ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЩО МИ В ЗМОЗІ ЗАПРОПОНУВАТИ СВІТОВОМУ РИНКУ?

Сьогодні Україну, як відомо, від Світової організації торгівлі відділяє практично лише процедура ратифікації угоди Верховною Радою. На жаль, складається враження, що ні виробники, передовсім продовольчої сільгосппродукції, ані суспільство загалом не мають чіткого уявлення про наслідки цього кроку. За офіційною інформацією Міністерства економіки, після вступу до СОТ Україна мусить ухвалити одинадцять законів та нормативних документів. Ідеться насамперед про експорт соняшнику, шкірсировини й худоби тощо. Саме ці пункти були «каменем спотикання» в переговорах з євросоюзівськими чиновниками наприкінці минулого року. І все ж таки не все так безнадійно.

За словами керівника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського й експерта Вероніки Мовчан, економіка України від вступу до СОТ загалом виграє. За попередніми підрахунками, випуск продукції в таких галузях, як металургія та хімічна промисловість може зрости на 20 відсотків, оскільки поменшає проблем з виходом на світовий ринок. Про це докладніше. Як відомо, на продукцію згаданих галузей за кордоном є попит, а вітчизняні виробники, особливо сталевари, успішно конкурують із західними промисловцями, продаючи свій товар значно дешевше. Щоб закрити українцям вихід на ринок, світові компанії досить часто ініціюють антидемпінгові переслідування. Таких справ у закордонних судах — десятки. Тож металурги сподіваються, що членство в СОТ покладе цьому край.
Звісно, цілковитих гарантій, що антидемпінгові розслідування будуть повністю припинені, нема, але якщо їх і провадитимуть, то застосування сотівських процедур під час урегулювання торговельних суперечок збільшить шанси українських виробників на позитивне рішення. А це великий плюс.
Та найголовнішим є те, що вступ до СОТ означає для нашої країни можливість скористатися стратегічними перевагами участі в багатосторонній торговельній системі. У цьому процесі головну роль відіграватиме навіть не полегшення доступу до іноземних ринків, а такі довготривалі чинники, як створення цивілізованого конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.
Проте є кілька галузей, які, на думку вчених, політиків, практиків, експертів, можуть постраждати від вступу до СОТ. Серед них називають вугільну, харчову, деревообробну, целюлозно-паперову та інші галузі, а також аграрний сектор.
Але нерідко при цьому згущуються барви, зокрема й щодо сільського господарства. Отже, не завжди береться до уваги, що вступ до СОТ дає українським аграріям шанс заробляти на світових ринках, де за деякими позиціями утворився дефіцит. Ідеться насамперед про експорт зернових, олійних та енергетичних культур.
Виробництво «чистих» продуктів — це теж великий бізнес, який стрімко розвивається. У ньому могла б взяти участь й Україна, маючи ще чималі площі родючої та відносно малозабрудненої ріллі і долучившись до світового ринку в ролі тепер уже рівноправного гравця.
Загалом же, головним змістом державної стратегії в цілому має бути створення умов для ефективної реструктуризації національної економіки і зміцнення її конкурентоспроможності. Стосовно кожній галузі треба визначитися, як протистояти можливому ризику.
Ми мусимо всі усвідомити, що переваги для України від членства в СОТ залежать від нас самих: від швидкості наших дій до правил світової економіки під час адаптації, здійснення внутрішніх реформ, від професіоналізму персоналу та службовців, обізнаності з правилами СОТ та вміння їх застосовувати.
Участь у цій організації нерідко порівнюють з великою грою. Нашу державу прийняли в цю гру, ознайомили з правилами. А вигравати Україні треба навчитися самій.
Дуже важливо й те, що членство в СОТ дає можливість формувати майбутні правила та впливати на розвиток світової торговельної системи. Причому нові члени нарівні зі старими зможуть брати участь у міжнародних переговорах, захищати свої інтереси та вносити корективи в правила організацій. СОТ надає можливість новачкам на недискримінаційних засадах долучатися до найширшого міжнародному форумі переговорів, визначати правила та напрями торговельної політики.
Окрім того, кожен член СОТ має право скористатися перевагами системи, а також тимчасово цілком легально відступати від своїх обов’язків. Така можливість надається відповідно до захисних заходів, для обговорення та перегляду тарифів, обмежень щодо торговельного балансу тощо.

Петро КОЛОМІЄЦЬ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• РИНОК ЩЕ НЕ ПОТРЕБУЄ ПРОЗОРОСТІ

назад »»»