ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА ТУРИСТИЧНА
СТАРУНСЬКЕ ДИВО ЧЕКАЄ НА ПІДПРИЄМЛИВИХ
Старунський грязевий вулкан на території Богородчанського району Івано-Франківської області — унікальний не тільки в карпатському регіоні, а й у світі. Він претендує стати одним з «семи природних чудес України».

Уперше вулкан проявив себе в 1977 році після землетрусу в румунських горах, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає», тут є озокерит, гарячі грязі, вода високої мінералізації, що мають цінні лікувальні властивості. На околиці села відбувся зсув ґрунту, утворилася невелика долина з озерцем. Науковці мають кілька версій щодо причини виникнення цього геологічного дива.
За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, на якій є кілька розломів земної кори. Унаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині близько 1000 метрів відбувається виверження на поверхню грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю не має аналогів у світі.
У самій Старуні є соляна криниця глибиною майже 20 метрів, концентрація солі в ній — до 70 відсотків. З вулканом пов’язане ще одне прикарпатське диво природи. 1907 року німецькі дослідники виявили забальзамований труп мамонта. Він добре зберігся в озокеритних пластах. А 1929 року поляки витягли з колишньої озокеритної копальні носорога. Вік цієї знахідки — 24 тисячі років. Викопували також давніх оленів. На противагу полякам, які перетворюють в туристично-рекреаційні зони соляні шахти, використані кар’єри, у нас такого ставлення до унікальних надбань годі чекати. Досі в місцевому бюджеті не знайшлося грошей, щоби хоча б прокласти дорогу до вулкана. Тому й не тягнеться сюди інвестор, а бажання було навіть у британських підприємців.
До речі, на кафедрі екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розроблено інвестиційний, бізнесовий, науково-туристичний проект впорядкування 60-гектарної території навколо Старунського грязевого вулкана, назвали його «Парком льодовикового періоду». Проектом передбачено спорудження низки об’єктів туристично-відпочинкової інфраструктури — від кафе та мотелю до музею солевидобування. По периметру геодинамічного полігона можна розмістити муляжі первісних мамонтів, носорогів, інших представників льодовикової фауни натуральної величини, зімітувати сценки з життя кроманьйонців, перших поселенців того періоду, відтворити їхні стоянки, представити макети нафтових веж, а також збудувати санаторій грязевого, водного та озокеритного лікування хвороб опорно-рухового апарата, серцево-судинних недуг, захворювання шлунково-кишкового тракту. Для цього тут є всі необхідні умови.
На перший погляд, це фантастичний проект. Однак витрати на його реалізацію окупилися б скоро, а запропонований туристичний маршрут Краків—Івано-Франківськ з відвідуванням старунського дива природи, підсилив би туристичний бум на Прикарпатті.

Сергій ЛИЗАНЧУК, м. Івано-Франківськ
також у паперовій версії читайте:

• ХУДИМ — ЗНИЖКА У ГОТЕЛІ
• МУЗЕЙ ПЛЮС ТЕАТР
• «КАЧАНІВКА» І ЇЇ ДРУЗІ
• «ПРОЛІСОК» ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ

назад »»»