ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЗАКАРПАТТЯ: БЕЗРОБІТНІ, МІГРАНТИ, ВАКАНСІЇ...
Як відомо, Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України. Але мова тут піде не про благоліпні гірські ландшафти і туристично-рекреаційні принади, а про одвічні проблеми горян — безробіття й трудову міграцію.

1.
Традиційно малоземельне Закарпаття було праценадлишковим регіоном. Тутешня еміграція спричинена (споконвічно, а деякі її складові й нині) не одним фактором, а комплексом причин — війнами, безхліб’ям, зневірою, переслідуваннями влади, стихійними лихами, міжетнічними конфліктами. Вони штовхали людей полишати нажите і шукати прихистку в чужих краях.
Закарпатська трудова міграція має понадстолітню історію. Надмірне скупчення населення, малоземелля, низька віддача ґрунту, різні прояви гноблення змусили найнужденнішу частину горян вирушати на заробітки. Наявність робочої сили в краї у кількадесят разів перевищувала попит.
Наприкінці 1980-х розпочалася вже четверта в історичному аспекті хвиля еміграції, яка триває й донині. Канув у Лету СРСР, тож великі промислові підприємства, лісокомбінати, меблеві фабрики, а також колгоспи й радгоспи наказали довго жити, й тисячі людей залишилися без роботи. Та закарпатець не був би ним, якби не знайшов справу для своїх умілих рук...

2.
За словами директора обласного центру зайнятості Юрія Фущича, за межами України працює близько 100 тисяч краян. Найбільше в Росії, Словаччині, Угорщині, Чехії та Італії. Є закарпатські заробітчани і в Іспанії, Португалії, Литві, Латвії, Естонії, Німеччині, Ірландії, Австрії, Франції, Греції, США, Канаді, Ізраїлі... Основні сфери, в яких вони зайняті,— будівництво, легка промисловість, побутові й транспортні послуги, сільське господарство. І тільки одиниці — в освіті та медицині. Найбільше заробітчан у сільських районах, де немає великих промислових підприємств. Під час опитування, проведеного у школах області, виявилося, що кожна п’ята дитина на певний період залишається без батьківської або материнської опіки, а в Тячівському районі — кожна друга.
Офіційно безробіття на Закарпатті з року в рік зменшується. Тепер, виявляється, рівень зайнятості населення тут вищий, ніж у середньому в Україні. Навіть за методикою Міжнародної організації праці серед економічно активного населення в області менше безробітних, ніж загалом у державі й за цим показником вона у першій десятці з-поміж 27 регіонів України.
Водночас понад 50 тисяч працездатного населення краю не мають роботи. У 86 сільських населених пунктах області відсутні будь-які підприємства, організації, установи, їхні філії та підрозділи для працевлаштування жителів села. Із 70 віддалених сіл неможливо доїжджати на роботу. Через ускладнення транспортної доступності, низький рівень заробітної плати зменшуються можливості працевлаштування сільської молоді у селищах і містах краю.
Служба зайнятості торік за визначеною методикою скрупульозно підрахувала, скільки краян ще їздять на заробітки і головним чином куди. Вийшло: за межами області на тимчасових роботах за останні роки працює понад 100 тисяч закарпатців, із них менше третини в інших областях країни. Із сіл виїхало понад 64 тис. осіб, або 13% кількості сільського населення у працездатному віці. Найбільше, або 66,4%, мігрантів припадає на п’ять країн — Росію, Чехію, Угорщину, Словаччину та Італію. У міграційних потоках переважають чоловіки, за винятком Італії, де жіноча частка 62,6%. За абсолютними показниками найбільше мігрантів у Тячівському районі — 17,5 тисячі, Рахівському та Хустському — понад 9 тисяч громадян. Майже кожен п’ятий закарпатець у розквіті сил — трудовий мігрант.

3.
Тим часом чиновники підрахували, скільки працівників і яких професій Закарпаттю треба буде у найближчі два роки. Кажуть, цього року — 9017, на 2009-й — 8863 осіб. У розрізі спеціальностей (за прогнозом) найбільший попит буде на складальників електронних виробів — 1300 осіб, продавців — 1116, швачок — 906, в’язальників схемних джутів — 415, офіціантів — 346, верстатників-деревообробників — 331, кухарів — 223 і електрогазозварників — 187. Наступного року найбільша потреба прогнозується у продавцях — 1361, швачках — 981, складальниках електронних виробів — 950 осіб, операторах технологічної лінії — 520, слюсарях-складальниках радіоапаратури — 350...
Нині у містах і районах, де розвинуте промислове виробництво, будівництво, існує великий попит на кваліфікованих робітників у галузі будівництва, деревообробки, торгівлі, туристично-рекреаційній та в інших галузях. Найбільше потребують працівників підприємства в Ужгороді та Мукачеві. Скажімо, в обласному центрі на одну особу з професією «складальник верху взуття» чекає 21 вільне робоче місце, а в Мукачеві попит на слюсарів-складальників радіоелектронної апаратури перевищував пропозицію в 2,4 раза, в Мукачівському районі — в 3,5 раза. Добре нині бути кваліфікованою швачкою: від початку року зареєстровано 2365 вакансій, з яких лише 47% укомплектовані. В Ужгороді одна швачка може обрати з 13 вільних робочих місць. Шукачів роботи за цією спеціальністю у півтора раза менше та й з них близько 40% — люди передпенсійного віку, які не можуть виконувати норми виробітку, що вимагають роботодавці.
Фахівців із вищою освітою, як визначили центри зайнятості, у поточному році треба буде 1059 осіб, а на 2009 — 1127. До кінця 2008 р. бракуватиме бухгалтерів — 129 осіб, учителів — 87, менеджерів та економістів — по 84, медичних працівників — 80, вихователів — 110 та інженерів-технологів харчової промисловості — 40. У 2009-му найбільша потреба виникне у медичних працівниках — 127 осіб, учителях — 110, бухгалтерах — 108, менеджерах — 92, економістах — 72 та інженерах-будівельниках — 25. Гостро не вистачає на Закарпатті й... державних службовців. Кожне третє вакантне робоче місце торік було на селі. Причина нестачі кадрів у сільській місцевості: низька зарплата, відсутність житла для молодих спеціалістів, низький комфорт побутових умов, а з міста на роботу в село їздити — і транспорту бракує, і дорого.
Ринок праці дає змогу шукати роботу там, де за неї більше платять. Нікого не дивує, приміром, те, що словаки, чехи чи поляки працевлаштовуються в багатших країнах. Одначе там трудова міграція легалізована, тобто ті, хто виїжджає на роботу до Австрії чи Німеччини, мають правовий і соціальний захист. Не секрет, що й нашого висококваліфікованого фахівця отих тисяча чи півтори тисячі гривень, які він заробляє в Україні, з огляду на нинішнє астрономічне зростання цін, не влаштовує. А ще треба дати дітям освіту, що теж влітає у копійку, позаяк навчання платне. Не кажу вже про житло.
Трудова міграція — реалія. Тому нашій державі слід зробити все, аби її громадяни, котрі виїжджають на роботу за кордон, мали відповідний статус і захист. Не на словах, а на практиці потрібно все робити, аби на Закарпатті не лише зростав рівень зайнятості, а щоб була належна оплата праці. Тоді проблема еміграції не буде такою гострою. Маючи унікальну природу, цілющі повітря і мінеральні води, сприятливі умови для лісівництва, городництва, садівництва та виноробства, місцевій владі просто гріховно не обернути все це на користь місцевих жителів.

Іван ДМИТРІВ, Закарпатська область
також у паперовій версії читайте:

• «ХОЧЕТЕ ЗЕМЕЛЬКИ? ВАС ТУТ НЕ СТОЯЛО...»

назад »»»