ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПОПРОСИЛИ ВИБАЧЕННЯ
Увесь континент спостерігав за вибаченнями перед аборигенами, корінними жителями Австралії, за роки принижень, переслідувань і нелюдської політики щодо національної меншини.
«За біль і страждання вкраденого покоління, їхніх нащадків і близьких — перепрошуємо. Матерів і батьків, братів і сестер за розділення родин і цілих громад — перепрошуємо. За приниження і зневагу, яких зазнали горді люди і їхня велика культура, перепрошуємо» — звернувся австралійський прем’єр Кевін Рудд у парламенті в Канберрі.

Голова австралійської Партії праці вперше за 107-річну історію держави перепрошує корінних жителів континенту за роки жорстоких переслідувань. По телебаченню і радіо його почули всі австралійці. До столиці прибули представники аборигенів з усієї Австралії, щоб стати свідками історичної декларації. Перед будинком парламенту для них були розставлені великі телеекрани.
Урочисті церемонії, які мали символічно компенсувати роки переслідувань, розпочались на першому засіданні місцевого парламенту, обраного торік у листопаді. Його відкрили члени племені Нгуннавал. Помальовані у традиційний білий колір, вони закликали дух своїх предків, щоб привітати депутатів. Матильда Гойзе, представниця старійшин племені, передала прем’єрові Рудду вітання.
Коротка промова глави уряду, яка складалась лише з 400 слів, стала найбільшою новиною в повідомленнях всіх австралійських і частини світових медіа. «Це історичні слова і великий крок до національного примирення»,— одностайно заявили коментатори всіх провідних австралійських газет. «Прем’єр і ми всі маємо за що просити вибачення»,— написала «Сідней морнінг геральд».
Корінні жителі Австралії впродовж сотні років були дискриміновані і переслідувані спочатку переселенцями, а пізніше владою в Канберрі. Політика держави стосовно них — це одна з найтемніших сторінок в історії країни.
Аборигени, які прибули на континент понад 50 тисяч років тому, протягом останніх кількох сотень років не тільки зазнавали насильної культурної асиміляції — у них забирали майно і землю, їх убивали і змушували вести спосіб життя білих людей. Їх також брутально принижували: у 1901 році уряд офіційно ухвалив: вважати аборигенів частиною фауни континенту. Лише у 1967 році корінне населення отримало право брати участь у загальних виборах.
До 70-х років минулого століття в аборигенів забирали дітей і віддавали на виховання білим (звідси і назва — «вкрадене покоління»). На процесах щодо володіння землею суди ухвалювали рішення, згідно з якими Австралія до прибуття білих колонізаторів була незаселеною. Нині корінних австралійців залишилось лише 450 тисяч з 20-мільйонного народу і живуть вони переважно злиденно. Навіть азійські діаспори на Зеленому континенті давно перевищують їх кількісно.
Промова прем’єра Рудда не покращить їхньої долі, але має в символічній формі покласти край політиці асиміляції меншини й однозначно визначити її становище як погане. На такий жест спільнота корінних австралійців чекала багато десятків років.
«Політика урядів була зрозумілою: йшлось про знищення цілого народу, його викорінення. Є понад 50 тисяч причин, щоб перепрошувати: більш як 50 тисяч дітей силою були відібрані в батьків. Але кривд завдано значно більше»,— так написав у впливовій газеті «Ейдж» професор Пітер Рід з Сіднейського університету, історик, дослідник корінних народів Австралії, який запровадив в обіг термін «украдене покоління». Нині він активно працює в організації, яка ставить за мету повернути ідентичність дорослим австралійцям, колись розлученим із сім’ями. Справа не тільки у втраті ідентичності аборигенів: навіть здобувши освіту вони могли отримати роботу, що не потребувала високої кваліфікації чи освіченості.
Нині, незважаючи на рівні права, ведеться корінним жителям гірше, ніж решті австралійців. Тривалість їхнього життя на 17 років менша, ніж у середньому на континенті, вони значно частіше хворіють, алкоголізм розколює групи, які намагаються жити відповідно до традицій, а рівень безробіття перевищує 20% (в середньому в Австралії — 7%).
Більшість білих австралійців погоджується, що вибачення і співчуття необхідні. В анкеті «Сідней морнінг геральд» три четверті їх визнало, що зміст вибачень прем’єр-міністра Рудда є досконалим або принаймні добрим, і тільки кожен п’ятий австралієць не погоджується із його словами. До них належить колишній прем’єр Джон Говард, який покинув залу парламенту під час історичної промови Рудда. Як глава уряду він заявляв, що не розуміє, чому нинішні австралійці повинні відповідати за гріхи попередників.
Одночасно більшість білих австралійців відкидають вимоги щодо фінансової компенсації аборигенам. Організації захисту прав корінного населення запропонували заснувати урядовий фонд в розмірі одного мільярда австралійських доларів для допомоги аборигенам.
«Адже після вибачення прем’єра не все відразу буде добре. І навіть коли уряд виплатить кошти, це буде лише маленьким жестом стосовно тих, хто страждав роками»,— зауважує професор Рід. Відомо про кілька показових процесів з рішеннями про компенсації аборигенам завданої їм шкоди, але якихось глобальних зрушень вони не спричинили.
Становище корінних австралійців нині викликає лише співчуття — серед них мало по-справжньому освічених, дуже поширені алкоголізм і наркоманія, високий рівень злочинності, а до парламенту не обрано жодного депутата-аборигена. Та нині австралійці усвідомили головне: серед них нема громадян першого і другого сорту. Про це свідчить загальне схвалення історичної промови прем’єра Рудда і тричі повтореного ним слова: «Вибачте!».

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• СПІЛБЕРГ ВІДМОВИВСЯ
• СМЕРТЬ ТЕРОРИСТА

назад »»»