Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
ВИКЛИКИ ДЛЯ ОМБУДСМАНА
ПРОБЛЕМИ, ЯКІ НИНІ ГОСТРО ПОСТАЛИ ПЕРЕД ЛЮДСТВОМ, ПОТРЕБУЮТЬ ОБ’ЄДНАННЯ ЗУСИЛЬ І ВИСОКОЯКІСНОЇ СПІВПРАЦІ

Десятиріччя інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 60 років Декларації прав людини дали поштовх для проведення міжнародної конференції про сучасні проблеми з дотриманням свобод людини. Поважне зібрання, у якому взяли участь правозахисники з 50 країн світу, задекларувало: на початку нового тисячоліття світ не став гуманнішим чи безпечнішим. Масове порушення прав людини набирає жорсткіших форм, знецінюється людське життя. Отже, інститут омбудсмана має змінюватися відповідно до потреб часу.

Розділ Конституції, який не потребує змін
Великою епохою «форматування прав людини як таких» назвав, вітаючи учасників форуму, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк ті 60 років, що минули від часу ухвалення Декларації прав людини. Нагадавши, що нині на порядку денному держави — зміни та доповнення до Конституції, спікер зауважив: другий її розділ, у якому визначені права і свободи громадянина, є найдовершенішим, таким, що не потребує змін чи доповнень ні за суттю, ні за формою. Однак, на превеликий жаль, вважає спікер, ті, хто покликаний дбати про дотримання саме цього розділу, зазвичай його порушують. Ця проблема характерна для всіх країн. Порушення прав людини, основних демократичних принципів у світі — то велика біда, на яку необхідно реагувати.
Арсеній Яценюк запропонував включити деякі питання в Київську декларацію, що має бути підписана за підсумками конференції. Зокрема, йдеться про глобальні зміни в світовій економічній структурі. За словами спікера, економічна криза у світі сильно вдарила по правах і свободах громадянина. Арсеній Яценюк запропонував внести зміни в діяльність ООН, аби ця міжнародна інституція отримала ефективні важелі впливу на країни, які не дотримують положень Загальної декларації прав людини.
Понад мільярд жителів планети страждають нині від бідності, зазначила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. Для них фундаментальні права і свободи людини залишаються ілюзією. До цього нужденного мільярду належить багато громадян України. Бідність сама собою є порушенням прав людини, водночас через неї неможливо реалізувати інші права і свободи, зазначила Карпачова. Попри державні програми подолання бідності в нас не поменшало людей, які перебувають за її межею (а це — кожен четвертий громадянин України). Традиційні методи боротьби з цим явищем виявилися неефективними. Потрібні нові заходи, нові механізми справедливого доступу всіх членів суспільства до ресурсів, аби запобігти скочуванню до критичної межі майнового розшарування населення.
У світовому масштабі збільшення різниці в соціально-економічному розвитку призводить до масової міграції біженців, шукачів притулку, загострює прояви расизму, расової дискримінації, ксенофобії, інших форм нетерпимості, котрі провокують масові порушення прав людини, насильство, торгівлю людьми, зокрема дітьми та жінками.

Судова реформа по-справжньому ще не розпочиналася
Наша держава належить до п’ятірки країн Ради Європи, громадяни котрих найчастіше звертаються до Європейського суду. З одного боку, це можна оцінювати як позитивне явище, адже така активність свідчить, що наші співвітчизники добре обізнані зі своїми правами й активно їх відстоюють у міжнародних структурах. З іншого боку, шукати справедливості в Страсбурзі вони змушені тому, що не мають адекватного захисту в Україні, зазначила Ніна Карпачова. До слова, на початок нинішнього року щодо нашої країни ухвалено 248 рішень, більшість яких стосувалася порушення права на справедливий судовий розгляд, а чимала частина вердиктів — дотримання прав ув’язнених. Проблема, на переконання українського омбудсмана, полягає у вітчизняній правовій системі, в тому, що судова реформа по-справжньому ще не розпочиналася. Отож, вважає Ніна Карпачова, моніторинг ПАРЄ щодо України можна буде припинити лише тоді, коли в державі виконуватимуть рішення національних судів.
З нею солідарний і комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг. Попри те, що в Україні помітним є великий прогрес (вона відійшла від тоталітарного радянського режиму і приєдналась до демократичних європейських держав), нагальними проблемами залишаються корупція в системі судочинства, нелюдські умови в місцях позбавлення волі.
Одним із найзначніших випробувань стала для нашої країни трудова міграція. П’ять-сім мільйонів наших співгромадян виїздять за кордон у пошуку роботи. Водночас Україна, за оцінками ООН, належить до першої п’ятірки держав, які приймають мігрантів з інших країн світу (щороку сюди прибувають майже сім мільйонів іноземців). Отже, наша держава одночасно є і потужним донором, і таким самим реципієнтом, тому мусить розробити і впровадити засади державної міграційної політики. Наступним кроком має стати створення дієвої державної міграційної служби як самостійного органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Ніна Карпачова висловила занепокоєння з приводу проявів ксенофобії і расової нетерпимості, які останнім часом набувають у нас загрозливого характеру.
У 2007-му жертвами насильства на цьому ґрунті стали 70 чоловік, 22 з них загинули. Цього року до сумного списку потрапили десятки вихідців з Індії, Китаю, Пакистану, Ірану, африканських країн. З огляду на це, особливої гостроти набула потреба ратифікувати Конвенцію ООН 1990 року про захист прав усіх мігрантів та членів їхніх сімей.
Проблемою номер два (після тероризму) назвав дотримання прав мігрантів і єврокомісар з прав людини Томас Хаммарберг. Нині в Європі бракує поваги до прав мігрантів — тих, хто отримав громадянство, та іноземців, у яких немає документів, наголосив він. Ключовою проблемою країн Євросоюзу є також ксенофобія.

Представника Уповноваженого — кожному обласному центру
Щороку в нашій країні через процедуру затримання проходить майже мільйон чоловік. При цьому права більшості з них порушуються незалежно від соціального статусу особи. За поданням Уповноваженого до Президента України парламент 2006 року ратифікував факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини видів поводження і покарання. Інституція омбудсмана ініціювала також дослідження з проблем дотримання прав людини в місцях позбавлення волі та привернула увагу громадськості до цієї проблеми. Дворічний моніторинг, здійснюваний Уповноваженим, засвідчив, що нелюдське ставлення і тортури залишаються однією з найгостріших проблем у нашій державі. Нині слід разом подумати, яким чином запровадити справді ефективний механізм запобігання тортурам, зазначила Ніна Карпачова. У цьому сенсі вона вважає цікавим для нас досвід Франції.
У нашій країні понад два з половиною мільйони інвалідів, з них 80% — працездатного віку. Як засвідчили підсумки моніторингу, багато хто з опитаних зазнають дискримінації. Відтак Ніна Карпачова закликає невідкладно ратифікувати Конвенцію ООН про права інвалідів.
Демократичний розвиток українського суспільства ставить перед інститутом омбудсмана нові вимоги, зазначив Президент України Віктор Ющенко. Він повинен отримати нові обов’язки і повноваження, стати доступнішим. Отже, на порядку денному постає розвиток структури представництв Омбудсмана. Будь-хто має отримати можливість звернутися до найближчого представника Уповноваженого з прав людини принаймні в обласному центрі. Глава держави пообіцяв належну підтримку з боку місцевих адміністрацій.
Учасники міжнародної конференції ухвалили декларацію, у якій відзначено роль Загальної декларації прав людини як «універсального документа в оцінці завдань щодо забезпечення прав і свобод людини для країн, урядів, народів, міжнародних і національних інститутів з прав людини».
У Київській декларації наголошується на необхідності активізувати зусилля ООН, інших міжнародних організацій, урядів і парламентів для адекватного реагування на нові проблеми, які загрожують і окремим країнам, і самому існуванню людської спільноти.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
  • ТОРІК ДО МІН'ЮСТУ НАДІЙШЛО 600 СКАРГ НА НОТАРІУСІВ
  • УМОВИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ ПСИХІЧНО ХВОРИХ БУДУТЬ УНОРМОВАНІ ЗАКОНОМ
  • ПОМ'ЯКШЕНО ПОКАРАННЯ ЗА БАГАТО ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ
  • ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».