ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЯПОНСЬКО-КИТАЙСЬКИЙ ПРАГМАТИЗМ
Минулого тижня генеральний секретар Комуністичної партії КНР Ху Дзиньтао відвідав Японію. Політична символіка нинішнього візиту була пов'язана з тридцятиріччям нормалізації китайсько-японських відносин. У 1978 році архітектор китайських економічних реформ Ден Сяопін визначив Країну Вранішнього Сонця як важливого економічного партнера Китаю. Адже за показниками економічного та науково-технічного потенціалу, фінансовими можливостями та рівнем соціального розвитку сучасна Японія належить до кола провідних країн світу. Наприклад, її частка у міжнародній економіці становить майже 15 відсотків.

Повоєнна Японія вдало синтезувала найкращі риси західної моделі економічного розвитку та ліберальної демократії з традиційними цінностями власного суспільства. Водночас на межі двадцять першого століття японська економіка зіткнулася із значними проблемами, насамперед пов'язаними з неповерненням японським банкам ризикованих кредитів. Унаслідок цього наростала хвиля банкрутств. Економічні проблеми спричинилися до внутрішньополітичної нестабільності: упродовж 2000–2008 років змінилося п'ять урядів. Не всі вони позитивно вплинули на стан японсько-китайських політичних відносин. Найбільше проблем у відносинах між Токіо й Пекіном виникало за часів прем'єрства Дзюнітіро Коїдзумі, який регулярно відвідував сінтоїстський храм «Ясукуні», де були поховані страчені за рішенням міжнародного трибуналу японські військові злочинці.
Різні погляди на історію є постійною проблемою в японсько-китайських відносинах. Піднебесна наполягає на компенсації за роки окупації та за скоєні японськими військовими злочини проти цивільного китайського населення. Японія натомість обґрунтовує свою військово-технічну співпрацю зі Сполученими Штатами Америки та модернізацією сил самооборони нарощуванням військового потенціалу Китаю та його контактами в оборонній сфері з Росією.
Водночас спільне для Японії та Китаю буддійсько-конфуціанське цивілізаційне коріння дає змогу, попри актуальні політичні проблеми, зміцнювати взаємне зацікавлення в розвитку економічної співпраці. Це підтвердив і нинішній візит до Токіо генерального секретаря Ху Дзиньтао. Під час переговорів з чинним японським прем'єр-міністром Йосуа Фукудою наголошувалося на важливості поєднання високих японських технологій з дешевою китайською робочою силою.
Утім, залишаються суперечності з деяких міжнародних проблем. Зокрема, Китай не в захваті від модернізації американської системи протиракетної оборони Японії. Токіо та Пекін по-різному оцінюють перспективи врегулювання ситуації на Корейському півострові та північнокорейську ядерну програму. Відмінними є ставлення китайців і японців до тайванської проблеми. Спірною залишається територія островів Спратлі. Протилежними є позиції сторін щодо американського курсу в Іраку, Ірані, Афганістані.
Однак значні політичні розбіжності не заважають Токіо й Пекіну збільшувати масштаби двосторонньої торгівлі. Японський капітал та технології відіграють важливу роль у модернізації китайської економіки. Завдяки цьому японська економіка отримує потужний імпульс для розвитку та засоби розв'язання соціальних проблем країни. Разом Китай та Японія створюють потужний економічний центр, спроможний нарівні конкурувати з будь-якими глобальними економічними суперниками. І ці прагматичні стратегічні розрахунки залишаються для обох країн набагато важливішими за всі тактичні політичні розбіжності.
також у паперовій версії читайте:

• УКРАЇНА ФОРМУЄ КОЛО ДРУЗІВ
• КОРЕКЦІЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО КУРСУ?
• ЗАВОРУШЕННЯ В ЛІВАНІ

назад »»»