ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
ЛАНДШАФТ ПІСЛЯ ТЕСТУВАННЯ
В Україні завершилось перше офіційне незалежне оцінювання знань випускників середніх навчальних закладів (додаткову сесію тестування заплановано провести з 26 червня до 4 липня). Міністерство освіти і науки, офіційні освітянські установи на місцях переконані, що все буде «в ажурі». Думається, що переможні реляції передчасні.

Так, за попередніми даними Харківського регіонального центру оцінювання знань (він ще опікується абітурієнтами Сумської й Чернігівської областей) та Луганського (де авторові цих рядків довелось побувати), тести з української мови та літератури, історії провалили близько 9% юнаків і дівчат. А на перевірку знань з географії в Харкові й Луганську не з’явились третина школярів.
Олена Стойкова, відповідальний працівників Краснолучського управління освіти (Луганщина), так прокоментувала ситуацію: «Незадовільна оцінка на першому тесті багатьох автоматично виключила з наступного. Крім того, чимало випускників тест з географії вважали, так би мовити, запасним варіантом: учителі їм радили реєструватись не менш ніж на три іспити. Ще майже всі освітянські автобуси Краснолуччини вийшли з ладу, а перевізники запропонували захмарні ціни, тому юнацтво з віддалених населених пунктів своєчасно не дісталось до місць тестування.
У майбутньому доцільно передбачити пункти тестування і в глибинці. Слід також належно відрегулювати механізм вибору предметів для тестування, скориставшись й передовим зарубіжним досвідом. У Фінляндії, наприклад, тестові випробування проходять на базі шкіл, учителі можуть брати роботи додому, перевірити їх там у спокійній обстановці. І в об’єктивності їхньої оцінки ніхто не сумнівається. Боюся, поки що ми не готові до такого, як у Фінляндії. В нас усе максимально закрито й забюрократизовано. У переважній більшості європейських країн випускний іспит і вступний до ВНЗ об’єднані. Це зручно й мороки менше. В нас вважається, що ці екзамени мають дві різні мети. 12-бальна шкала або результат навчання в школі далеко не завжди у вищих навчальних закладах беруть до уваги. Таке спостерігається не лише на Донбасі, а й в інших регіонах. А все тому, що декотрі ВНЗ не довіряють шкільному досвідченому вчителю, котрий може, як мовиться, «заткнути за пояс» декотрих вузівських викладачів. Поки все владнається з тестами, відшліфується, варто на вирішальні випробування у вищих навчальних закладах запрошувати як арбітрів авторитетних шкільних педагогів. Запитань і претензій до тестування чимало — від простих організаційних (їхати на тестування кілька годин до обласного центру із віддаленого села поганою дорогою) до складніших. Мені розповідали, що в тестовому завданні з математики було нечітко сформульоване запитання. На іспиті в школі можна запитати викладача, що мається на увазі. Під час тесту нікого спитати — як інструктори сидять викладачі інших предметів. Є в тестах чимало дивних і складних запитань (хто їх тільки вигадав?), як-от: розкажіть про історію лука й стріли? Я за фахом історик, не один десяток років викладаю цей предмет, але на це запитання не дала б чіткої відповіді. А як бути учням»?
Іван Прокопенко, ректор Харківського національного педуніверситету імені Г. Сковороди: «Я б хотів, щоб більшість предметів у випускному класі тестувались незалежно від того, який профіль обере школяр. Бо він може в останній момент передумати, змінити ВНЗ і, маючи на руках лише два тести, нікуди не вступить, змарнує цілий рік. Кажуть, що тести ліквідують корупцію. Не слід видавати бажане за дійсне. Давайте говорити відверто й чесно. Корупція виникає на межі зіткнення бізнесу, грошей і влади. За даними статистики, вища школа входить до десятки за масштабами зловживань. Гадаю, що активна робота студентського самоврядування, діяльність «телефонів довіри» зменшать це негативне явище. В усякому разі мені хочеться у це вірити».
Володимир Пономаренко, ректор Харківського економічного університету: «Тести дещо спростили роботу приймальних комісій, скоротилась можливість адміністративного ресурсу. Хто б не телефонував мені з проханням порадіти абітурієнту, я з чистою совістю відповідаю: конкурс сертифікатів. Нова система якоюсь мірою дисциплінує абітурієнтів, батьків примушує замислитись над тим, що гроші не завжди вирішують, витрачати їх годиться на завчасну підготовку майбутнього студента (підготовчі курси, репетитори), а не на хабар перед іспитами, бо це може «не спрацювати». Ще одна особливість новації — оцінити результати своїх зусиль абітурієнт може в день складання екзамена, результати яких вивішують на стенді: дивись, порівнюй і не ображайся, якщо щось не так. Така система «швидкого реагування» має певний негатив — не передбачає жодної творчості, здатності думати, аналізувати, що конче важливо для майбутнього студента, потенційного вченого. Це — значна недоробка тестування».
Катерина Астахова, проректор Харківської української народної академії: «Невирішених проблем — купа. Хоча б така: чимало абітурієнтів подаватимуть документи в кілька вищих навчальних закладів (теоретично можна відксерити необмежену кількість сертифікатів і розіслати їх у багато закладів). Проте насамкінець абітурієнт може вибрати лише одне місце, де навчатиметься. Решті ВНЗ доведеться викреслили його прізвище зі списка. В результаті може вийти казус, дехто зіткнеться з тим, що конкурс був значний, а студентів набрали недостатньо. Не говорячи вже про те, скільки головного болю це завдасть приймальній комісії. У п’ятиденний термін заклад має оприлюднити списки зарахованих. Для цього слід точно знати: хто навчатиметься у конкретному ВНЗ? Нестиковка. Доведеться телефонувати потенційним студентам і запитувати про їхнє рішення. На це п’яти днів може й не вистачити».

Віталій СТЕГНІЙ, Луганська — Харківська області
також у паперовій версії читайте:

• АРОМАТ ТРОЯНД І ПАМ’ЯТЬ
• КАНІКУЛИ — ЧАС ПІДЗАРОБИТИ
• НАВКОЛО СВІТУ, НЕ ВИЇЖДЖАЮЧИ З МІСТА
• ЯК НАВЧАЄТЕ, ТАК І МАЄТЕ

назад »»»