ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПОТРАПИМО У ШТОРМ ЧИ ПЕРЕБУДЕМО У «ТИХІЙ ГАВАНІ»?

Як відомо, Міжнародний валютний фонд передрікає, що у Сполучених Штатах, чия економіка істотно впливає на багато інших регіонів світу, почнеться рецесія, тобто економічний спад. Щоправда, він буде незначним, але й стрімке економічне піднесення після цього спаду малоймовірне. Коли американська економіка зростає, за нею тягнуться й інші західні економіки. Коли у США почав падати ринок нерухомості, аналогічні процеси відбувалися й у інших індустріальних країнах. Ніхто з певністю не може сказати, чи є Сполучені Штати «законодавцем мод» у фінансовій сфері, чи процеси, які відбуваються там,— частина світових тенденцій. Але, як кажуть в англомовних державах, коли у США «чхають», увесь світ каже «будьте здорові».

Америка «чхнула» торік, коли там почалася криза через надмірну кількість ризикованих іпотечних кредитів. Та, попри її очевидність, високопосадовці у США — від президента до міністра фінансів і глави Федеральної резервної системи (так називають Центробанк США) ретельно уникали заяв на тему можливого спаду економіки. Хоча й визнавали, що часи настали скрутні.
Як очікують експерти МВФ, виробництво у США сповільниться цього року на 0,7%. Ситуація поліпшиться у 2009-му, бо у банківському секторі багато зроблено для налагодження фінансових справ після втрат, які сталися через проблеми на кредитному ринку. У банківську систему також надходить чимало незалежного капіталу з Китаю, Сінгапуру, Абі-Дабу та інших країн, що створили великі резерви іноземної валюти і вкладають її в американські банки. До того ж, Федеральна резервна система суттєво скоротила кредитні ставки і надала банківській системі чимало нових позик. Нещодавно ФРС знизила базову відсоткову ставку на чверть відсотка — до 2%. Це сьоме зниження, шляхом якого ФРС намагається протистояти загрозі американської економічної кризи. Рішення було ухвалене тоді, коли офіційні статистичні дані засвідчили, що зростання американської економіки у цьогорічному першому кварталі сягало 0,6%. Експерти підтримують рішення ФРС, але попереджають про небезпеку. Усім подобаються низькі відсоткові ставки. Та лишається питання: чи не надто занизили базову ставку? Курс долара падає, як камінь.
Що стосується економічного зростання в єврозоні, воно сповільнилося наприкінці минулого року. Цьогоріч прогнозується помірне зростання в 1,4%. Активність ринку частково сповільнюється через сильніше євро і тривале напруження на фінансових ринках, а також зростання вартості енергоносіїв. В основі спаду МВФ вбачає кризу ринку нерухомості та кредитних ринків. Але, попри сповільнення економіки західних країн, економіка держав, що розвиваються, на думку експертів МВФ, далі швидко зростатиме. На жаль, у цьому переліку не значиться Україна. У нас експерти валютного фонду відзначають високу інфляцію і прогнозують сповільнення економічного зростання, бо унормується зростання заробітних плат і пом’якшиться попит на експорт.
Міжнародний валютний фонд не висловлює категоричної впевненості в тому, що все у світі буде добре. Припускається можливість, що справи спочатку підуть трохи гірше, а потім набагато гірше. Проте не всі експерти погоджуються з тим, що прогнози і рекомендації МВФ завжди треба брати близько до серця. Деякі аналітики вважають, що фінансова криза і дефолт в Аргентині шість років тому сталися через рекомендації валютного фонду. Рецесія в західній економіці цілком імовірна, тож деякі аналітики переконані, що країни Східної Європи, в тому числі Україна і Росія, можуть стати полюсом стабільності.
Але є й інше — світова криза, що насувається, надто велика, аби такі економіки, як російська та українська могли залишатися безпечними гаванями за такої ситуації. Та й масштабної кризи в США не буде, хоча фінансові катаклізми будуть суттєвими. Їхніми жертвами стануть інвестиційні банки, які «надули інвестиційний пузир». Так, нещодавно другий за величиною банк Швейцарії Crediswis повідомив про великі збитки, пов’язані з неповерненням кредитів, їх банк виявив, підбивши підсумки цьогорічного першого кварталу. Раніше через іпотечну кризу банк списав активи на понад 5 млрд дол. Із урахуванням цього його чисті збитки за перші три місяці поточного року дорівнювали 2,1 млрд дол. За торішній аналогічний період він отримав 2,7 млрд дол. прибутку.
Проте збитки цього банку в результаті кредитної кризи фахівці називають незначними порівняно із втратами найбільшого швейцарського банку UBS, який втратив понад 37 млрд дол. Лише за цьогорічний перший квартал банк зазнав збитків у 11 млрд дол. До цього він повідомляв про списання 18,5 млрд дол. Нещодавно банк оголосив про звільнення близько 5,5 тис. працівників через втрати від кризи на іпотечному ринку США.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років була криза в Японії — різкі коливання на фінансовому ринку, знецінення нерухомості, збанкрутіння багатьох фінансових інститутів. Проте зниження темпів зростання ВВП у Японії на той час не зафіксовано. Тому очікувати на тривалу рецесію у Сполучених Штатах не варто. Не слід її порівнювати з Великою депресією у 1929 році й навіть з кризою 1973-го, зазначають експерти.
Небезпека для економіки країн, що розвиваються, в тому числі для російської й української, в тому, що ці економічні системи суттєво залежать від ситуації у західній економіці. Зокрема, торгівля між азійськими державами не збалансована. Приміром, торгівля Китаю з Японією та Кореєю дефіцитна для КНР. Профіцитна вона зі Сполученими Штатами. Цей профіцит Китаю нічим замінити в своєму регіоні.
Для Росії й України світова криза небезпечна тим, що їхні банки чимало напозичали закордонних грошей: Україна — понад 30 млрд дол., Росія — 450 млрд дол. Це значні суми, їх треба рефінансувати, причому ставки за цими кредитами зростають. Компанія «Роснефть» зверталась до уряду з проханням виплатити її борги за рахунок державних коштів. У Росії лунають пропозиції про розміщення бюджетних коштів у комерційних банках для покриття дефіциту їхньої ліквідності.
Біда насувається й до неї треба готуватися. Особливу увагу слід звернути, радять експерти, на вдосконалення інфраструктури, технічне переоснащення підприємств, структурні реформи. Варто скоротити бюджетні витрати, особливо на проекти, від яких немає віддачі. Треба зменшити обсяги закордонних запозичень, віднаходити гроші всередині країни та ефективно їх використовувати.
Події, що розгортаються нині на західних фондових і кредитних ринках, небезпечні для України та Росії, запевняють деякі аналітики. Їх передбачали кілька років тому. Адже Сполучені Штати не можуть нескінченно кредитувати увесь світ. Вони допомагали йому наприкінці 1990-х, «витягали» своїм попитом на товари азійські країни. Тепер настав час віддавати борги. Знецінюючи долар, США сигналізують: ми не можемо більше «витягувати» весь світ, у нас є свої проблеми. Їхні проблеми багато в чому стануть проблемами всього світу. Чи зуміє встояти в умовах турбулентності ринків єврозона? На це запитання нині ніхто не може дати відповіді.
Деякі експерти радять Україні й Росії позичати більше доларів, зміцнюючи їх привабливість, продавати свої товари за євро, швейцарські франки, єни, мінімізуючи валютні ризики.
До речі, провідні світові банки рекомендують скуповувати російські рублі як один із найвигідніших об’єктів інвестування. Їхні рекомендації ґрунтуються на припущеннях, що одним із перших кроків Дмитра Медведєва на посаді російського президента стане рішення про зміцнення рубля принаймні на 4% щодо провідних світових валют. У Росії такий крок розглядається як один із способів пригальмування інфляції. Хоча зміцнення російської валюти дещо зменшить надходження від експорту енергоносіїв, це не спинить російську владу, вважають експерти.
Чимало аналітиків переконані, що на тлі падіння долара гривня недооцінена, а її зміцнення могло б дещо пригальмувати інфляцію. Згідно з бюджетом коливання курсу гривні має відбуватися в межах 5,25–4,95 грн за дол. Одначе на торгах міжбанківської валютної біржі від березня долар коштував близько 4,90 грн. Нацбанк не виходив на торги, аби викупити зайві долари. Глава НБУ Володимир Стельмах допускає розширення валютного коридору за межі, визначені в бюджеті. Чинний коридор, за його словами, побудований на базі торішніх тенденцій і не відповідає сучасним реаліям.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко радить українцям зберігати гроші в національній валюті, запевняючи, що гривня не слабшатиме. Тож у декого виникає запитання, чи не слід очікувати повторення ситуації 2005 року, коли уряд Тимошенко активно виступив за посилення гривні задля боротьби з інфляцією? А Нацбанк під керівництвом В. Стельмаха вдався до одномоментного зміцнення національної валюти. Експерти говорять, що нинішня ситуація відрізняться від тодішньої. Бо зараз немає того продажу облігацій внутрішньої державної позики, які купували нерезиденти, переводячи гроші в країну і тим самим «тиснучи» на валютний курс. Поки всі аукціони з продажу цінних паперів були неуспішними через те, що в країні існує дефіцит національної валюти, створений НБУ для стримування інфляції.
До того ж, зміцнити гривню зараз технічно неможливо. Ревальвація трирічної давності була проведена без ухвалення Радою НБУ. Нині вона таких дій не підтримає. Навряд чи Нацбанк активно посилюватиме гривню, хоча це зменшило б інфляцію. Проте позитив антиінфляційного ефекту значно менший, ніж вплив на імпорт. Бо той зростає набагато швидше від сильної гривні й дешевого долара. Це може призвести до подальшого погіршення нашого зовнішньоторговельного балансу, що небезпечно, враховуючи ситуацію на світових фінансових ринках. Якщо у минулі роки українські банки могли залучити кілька мільярдів доларів за кордоном і видавати їх як кредити, то цього року запозичень майже не було. Цієї осені чи наступного року може виникнути дефіцит валюти, зазначають експерти.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЧИНОВНИЦТВО: КІНЕЦЬ СПОКІЙНОГО ЖИТТЯ?

назад »»»