ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
ГАЗОВІ «ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА»
ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ НАВКОЛО «БЛАКИТНОГО» ПАЛИВА СУПЕРЕЧАТЬ ОДНА ОДНІ

Майже місяць у нашій державі не вщухають так звані «газові суперечки». А на початку цього тижня «Газпром» скоротив постачання «блакитного» палива в Україну спершу на 25 відсотків, потім ще на десять, далі ще...
Позавчора, у ключовий день взаємних перепалок і звинувачень, російський «Газпром», український «Нафтогаз», невідомо чиє «РосУкрЕнерго» та європейські споживачі «блакитного» палива наговорили стільки, що купи усе разом не трималося.
Отже, офіційний представник російського монополіста Сергій Купріянов заявив, що «Газпром» отримав повідомлення від «Нафтогазу» про скорочення обсягів поставок транзитного газу в Європу на 60 млн. кубометрів на добу. Зіставляючи цю заяву з повідомленням першого віце-прем’єра Олександра Турчинова про те, що «Газпром» хронічно не сплачує Україні за транзит свого «блакитного» палива, можна було зробити висновок, що НАК «Нафтогаз» перейняв погані манери у «Газпрому» і почав діяти його ж методами.
Утім, подальші повідомлення перекреслили цю версію. По-перше, той-таки Купріянов заявив, що структура, до якої він має честь бути причетним, не завинила Україні за транзит жодної копійки. «Незважаючи на те, що «Нафтогаз України» свідомо не виставляє рахунки і не підписує акти з транзиту газу відповідно до чинного контракту, «Газпром» за послуги транзиту заплатив у повному обсязі»,— сказав він. Як саме це можливо і чи можливо в принципі, Купріянов не уточнював. Він лише додав, що російська сторона готова продовжувати переговори і чекає на українську делегацію в Москві. Кому вірити в цій ситуації — Турчинову чи Купріянову — читач нехай вирішує сам.
5 березня у Києві відбулось засідання Кабінету Міністрів, найбільше часу на якому було присвячено газовим питанням. Ще б пак! Адже напередодні увечері до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з черговим епістолярним посланням звернувся Президент Віктор Ющенко. У листі він наполегливо і вкотре пропонує продовжити перемови стосовно газового питання з російською стороною.
Юлія Тимошенко, з’явившись перед журналістами після завершення засідання, видає приголомшливу інформацію: «Є приємна новина — керівники «Нафтогазу» і «Газпрому» спілкуються в телефонному режимі, аби зробити спільну заяву, що знімається радикальне протистояння в системі забезпечення країни газом. Найближчим часом буде утворено переговорну групу, яка впорядкує питання газових поставок».
Справді, невдовзі повідомляється (причому не ким-небудь, а Купріяновим, який, здавалося, говорить речі лише несприятливі для українських споживачів) про припинення скорочення постачань газу в Україну. Що ж виходить? Численних поїздок до Москви та демонстрації платіжних документів для порозуміння було недостатньо, а тут сіли біля телефону, трохи потеревенили і все вирішили! Дивина, та й годі... Навіть враховуючи те, що за кілька годин до цього Кабінет Міністрів ухвалив спеціальну постанову по розрахунках за спожитий від початку 2008 року газ. За словами Юлії Тимошенко, документ дає можливість за відсутності контрактів робити розрахунки за газ і не накопичувати заборгованість. «Ціна споживання цього середньоазійського газу в 2008 році зафіксована на рівні 179,5 доларів за тисячу кубометрів,— наголосила Прем’єр-міністр.— Україна ніякої іншої ціни підписати не може, бо така ціна була задекларована минулого року, вона була розрахована при формуванні бюджету і макроекономічних показників».
Проте газові «родзинки» цим не обмежилися, адже й до оголошення такої приємно-несподіваної заяви було чимало неув’язок. Скажімо, Юлія Тимошенко висловила діаметрально протилежне бачення стосовно нібито скорочення «Нафтогазом» постачань газу для європейських споживачів. Вона вважає, що заява «Газпрому» пов’язана з тим, що «Нафтогаз» констатує фактичне зменшення загального потоку транзиту газу з Росії. «Ми не можемо ні додати, ні забрати. Ми тільки транспортуємо. Якщо Росія хоче знизити свої обсяги експорту газу, значить вона їх знижує, а ми в це не втручаємося»,— каже Юлія Володимирівна. І тут-таки суперечить собі: «На сьогодні НАК «Нафтогаз» перевиконує план, який був передбачений по експорту російського газу в Європу». Вибачте, але звідки НАК бере це «перевиконане» «блакитне» паливо? Невже експортує те, що видобуте на українських теренах?
Ще цікавіше те, що в Європі, як виявилось, не знають ні про недодачу (про яку говорив Купріянов), ні про перевиконання. Принаймні, станом на позавчорашній день, коли газові суперечності досягали свого піку, у Європейській комісії не було офіційної інформації про можливе зниження обсягу постачань газу в ЄС через нашу державу. Про це в Брюсселі повідомив представник Європейської комісії Амадеус Алтафай Тардіо. «У мене немає офіційної інформації щодо цього. У будь-якому разі, газова координаційна група збереться наступного тижня»,— констатував він.
Стурбовані газовими перипетіями європейські споживачі на 11 березня запланували екстрене засідання Газової координаційної групи ЄС, на якому обговорюватиметься російсько-український газовий конфлікт. Утім, загальної паніки, як було на початку 2006 року, тепер у державах Старого світу не спостерігалося. Адміністрація американського президента, котра два роки тому була на стороні України, нині назвала суперечності «легітимною комерційною суперечкою». Хоча американська сторона додає: припинення чи обмеження поставок, які спостерігалися цього тижня, не є найкращим способом вирішення суперечки.
Та найцікавіше спостерігати за різночитанням газових домовленостей між президентським Секретаріатом і Кабміном, Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко особисто. Скажімо, Олександр Шлапак, перший заступник глави канцелярії Президента, після обговорення газового питання в Кабміні, але ще до прес-конференції пані Тимошенко, помітив у нинішньому конфлікті ознаки «газової війни». «Війна — це теж можливий варіант розвитку подій. Але я вважаю, що такий конфлікт — наслідок глухого кута розвитку переговорів»,— додав пан Шлапак.
При цьому Юлія Тимошенко кілька разів наголосила, що попри усю істерію (так і сказала!), яка нагнітається навколо газового питання, Україна має можливості для забезпечення «блакитним» паливом споживачів.
Ще один показовий нюанс. У згаданому «газовому» листі Президента до прем’єра, зокрема, йшлося про необхідність дотримуватися домовленостей між Віктором Ющенком і Володимиром Путіним від 12 лютого. І що ви думаєте на це відповіла Тимошенко? Вона констатувала, що жодна зі згаданих домовленостей (увага!) не зафіксована документально. «Вони відбувалися усно, а в подробицях, як відомо, зберігається суть. Якраз про подробиці говоритимуть НАК «Нафтогаз» і «Газпром» на переговорах, які найближчим часом розпочнуться»,— тут же поспішила дещо згладити свій відвертий «наїзд» Прем’єр.
Тож як це не прикро констатувати, українська влада (та, напевно, й опозиція, котра на словах вимагала розглянути газові питання на засіданні Верховної Ради, а на ділі продовжувала ці засідання блокувати) поводиться наче лебідь, рак і щука. А за такого різноголосся може виграти хто завгодно, тільки не Україна.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• КОМУ У ПАРЛАМЕНТІ ЖИТИ ДОБРЕ?

назад »»»