числі й інсультів, яких в Україні щорічно трапляється близько 150 тисяч випадків.

Лабіринтами судин — до глибин мозку
Отже, безболісні ендоваскулярні втручання на судинах головного та спинного мозку високопрофесійно виконують у згаданому центрі. Та й, власне, втручаннями, у звичному розумінні слова, назвати їх важко, адже пацієнтові не роблять традиційних операцій — трепанації черепа чи розтину грудної клітки, тож і ризик для життя хворого зведено до мінімуму.
— Через магістральну артерію верхніх чи нижніх кінцівок або сонну артерію вводиться мініатюрний балон-катетер, яким можна дістатися до будь-якої ділянки мозку, не торкаючись його, і відновити за допомогою нього порушений кровотік,— розповідає професор Щеглов.— Цей метод — один з найперспективніших у медицині, особливо профілактичній. Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія завдяки найновішій діагностичній апаратурі, дає змогу вдосконалити ангіографічну діагностику, виявити роль будь-якої судини в кровопостачанні патологічного вогнища, розчинити за допомогою вазоактивних речовин тромб, а коли потрібно — затромбувати розрив судини, цілковито роз’єднати будь-які артеріо-венозні шунти, встановити стент, так би мовити, «адресно», просто в мозок доставляти фармацевтичні засоби тощо. За 11 років діяльності центру ендоваскулярна нейрорентгенохірургія засвідчила свої широкі можливості в діагностиці та лікуванні будь-якого патологічного процесу в людському організмі, незалежно від його локалізації, крім того, усе відбувається фізіологічно, високоефективно, за мінімальної операційної травми.
Започаткована у 1929 році, ендоваскулярна медицина тільки через півстоліття стала окремим напрямом, сталося це завдяки винайденню балонів-катетерів — своєрідних мініатюрних «ракетоносіїв». Центр під керівництвом Віктора Щеглова вперше у світі почав проводити планові реконструктивні операції при таких найпоширеніших складних судинних патологіях мозку, як мішкоподібні аневризми та артеріо-венозні мальформації. І найважливіше, вдалося досягти найнижчих показників смертності — менш як один відсоток! (До цього післяопераційна смертність від мішкоподібних аневризмів становила 30–50%, від артеріо-венозних мальформацій — 25%).
Щоб запозичити досвід у київської школи внутрішньосудинної нейрорентгенохірургії, в столиці України побувало понад сто іноземних фахівців. Завдяки українським медикам ця галузь почала активно розвиватися у світі, зокрема у США. Недарма Американський біографічний інститут у 1997-му визнав професора Віктора Щеглова «людиною року».
Створений 11 років тому Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України має чотири клініки — судинної патології головного і спинного мозку; пухлин головного і спинного мозку, больових синдромів, ДЦП; реанімації й анестезіології; ендоваскулярної офтальмології.

Ціна прориву — врятовані людські життя
Загалом успішно прооперовано більш як 10000 хворих, зокрема понад 3000 пацієнтів з мішкоподібними аневризмами, більш як 2000 — з артеріо-венозними мальформаціями, 600 — з каротидно-кавернозними співустями.
— За всю історію в Інституті нейрохірургії до нас прооперували лише 52-х хворих з мішковидними аневризмами та 49-х хворих з артеріо-венозними мальформаціями. І в той час, коли ми виконали сотні найскладніших ендоваскулярних операцій, провідні країни світу тільки-но почали це робити,— веде далі директор центру.— Крім того, ми впровадили новий метод лікування ішемічних захворювань головного мозку. Нам вдається лікувати з більшим успіхом, ніж якимсь іншим методом, епілептичні напади (таких хворих в Україні близько одного мільйона). Після одного-двох внутрішньосудинних введень у мозок нашого «фірмового коктейлю» хворий з епілептичними нападами або одужує, або напади в нього стають рідшими і, що дуже важливо, без знепритомлення, тоді як традиційно їх лікують все життя. Зовсім інакше лікуємо гліоми (пухлини головного мозку). Не слід одразу ж «кидатися» на пухлину. Натомість варто оцінити, чи є гіпертензійний синдром, застійні явища, якого типу пухлина, як вона постачається кров’ю, і запломбувати її емболізувальною речовиною з хіміопрепаратом, який діятиме протягом тривалого часу. Як результат, наші хворі без операції живуть 3-5 років, а без ендоваскулярного лікування — не більше семи місяців.
У центрі створено комфортні умови для пацієнта. Тут зручні кількамісні палати з холодильником, телевізором, у блоці біля кожної палати туалет з душовою кабіною.

Менше слів, більше діла
Як для звичайного хірурга скальпель, так нейрохірургові для високотехнологічних внутрішньосудинних операцій на мозку, окрім різноманітної багатофункціональної апаратури, необхідні балони-катетери, емболізаційні речовини та сучасні коїлз (спіралі). У Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії їх виготовляють у спеціальних лабораторіях. До речі, «рецепти» їхнього створення Віктор Щеглов розробив сам.
Уперше у світі в центрі організовано лабораторії кардіоцеребральних досліджень та моделювальних систем (тренажерів). Перший тренажер із штучним «пульсуючим» серцем Віктор Щеглов сконструював разом з інженерами київських підприємств Виробничого об’єднання імені Артема та Авіаційного науково-технічного комплексу імені Антонова. На такому тренажері ендоваскулярні нейрорентгенохірурги відточують свою майстерність. Особливо це корисно, якщо заплановано втручання високого ступеня складності.
Добір кадрів для роботи в центрі надзвичайно вимогливий, навіть жорсткий. Віктор Щеглов одержимий роботою, тут можуть працювати тільки однодумці, особистості, які вболівають за справу, за хворих. Ставка — на перспективну молодь. Одним з відділень тут керує син професора — Дмитро Щеглов. Він уже має декілька власних напрацювань та своїх послідовників, його запрошують оперувати за кордоном.
Окрім підготовки молодого покоління внутрішньосудинних нейрорентгенохірургів, у Віктора Щеглова є ще заповітна мрія — створити у найбільших містах України (Харкові, Донецьку, Одесі та Львові) подібні до київського науково-практичні центри ендоваскулярної нейрорентгенохірургії. Нині, крім Києва, працює ще один такий центр — у Дніпропетровську.
— Це наблизило б високоефективну допомогу до людей з різних куточків держави. Тим більше, що можливості для створення таких центрів в Україні нині є, переконаний професор.

Яна СНІЖНА
також у паперовій версії читайте:

• ЩО СПІЛЬНОГО У КОНГО З КРИМОМ?
• ХОДІТЬ БОСОНІЖ!
• КОЛИ ГАРЯЧА ВАННА ШКОДИТЬ...
• РОБОТА МОЗКУ І ЗУБИ

назад »»»