Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ПРИБОРКУВАЧІ ВОДНОЇ СТИХІЇ
Відтоді як Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об’єктах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій отримала статус «самостійної бойової одиниці», минуло трохи більше року.

— Уже повноцінно функціонує система оперативної служби, зокрема, в постійній бойовій готовності перебуває чергова зміна у складі 11 осіб,— розповідає начальник Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах МНС Юрій Бойко.— Маємо відповідну інформаційну базу, налагоджено оперативний обмін відомостями між регіональними відділеннями. Торік вони близько 500 разів виїжджали до місць надзвичайних ситуацій, що траплялися на водоймищах, провівши понад 13 тисяч годин у царстві бога моря Нептуна. Протягом 2007 року фахівці служби брали участь в ліквідації наслідків понад 70 НП. А це значно більше, ніж у 2006-му.
Справжнім іспитом на професіоналізм, мужність стала ситуація, що виникла у Керченській протоці наприкінці минулого року. На базі Керченського загону, підпорядкованого службі, було створено штаб координації пошуково-рятувальних робіт, які проводились підрозділами Керченського порту, прикордонної служби, різних міністерств і відомств. Успішному виконанню завдань чималою мірою сприяло те, що фахівці служби, про яку йдеться, перед цим брали участь в багатьох навчаннях.
Умови, в яких вони проходили, були максимально наближені до тих, які можуть виникнути в житті. Наприклад, особовий склад служби став активним учасником командно-штабних навчань «Браво-4» і «Браво-5». На них спільно з російськими колегами відпрацьовували очищення морської поверхні від розлитих нафтопродуктів. Проводячи навчання, їхні учасники не передбачали, що невдовзі доведеться діяти в реальних умовах.
— Стихія, що наробила чимало лиха, багато чого навчила і нас,— певен Юрій Бойко.— Вона виявила не лише наші плюси, а й мінуси. Наприклад, стало зрозуміло, що Україна потребує державної програми спорудження спеціальних аварійно-рятувальних суден, зокрема, швидкісних катерів, сучасних морських буксирів, а також спеціальних суден, здатних збирати нафту, що вилилась з танкерів. Адже від стихійного лиха не застрахована жодна держава світу. Проте чим більше вона дбає про технічне оснащення аварійно-рятувальних служб і підрозділів, тим менші збитки для екології й державної скарбниці. В Україні, схоже, чиновники, відповідальні за технічне оснащення таких структур, не поділяють цієї думки професіоналів. Бо ж колеги Юрія Бойка який рік тільки мріють про сучасне технічне оснащення, зокрема, обладнання для широкомасштабного підводного пошуку затонулих кораблів. А на дні Чорного моря, як відомо, останній притулок знайшло чимало з них. Не вистачає також оснащення для буксирування водолазів під водою, а також суден, що потребують допомоги. Наші фахівці заздрять колегам з інших країн, які озброєні сучасними морськими буксирами, швидкісними катерами, в тому числі на повітряній подушці, спроможних пересуватися навіть кригою. Поки що відсутність сучасного обладнання особовий склад аварійно-рятувальних підрозділів служби прагне компенсувати високим професіоналізмом, отримуючи мізерну зарплату.
Рятувальники часто ризикують власним життям. Вони, скажімо, є учасниками знешкодження залишків хімічної зброї, затопленої в Чорному морі. Минулоріч водолази обстежили три райони Чорного та Азовського морів, узявши для досліджень близько 200 проб води, ґрунту й водорослей. Площа обстежених акваторій становить близько мільйона квадратних метрів. Знайдено 12 одиниць смертоносного скарбу.
Координаційні центри служби, що знаходяться в різних регіонах України, взаємодіють з місцевими органами влади та іншими підрозділами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Зокрема, підписано угоди зі Славутською рятувально-водолазною службою, аналогічними службами Донецької й Запорізької областей, громадськими організаціями. Крім цього, фахівці служби підготували близько 400 рятувальників для літніх чергувань на міських пляжах.
Приємно, каже Юрій Бойко, що на місцях усе більше усвідомлюють важливість служби та її структурних підрозділів, того, що лише власними силами ніяк не вирішити проблем, пов’язаних із захистом людей на водних об’єктах. Більше того, в багатьох регіонах збільшено фінансування запобіжних заходів, спрямованих на попередження виникнення різних надзвичайних ситуацій. Минулого року керівництво служби налагодило співпрацю і з Товариством рятування на воді, уклавши з ним відповідну угоду. МНС перевірило готовність до дій за екстремальних умов усіх рятувальних підрозділів, вказавши на виявлені недоліки і встановивши терміни їхнього усунення.
також у паперовій версії читайте:
  • ВОГОНЬ ВИСВІЧУЄ НЕХЛЮЙСТВО
  • ХАРЧІ З «ПІДТЕКСТОМ»

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».