ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОЖИВАЧ
ДОСИТЬ СПЛАЧУВАТИ ЗА «КРЕЙДУ»
Одна справа чути «взагалі» про підробку ліків, інша річ — ознайомитися з документальним підтвердженням факту, тримаючи при цьому в думках ціни на медикаменти.

Відвідання Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів у Сумській області перевершило сумні сподівання. По-перше, викликає подив співвідношення кількості придатних і, м’яко кажучи, не дуже надійних піґулок. Лаборанти, проаналізувавши 1737 серій лікарських засобів, виявили, що 177 з них не відповідає стандартам. Загалом ідеться про 3087 упаковок, з-поміж яких 1764 належало реалізувати раніше, себто продавали їх після того, як збіг термін їхньої придатності; 440 упаковок 98 серій визнано неякісними; 865 упаковок 51 серії являли собою ліки, не зареєстровані в Україні.
Спершу деталізуємо стан справ з неякісними ліками. Це продукція з маркуванням французьких, німецьких, індійських та російських фірм. Так, і «Арбінол Ленс» — це нібито «Далхімфарм» (Росія), «Мезим форте» начебто з «Берлін Хемі АГ». Пошук «кінців» вивів на деякі дуже цікаві подробиці. Так, наприклад, доволі скоро з’ясувалося, що «Кларитин» і «Кетанов» з Бельгії в Україну взагалі не ввозили, «Балканфарма-Дупниця» не виробляла «Фезаму», котрий з’явився на світ з її маркуванням, на «Віолі» не випускалися 100-грамові пачки глоду.
Слід зазначити, що взаємодія регіональних інспекцій дає змогу оперативно вилучати з продажу ліки з підробленим маркуванням по всій Україні. І це добре. Насторожує інше: зростання частки неякісного товару в його загальному обсязі. Торік на Сумщині виявлено три серії фальсифікованих лікарських засобів. Загалом у державі фальсифікатів значно більше. Наявність на ринку численних посередників утруднює виявлення конкретних «шкідників». За матеріалами контролерів за якістю фармацевтичних засобів, на жаль, не ведуть пошуку криміналісти, котрих мали б зацікавити факти появи на ринку підробок, позаяк вдалися до них з метою наживи.
Отже, з імпортними лікарськими засобами виникали питання переважно щодо невідповідності маркування. Зразки таких препаратів з вмістом активної лікувальної речовини траплялися з маркуванням ТОВ «Здоров’я», ПП «Зелена аптека», «Київмедпрепарат», «Лубнифарм», ДТ «Стома», «Фітофарм», «Червона зірка», Борщагівський хімфармзавод, ТОВ «Євразія», Тернопільської фармацевтичної фабрики. І тут виникають запитання. Скажімо, чому невідповідних стандартним вимогам лікарських засобів немає у фірмових аптечних закладах названих підприємств? Адже, якби вони насправді були з масових партій, то мали б реалізовуватися скрізь? Мабуть, дехто з вітчизняних виробників ліків встиг зажити такої слави, що нею хтось норовить скористатися для реалізації чергової порції розфасованої крейди?
Або ще й таке: чому досить потужні фармацевтичні підприємства не часто вдаються до організації мереж з продажу власної продукції бодай в обласних центрах та великих містах? Кожен розуміє, що вже де-де, а там фальсифікати не траплятимуться. Попри доречність подібного закиду лише «Зелена аптека» має в Сумах свій заклад з реалізації.
Дещо інша ситуація з лікарськими засобами, не зареєстрованими в Україні. Кордони стають дедалі більш умовними, багато сімей мають сталі зв’язки із знайомими чи родичами в інших державах. То невже національність чи місце конкретного проживання може слугувати фактором, котрий перешкоджає використанню ліків? Напевне, розгляд цих питань має бути оперативнішим, а ефективні, варті повсюдного застосування новинки мають використовуватися.
Торік за рішенням інспекції з винних стягнуто 7491 гривню штрафів, а також анульовано ліцензії аптечних складів МПП «Теофарм» і ТОВ ФК «Мелітта». Інспекція порекомендувала кільком підприємствам попрацювати над розробкою та впровадженням внутрішньої системи гартування якості виконуваних робіт, постійно підвищувати рівень кваліфікації фахівців, що працюють в аптечній мережі. Місцевим органам виконавчої влади висловлено побажання виваженіше ставитися до розміщення і відкриття аптечних закладів.
Усе правильно, одначе чогось не вистачає. Напевне, постачальників крейди під виглядом медичних препаратів належало б виявляти дещо активніше і застосовувати до них принцип наступності. Мається на увазі фінансово-матеріальна і кримінальна відповідальність за скоєні дії. Адже факти ошукання споживачів зафіксовано, мета наживи не викликає найменших сумнівів, тож мають бути названі конкретні винуватці і до них застосована буква закону. Адже ніхто не заперечує, що бізнес має бути чесним.

Віктор ТАРАСЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• СМАЧНО = КОРИСНО?
• ПРИСТРАСТІ НАВКОЛО ГМ КУКУРУДЗИ

назад »»»