ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ЗЕНІТ» СПРАЦЮВАВ НАДІЙНО
Цими днями в екваторіальній зоні Тихого океану відбувся черговий успішний пуск ракети-носія космічного призначення «Зеніт-3SL», реалізований за міжнародною програмою «Сі Лонч» («Sea Launch», що перекладається з англійської як «Морський старт»).

У центрі інформаційних зв’язків державного конструкторського бюро «Південне» імені М. Янгеля (це ДКБ, що у Дніпропетровську, є розробником сімейства високоефективних і екологічно чистих ракет «Зеніт») кореспондентові «Демократичної України» повідомили, що самохідна платформа «Одіссей» (своєрідний плавучий космодром, із якого стартують носії «Зеніт-3SL») і командно-складальне судно «Сі Лонч Командер», вийшовши з базового порту Лонг-Біч (на західному узбережжі США у штаті Каліфорнія), через 11 діб прибули до традиційного місця ракетних пусків за програмою «Морський старт», що на екваторі у Тихому океані поблизу острова Різдва (один із островів архіпелагу, на яких розташована Республіка Кірибаті).
Місце для запусків ракет-носіїв з «Морського старту» невипадково обрано саме на екваторі. Річ у тім, що там найбільші на нашій планеті відцентрові сили, які виникають за рахунок обертання Землі навколо своєї осі, й вони додаються до сили тяги, котру забезпечують ракетні двигуни. Завдяки цьому звідти можна вивести на навколоземну орбіту більше за масою корисне навантаження (один чи кілька космічних апаратів), ніж із космодромів, розташованих подалі на північ чи південь.
Нагадаємо: учасниками міжнародної компанії «Sea Launch» є американська «Boeing Commercial Space company», державне конструкторське бюро «Південне» і виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод з України, російська ракетно-космічна корпорація «Енергія» та норвезька «Аkar ASA». Фахівці цих компаній і підприємств забезпечували реалізацію необхідних операцій під час підготовки й проведення пуску ракети-носія, що відбувся 20 березня (00 год 48 хв) за київським часом. На місці старту в ту мить було 15 год 48 хв 19 березня.
Цього разу триступеневою ракетою «Зеніт-3SL» (першу і другу ступені якої розроблено у ДКБ «Південне» й вони серійно виробляються на ВО «Південмашзавод» у Дніпропетровську, а розробником і виготовлювачем третьої ступені — розгінного блоку DM-SL — є російська РКК «Енергія») на розрахункову орбіту було виведено американський космічний апарат «Direc TV-11» масою майже шість тонн (якщо точніше, то 5923 кг). Цей багатоцільовий комерційний супутник, виготовлений на замовлення американської компанії «Direc TV» корпорацією «Боїнг» на базі платформи «Doeing-702», призначено для технічного забезпечення трансляцій цифрового телебачення, а джерелом енергії при функціонуванні цього космічного апарата на орбіті є сонячна батарея, котра у космосі розгортається більш як на 48 м.
Нинішній пуск, у якому «Зеніт-3SL» підтвердив свою високу надійність, став загалом двадцять шостим запуском ракет-носіїв цього типу з «Морського старту» і другим від початку нинішнього року.
* * *
На відміну від проведеного 20 березня успішного запуску з «Морського старту» українсько-російського «Зеніта-3SL», який, за міжнародною програмою, вивів на орбіту супутник «Direc TV-11», нещодавній пуск іншої ракети — російського «Протона» (це — дітище Державного космічного центру імені М. Хрунічева у Москві), що стартував п’ятьма днями раніше — 15 березня — з космодрому Байконур (який Росія орендує у Казахстана), виявився аварійним. Це сталося, як повідомили російські джерела, з вини третьої ступені «Протона» — розгінного блоку «БРиз-М», створеного у тій самій російській фірмі «Хрунічев». Через аварію загинув американський супутник «АМС-14», який мав бути виведений на орбіту носієм «Протон». До речі, це не перша аварія російських ракет типу «Протон».
* * *
Принагідно зауважимо, що зараз (згідно з даними, які були станом на 20 березня) на навколоземних орбітах перебуває загалом 945 космічних апаратів різної приналежності. Лідерами за кількістю штучних супутників Землі, що функціонують нині у космосі, є США (452 апарати); далі йдуть Росія (95), Японія (48), Китай (44), Франція (20), Індія (18), Європейське космічне агентство (17) та ін.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• У ВОГНІ НЕ ГОРИТЬ, У ВОДІ НЕ ТОНЕ...

назад »»»