ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТОЧКА ЗОРУ
МІЖ НАМИ, ОБИВАТЕЛЯМИ...
Український обиватель, який давно живе у «хаті скраю», відчуває наслідки своєї аморфної окремішності у власних страхах і стереотипах. У Київському міжнародному інституті соціології розробили перелік питань, що об’ємно показує страхи і стереотипи українців, котрі увійшли в їхні глибокі переконання.

Так, із судженням «Зараз ніхто не може почуватись у безпеці» цілковито не згодні лише 3,3% респондентів. Страх змушує чигати звідусіль на небезпеку (75,4%). Це— факт, який насторожує.
Із тим, що Сталін був «великим вождем», повністю не згодні лише(!) 16,5% опитаних, цілковито згодні 23,9%, радше згодні 13,7%, важко відповісти було 15% людей. Відповідно разом згодних 37,6%. Це свідчить про політичне безкультур’я, розщеплення цінностей людей, коли в одній і тій самій голові поєднується прагнення до демократичних цінностей і віншування політичних злодіїв.
Поки що немає перспектив всенародної підтримки приватизації землі, без чого, власне, не буде переходу до справжнього ринку. Не згодні з передачею землі у приватну власність 46,5% респондентів, згодні — 23,7%.
Забруднення навколишнього середовища визнали найбільшою проблемою країни 72% опитаних. Повністю не згодні з цим лише 4,1%.
Із сентенцією «Це добре, що деякі люди зараз стають багатшими, якщо вони наживають своє багатство чесно» цілковито згодні лише 37,3%. Це свідчить про великі сумніви, які з боку населення супроводжують появу в суспільстві нових скоробагатьків. Однак повністю незгодних із тим твердженням лише 8,8%, що може свідчити про мрії обивателя розбагатіти чи, як мінімум, працювати на чесного підприємця.
Обивателі завжди і всюди характеризуються обережністю й відсутністю «рожевих надій». 44,7% опитаних (це майже половина населення) зазначили, що не відчувають, що життя відкрило перед ними багато нових можливостей. Згодних відгукнутися на виклики життя 27,1% людей. Це, звісно, не дуже багато, щоб змінити на краще ідеологію та економіку соціуму.
До поступу сучасному українцеві ще далеко. Лише 17% опитаних згодні з тим, що капіталістичний шлях розвитку може врятувати країну. Не згодні з цим 47,4%, але, зрозуміло, ніяких інших планів порятунку власних хоча б фінансів вони не бачать. З тим, що наше суспільство справедливе, не згодні 74,4% респондентів, згодні — 7,6%. Зрозуміло, що обиватель не хоче позбуватися власних стереотипів і засторог, коли не впевнений у своєму адекватному «обертанні» в соціумі.
«Жінки все ще пригноблені» — із цим судженням погоджуються 32,5% опитаних, і цей факт також насторожує, не згодні із цим 42,7%.
Не згодних з тим, що євреї — такі самі громадяни суспільства, як і решта, 6,1% респондентів. Звичайно, це дуже багато, бо антисемітів у цивілізованому суспільстві не повинно бути.
Судження «Наші діти ростуть здоровими» спростовують 60,3% респондентів, і це — тривожний факт. Лише 12,5% опитаних зазначають, що їм пощастило на здорових нащадків.
Вважають, що головною мовою викладання у школах має бути українська, 48,7% опитаних, проти виступають 31,8%. Це знову відкидає нас у сферу бажань російськомовних жити в Україні за власним статутом.
Згодні з тим, що західна культура впливає на нас негативно, 44,6% респондентів, а 26,8% — не вбачають проблеми у тому, щоб опиратися чужим ілюзіям.
«Школа у нас зараз така, що нічого не може навчити дітей»,— із цим згодні 26,4% громадян, 42% — не згодні. Однак привертає увагу те, що 25,3% опитаних визначили свою позицію як «і згоден, і не згоден» — така оцінка, мабуть, є визначальною у ставленні до сучасної системи освіти.
Лише 16,6% громадян не погоджуються з тим, що життя при капіталізмі супроводжується зростанням злочинності. 49,4% — з цим цілковито або радше згодні.
«Катастрофа такого масштабу, як Чорнобильська, навряд чи може статися знову»,— із цим судженням не згодні 49,1% опитаних, а 22,7% припускають таку можливість. Означений розклaд голосів не може не тривожити. Виявляється, що половина населення країни тримає себе у напруженні, боїться «мирного атома».
26,7% респондентів не погоджуються з тим, що Захід хоче, аби ми зазнали невдачі. 33,2% із цим згодні, до того ж, аж 20,4% вагаються з відповіддю.
14,9% громадян не згодні з тим, що Україна має бути повністю незалежною. Згодні — 64,6%, це переважна більшість, але далеко не стовідсоткова згода. Характерно, що 34,1% опитаних не згодні з тим, що Україна може вижити тільки за допомогою Росії. Позитивною ця думка видається 39,1%. У тому, що здоровий націоналізм нам необхідний, переконані 47,9% опитаних, не погоджуються з цим судженням 21,1%.
У тому, що Москва — причина всіх наших бід, упевнені 11,2% респондентів, категорично заперечують це 69,3%.
«Зростання цін має бути зупинене» — проти цієї тези виступило 2,2% громадян; погоджуються з нею 92,3%. Це єдиний пункт дослідження, де наші люди виявляють високу одностайність.
Дехто визнає, що наші люди не люблять працювати — таких респондентів 23,7%, а 55,6% — не згодні. Цікаво, що коливаються з відповіддю («і згоден, і не згоден») 17% опитаних. Вочевидь вони замислювалися і над якістю праці наших людей, і над модернізацією цієї праці, адже відомо, що продуктивність праці західної людини у дев’ять (!) разів вища від продуктивності нашої людини. Тому, можливо, можна було поставити ще одне запитання: чи вміють наші люди працювати по-справжньому? До речі, 18,7% опитаних зізналися, що поцупити щось зі своєї роботи — не гріх. Тільки 57,6% із обуренням відкинули таку можливість. 14,1% — «і згоден, і не згоден», важко відповісти виявилось 9,7% опитаних. Як за такого абсурду мовити про моральні цінності?
Український обиватель дещо схильний до фаталізму, тому 36,1% громадян погоджуються із тезою: «Все, що відбувається з людьми, мало від них залежить». 30,4% із цим не згодні, що означає — вони самостійно торують свої стежки під сонцем.
В усіх нас є дещо від обивателя, навіть інстинкт самозбереження — від нього. Тому «вичавлювати» із себе його, як «раба» з відомого афоризму, варто саме до цього інстинкту — не глибше.

Ірина КИРИЧЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЗЛИДЕННІСТЬ ДУЖЧА ВІД БАГАТСТВА?
• ЧОМУ ВОНИ ОБМАНЮЮТЬ

назад »»»