Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ІРЛАНДСЬКЕ «НІ» ОБ’ЄДНАНІЙ ЄВРОПІ
У грудні 2007 року в Лісабоні був укладений європейський договір реформ. Його підписанням завершилася тривала європейська конституційна криза. Нагадаємо, що процес розпочався у травні 2005 року, коли французи, а потім і голландці на референдумах висловилися проти ратифікації першої спільної європейської конституції.

Претензії до цього документа стосувалися подальшого обмеження суверенітету держав на користь розширення повноважень наднаціональних органів. Після цього фіаско європейські дипломати доклали титанічних зусиль для пошуку компромісу. Ним, власне, й став Лісабонський договір. Однак європейські скептики зауважили в ньому не дуже багато відмінностей від європейського тексту. Чимало політиків, які спекулюють на проблемах європейської інтеграції, зазначали, що за змістом Лісабонський договір є тією ж європейською конституцією. Єдину розбіжність вони вбачають у назві документів. Попри критику процес ратифікації договору розпочався. Навчені гірким досвідом політики вирішили обмежитися процедурою схвалення документа національними парламентами. Причому у 26 з 27 країн-членів Євросоюзу національна конституція дає змогу визнати таку модель ратифікації, але в Ірландії основним законом чітко визначено: плебісцит потрібен з кожного доленосного питання.
Нарешті 12 червня близько 45 відсотків громадян Ірландії взяло участь у референдумі з питання ратифікації Лісабонського договору. Низька явка виборців не обіцяла нічого доброго європейським оптимістам. У підсумку майже 54 відсотка проголосувало проти ратифікації Лісабонського договору. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що Ірландія чи не найбільше прибутків отримує саме від спільного європейського ринку. Однак ірландці, які століттями вели боротьбу за національну незалежність, не захотіли нею поступитися на користь наднаціональних утворень Євросоюзу.
Решта країн Євросоюзу пережили внаслідок цього справжній шок. Тепер ЄС мають негайно шукати компромісні рішення, адже під ратифікацію Лісабонського договору у червні 2009 року вже збиралися проводити вибори до Європейського парламенту. За наслідками ірландського референдуму курс євро впав щодо американського долара, послабляться позиції ЄС й на міжнародній арені. Під великим питанням — подальше розширення Євросоюзу. Вісімнадцять з 27-ми країн — членів ЄС уже ратифікували Лісабонський договір. Конституцію Ірландії її громадяни навряд чи змінюватимуть. Тож не за горами наступний референдум.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
  • США НЕ МОЖУТЬ ДОМОВИТИСЬ З ІРАКОМ
  • ЧУТКИ ПРО СМЕРТЬ «АЛЬ-КАЇДИ» ПЕРЕБІЛЬШЕНІ?
  • БРИТАНСЬКІ ЗЛОЧИНЦІ НЕ БОЯТЬСЯ КАМЕР

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».