ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УВАГА: ДІТИ!
ЯКЩО МАЛЮК НЕ ГОВОРИТЬ...
Нашому первістку минув рік, а він практично не говорить. Порадьте, що робити, аби пришвидчити мовний процес, як спонукати дитину говорити.
Сім’я Князевичів, село Вовчанські Хутори Вовчанського району, Харківщина

Батьків завжди цікавить, коли дитина почне говорити. Вони хвилюються, якщо малюк, на їхній погляд, довго мовчить. Бажання почути від рідної кровинки дорогі слова — «мама», «тато» є цілком природним і зрозумілим. Але далеко не кожен знає, що дитині треба обов’язково допомогти оволодіти мовою і поступово, день за днем, розвивати її. У сім’ї Князевичів, як з’ясувалося, хлопчик росте в двомовному оточенні. На Харківщині, на прикордонні, це не рідкість. Зазвичай діти в таких випадках одночасно опановують дві, а то й більше мов. Але не завжди в тих, хто вдома чує дві мови, а на вулиці, в садочку,— може, й іншу, цей процес відбувається гладко. Пояснюється це тим, що малюкові не так просто збагнути зв’язок між предметами і словами, якщо одна й та сама річ називається, часом протягом одного дня, по-різному. Дитині потрібно не раз почути слово, аби співвіднести його з предметом чи дією, засвоїти і запам’ятати його, а потім використати. Це не так просто, тим більше, у двомовному, а інколи й у тримовному оточенні. На це потрібно більше часу і, отже, особливих причин для хвилювань, якщо хлопчик припізнюється з мовленням, немає.
Слід допомагати дитині швидше засвоювати мову. Молоді батьки, на жаль, нерідко припускаються типової помилки. Багато хто хибно вважає, що з крихіткою не обов’язково розмовляти, буцімто вона все одно нічого не тямить. У сім’ї, про яку йдеться, батько не говіркий, мабуть, і з сином він не дуже полюбляє спілкуватись. І дарма! Великі педагоги-вихователі Ушинський, Макаренко та інші вважають, що перші два роки — дуже важливий підготовчий етап в оволодінні мовою. У цей час удосконалюється слух і робота артикуляційного апарату (мускулів, губ, язика, м’якого піднебіння, нижньої щелепи), розвивається розуміння мови, нагромаджується запас слів. Вдумаймось у багатий досвід народної педагогіки; не випадково складаються задушевні пісні, примовки для тих, хто щойно вийшов з пелюшок. Малюк промовляє перше «агу», і мама відразу підхоплює «діалог». Заохочена дитина дедалі частіше і щораз довше «гугукає». Таким нехитрим, але мудрим, що віками складався, методом, виховується в малюка потреба в словесному спілкуванні.
Виходячи із власного педагогічно-виховного досвіду, вважаю, що буквально з перших місяців життя дитини варто всіляко заохочувати її спроби проказувати звуки, звукосполучення. Коли крихітка починає «гугукати» і жебоніти, це — втіха для батьківського серця. Дуже важливо цей період не проґавити, тоді побачите, як уважно прислухається малюк до власного голосу, повторюючи один і той же звук. Він тренує і зміцнює мовний апарат, вдосконалює слух. Якраз у цей час прийдіть йому на поміч. Тоді однорічна дитина легко повторить за вами бажані: «мама», «тато» й ще щось. Найбільш підхожа пора для поповнення запасу слів — весна — літо. Візьміть книжку з яскравими малюнками і рушайте з дитиною в парк, сквер, на природу. У Князевичів — чарівна природа буквально за порогом (я бував у тих місцях, знаю). Покажіть синові, що намальовано в книжці, а потім він сам або з вашою допомогою хай це покаже на городі, в садку...
Буквально з перших місяців потрібно виховувати в немовляти вміння фіксувати увагу на предметі, стежити поглядом за його переміщенням. І слух потрібно шліфувати. Привчіть малюка повертати голову на ваш голос. Покличте його з другого кінця кімнати або подайте голос із кухні: «Зараз, Йванку, будемо снідати, готуйся». Чи з ванни прокричіть: «Ось уже й водичка тепленька нагрілась, будемо купатися...» Коли забавляємо дітлахів у давні, як світ, ігри, ховаючись і вигукуючи: «Агов! Ку-ку!», розвиваємо їхніх слух, зір, змушуючи очима шукати джерело звуків. Звукові іграшки: ведмідь, що рикає і заєць, який попискує, теж прислужаться цій меті. А питання на зразок: «Де в ляльки очі? — допомагають малюкові встановити зв’язок між предметом і його назвою. Отже, частіше пропонуйте дитинчаті серед знайомих предметів знаходити потрібні речі, як-от: де в нас годинник? Або, де твоя ложка, де виделка?
Приблизно в 7–9 місяців дитина починає розуміти окремі слова, а в 9–12 уже має вживати декотрі з них. Як правило, це звуконаслідування або фонетично нескладні слова: мама, дай, ляля...
У два роки дитинча може вживати багато десятків слів, але знову-таки далеко не завжди правильно і чітко. Якраз у цей час батьки повинні допомогти йому активізувати мовну роботу, почату з перших місяців його життя. Це — і постійне спілкування з дитиною, й ігри, і розгляд та вивчення малюнків у книжках, котрі ви читаєте (це треба робити дуже рано, хай вас не турбує «німота» слухача: він уже багато чого розуміє).
Помалу завдання потрібно ускладнювати, прищеплюючи малюкові й корисні навички: «Підніми з підлоги папірець, хай у нас буде чисто». Забавляючись, змушуйте дитину частіше до вас звертатись. Сховайте, приміром, якусь іграшку і хай вона її знайде серед інших. Покажіть іграшкове цуценятко і спитайте: «Це — зайчик?»
Воднораз не рекомендується штучно прискорювати розвиток мови, змушуючи дитину повторювати складні і незрозумілі для її віку слова. Успіху в такому випадку ви не досягнете, а результат, напевно, буде протилежний — упертість і небажання взагалі щось говорити.
Отже, фундамент мовного розвитку малюка закладається в ранньому віці. У випадку, коли дитина не говорить чи погано говорить, порушуючи всі вікові строки, слід проконсультуватись з психоневрологом, отоларингологом, логопедом.

Віталій СТЕГНІЙ, Харків
також у паперовій версії читайте:

• КОЛИ ЛЮБОВ НЕ ПЛАТОНІЧНА...
• НА ЩО ХВОРІЄ ЛІКАР АЙБОЛИТЬ?
• ЩО В ІМЕНІ ТВОЄМУ?

назад »»»