Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПО ГАЗ — ДО АЯТОЛ
Дедалі більше європейських держав шукає в Ірані незалежності від «Газпрому». Шанс на експлуатацію гігантських родовищ мають кілька країн.

«Таких великих запасів газу наші геологи ще не знаходили. Ми досі перебуваємо під враженням від побаченого»,— розповідає один з високопоставлених менеджерів польської державної фірми «PGNiG» про поклади в Ірані. Право на їхню експлуатацію хоче отримати саме ця фірма.
Без великого розголосу в лютому поточного року «PGNiG» підписала з «Iranian Offshore Oil Company» протокол про наміри щодо співпраці з експлуатації родовищ газу на острові Лаван у Перській затоці. Закриті консультації у цій справі тривали протягом багатьох місяців. «За попередніми оцінками, запаси сягають щонайменше 240 мільярдів кубометрів газу, а може, навіть 400 мільярдів»,— заявив Станіслав Нєдбалєц, який в польській фірмі опікується питаннями експлуатації.— Газом з цього родовища можна повністю забезпечити потреби Польщі протягом 15–25 років. Однак, за повідомленням іранської преси, на переговорах йшлося про експорт польською фірмою поки що 3,7 мільярда кубометрів зрідженого газу.
З Ірану сировина надходитиме танкерами до порту, який «PGNiG» хоче збудувати у Свіноуйсце. Термінал зможе приймати від 2,5 до 7,5 мільярдів кубометрів газу на рік.

Дипломатичні проблеми
Торговельні переговори «PGNiG» наштовхнулись на дипломатичні рифи. Мова про те, що американці хочуть розмістити в Польщі протиракетні установки, які б захищали США від можливого нападу з боку Ірану.
У 1995 році Вашингтон оголосив економічні санкції проти Ірану, звинувачуючи країну, де панують консервативні ісламські аятоли, у сприянні терористам і прагненні створити атомну зброю. У Тегерані натомість запевняють, що дбають лише про розвиток атомної енергетики. У 2001 році президент Джордж Буш оголосив, що Іран, разом з Іраком і комуністичною Північною Кореєю, утворюють «вісь зла».
Різкі протести у світі викликали висловлювання нинішнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада, який піддав сумніву факт Голокосту. Незважаючи на ці суперечки і протиріччя, в Ірані займаються бізнесом багато відомих західних фірм, наприклад, автомобільні концерни — «Рено», «Фіат» і навіть американський «Форд».
Європейські бізнесмени і політики наполягають на прагматичному підході. Речник польського уряду Агнєшка Лішка заявила: «Контакти між «PGNiG» й іранською фірмою не суперечать міжнародним зобов’язанням Польщі і не становлять загрози інтересам союзників». Одночасно вона зауважила, що спільна геологічна розвідка «не визначає обсягу подальшої співпраці. Жодного договору до цього часу не підписано».
А Збігнев Кайдановський, речник міністерства економіки, яке відповідає за енергетичну безпеку, відмовився коментувати дії «PGNiG» і зазначив, що міністр також цього не робитиме.

А Швейцарія рішучіша
Поки Центральна і Східна Європа приглядаються, Західна Європа стає в чергу до Ірану, який має другі у світі за обсягом (після Росії) запаси газу. До того ж, родовища мало виснажені в процесі експлуатації, окрім цього, санкціями ООН обмежено можливості Тегерана експортувати сировину. З ситуації скористаються держави, які не дотримуються цих санкцій, наприклад, Китай.
Тиждень тому великий контракт на імпорт газу підписала і швейцарська енергетична фірма «EGL», контрольована місцевими кантонами. З наступного року протягом чверті століття вона купуватиме близько 5,5 мільярда кубометрів газу щорічно.
Поставки розпочнуться в повному обсязі з 2011 року, після побудови газопроводу TAP, яким по дну Адріатичного моря газ надходитиме до Італії через Албанію і Грецію. З лютого половиною акцій консорціуму, який збудує і згодом експлуатуватиме ТАР, володіє норвезький газовий гігант «StatoilHydro».
Уряд Швейцарії підтримує імпорт газу з Ірану: «Договір цілком узгоджується з міжнародним правом і резолюціями Ради Безпеки ООН»,— переконує міністр закордонних справ Швейцарії Мішелін Кальмі-Рей, котра брала участь у церемонії підписання контракту в Тегерані.
«Швейцарія — незалежна країна, яка захищає свої стратегічні інтереси»,— пояснила Кальмі-Рей, яка вважає угоду успіхом швейцарської дипломатії і бізнесу, і додала: — Перш ніж підписувати, ми поінформували США про контракт».

Чия труба буде першою?
За словами керівника швейцарської дипломатії, сировина з Ірану зменшить залежність Європи від «Газпрому». Такі думки висловлюються дедалі частіше.
Наприкінці лютого керівник австрійського енергетичного концерну «OMV» Вольфганг Руттенсторфер попередив: «Якщо не почнемо купувати газ безпосередньо в Ірані, то його купуватиме «Газпром» й експортуватиме до Європи, зміцнюючи свою монополію». «OMV планує транспортувати газ з Ірану до Центральної Європи через Туреччину новим газопроводом «Набукко», будівництво якого підтримали США і Євросоюз.
Щоб заблокувати «Набукко», «Газпром» має намір прокласти через Чорне море альтернативний газогін — «Південний потік». Цього року протягом лише кількох тижнів Москві вдалось переконати у реальності своїх планів уряди Болгарії, Сербії й Угорщини.
Росіяни вже почали святкувати перемогу над «Набукко», попередивши, що коли будівництво завершиться, для європейського конкурента вже не буде газу. Представники «OMV» і турецької фірми «Botas», яка будуватиме «Набукко», також вважають, що успіх цієї інвестиції залежить від наявності іранського газу.
На газовому ринку поширились чутки, що перелом у планах експлуатації іранських газових родовищ може статись наступного року, а договір, укладений швейцарцями, прискорив цей процес. Ситуацією скористаються насамперед фірми, які вже контактують з Тегераном (ідеться, зокрема, про «OMV», італійську «Eni», іспанську «Repsol», французьку «Total» і російську «Лукойл» і «Газпром»). Не сплять і наші західні сусіди — поляки. Їхня фірма «PGNiG», підтвердивши наміри в договорі з Тегераном, чекає на нагоду, щоб взятися до видобутку і транспортування газу до споживачів.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • ГЕНЕРАЛ — ПЕРЕД СУДОМ
  • НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ ТАЙВАНЮ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».