ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПІДСУМКИ АФРИКАНСЬКОГО ТУРНЕ
Українська зовнішня політика традиційно «блукає» між сторонами «Бермудського трикутника», якими для України є Сполучені Штати, Європейський Союз та Росія. Не раз зазначалося, що потенціал економічної співпраці з країнами Азії, Африки та Латинської Америки Україна використовує несистемно та явно недостатньо. Зокрема, незначними є економічні прибутки від участі України в численних миротворчих операціях на Африканському континенті. Водночас реальна перспектива створення Середземноморського союзу за участі країн ЄС та Північної Африки спонукає Україну до активізації політики захисту своїх національних інтересів у країнах Північної Африки.

Минулого тижня Президент Віктор Ющенко відвідав Лівію та Єгипет. Головним завданням турне країнами Магрибу (так у політичній географії називається регіон Північної Африки) є пошук альтернативних джерел постачання енергетичних ресурсів в Україну та відкриття нових ринків для українських виробників.
Лівія, зокрема, пропонує надавати дозвіл українським фірмам розробляти нафтові та газові родовища в обмін на допуск лівійського бізнесу до вирощування продуктів на українських землях. Україна сподівається на якісне оновлення всіх напрямів співпраці з Лівією. Правда, конкурувати за місцеві енергетичні ресурси зі світовими нафтогазовими транснаціональними корпораціями буде дуже важко, але можливо. Відповідь щодо цієї перспективи стане зрозумілою до кінця поточного року, коли лівійська делегація з метою конкретизації умов співпраці відвідає Київ.
У Єгипті йшлося про взаємодію з Україною в енергетичному секторі, а також у космічній галузі. Українці запустили в космос єгипетський супутник зв'язку, і тепер сторони висловлюють зацікавленість у подальшій співпраці. Єгипет відчуває нагальну потребу в продуктах харчування, насамперед у збіжжі. Упродовж кількох тижнів в найбільших містах Єгипту відбуваються справжні продовольчі бунти. Отже, Лівія та Єгипет закономірно можуть стати пріоритетними партнерами нашої країни в Північній Африці.
Ще одним перспективним партнером може бути Алжир. Минулого тижня міністр оборони України Юрій Єхануров провів там переговори про умови військово-технічної співпраці. Україна зацікавлена в продажу літаків. Після відмови Алжиру від контракту на винищувачі «Міг-29» із Росією така перспектива видається реальною. Однак серед представників політичного істеблішменту цієї африканської країни триває запекла боротьба за право укладати контракти на закупівлю літаків. Профранцузьке угруповання наполягає на придбанні машин у Франції, а проамериканське — у США.
Таким чином, Україна в Північній Африці стикається з жорсткою конкуренцією провідних держав світу, кожна з яких грає тільки за себе і проти інтересів решти. Безумовно, перспективи взаємовигідної співпраці залежать від багатьох чинників, але чимало з них у руках самої України. Мова, зокрема, про оптимальне співвідношення ціни та якості продукції, з якою Київ має намір виходити на ринок північноафриканських країн. Дипломатична активність на цьому напрямі є важливою, але за дипломатами має прийти український бізнес, котрому доведеться безпосередньо конкурувати з іншими зацікавленими сторонами. А українській дипломатії слід навчитися послідовно захищати політичними засобами вітчизняні бізнесові інтереси, і не лише в Північній Африці.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ШОСТИЙ РІК ВІЙНИ

назад »»»