Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
ВИСОКА ПЛАНКА КУРБАСІВЦІВ
«Нашою метою є пожвавлення гастрольного життя в регіонах України, про це багато говорили на засіданні колегії Міністерства культури 15 лютого» — ця оптимістична заява директора агенції «Проскурня продакшн» Сергія Проскурні прозвучала на початку прес-конференції з нагоди гастролей у столиці України одного з найяскравіших наших мистецьких колективів — Львівського державного академічного театру імені Леся Курбаса.

Слова пана Сергія слід розуміти так, що ті, хто організує і спрямовує культурну політику, нарешті зрозуміли, що українські глядачі хочуть дивитися не лише заїжджі антрепризи з декораціями на «два стільці й один торшер», а також текстами, написаними нашвидкуруч за півгодини до вистави. Навпаки — від подібних явищ уже багато хто стомився і волів би подивитися якісні вистави українських театрів, яких, до речі, не так мало. Отож добре було б, якби регіони здійснювали, як колись, культурний обмін творчими колективами.
Обнадійливими «першими ластівками» стали недавні (хай і недовготривалі) гастролі в Києві Донецького обласного українського музично-драматичного театру та Львівського національного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. І от до нас знову їде надзвичайно цікавий театр зі Львова, який незабаром упродовж тижня демонструватиме свої вистави на сцені Київського академічного Молодого театру. Столичний глядач зможе побачити вже відомі вистави — «Благодарний Еродій» за Григорієм Сковородою, «Марко проклятий, або Східна легенда» за поезіями Василя Стуса, «Хвала Еросу» за «Бенкетом» Платона, та нові постановки: «Богдан» за неісторичною хронікою сучасного українського драматурга Кліма, «Наркіс» за Григорієм Сковородою, «Чекаючи на Годо» за Семюелем Беккетом та «MA-NA НАТ ТА» за твором австрійської письменниці Інгеборг Бахман, а також студентську виставу «Мудрість на щодень» за байками Езопа, у якій гратимуть вихованці майстерні Володимира Кучинського при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Розпочнуться гастролі 24 лютого із вшанування пам’яті Леся Курбаса і Василя Стуса програмою давніх українських духовних наспівів «Учта» в приміщенні храму святого Василія Великого.
Театр імені Леся Курбаса востаннє з великими гастролями був у Києві 2003 року. Цього разу з нагоди 120-річчя Леся Курбаса, 70-річчя Василя Стуса та 20-ліття Львівського театру імені Леся Курбаса в столиці України будуть показані вистави, які свідчать про пошуки театру, його вміння не старіти та відчувати дух часу.
Режисер Сергій Проскурня, нагадавши, що за сприяння керованої ним агенції «Мистецьке березілля» проходили святкування й попередніх ювілеїв львівського колективу, зазначив: «Кожні п’ять років ми співпрацюємо з цим прекрасним театром у різних форматах. Є творчі колективи мертві й живі, а Театр імені Курбаса, на мою думку, є найживішим серед живих. Він попри різні прогнози й обставини постійно перебуває в русі, оновлюється, дивує своїми пошуками. Не уникає і так званих «датських» (тобто присвячених «круглим» датам) вистав, ця традиція відображена і в нинішній його гастрольній афіші».
Справді, 70-річчя Василя Стуса минуло в Україні майже непомітно. Театр імені Леся Курбаса — перший, який почав виконувати зі сцени поезію Стуса, знову нагадає про долю великого українського страдника його віршованим словом під час столичних гастролей. «Моральні імперативи Стуса, Курбаса, Сковороди мають для нас серцевинне значення»,— наголосив художній керівник театру Володимир Кучинський. На запитання журналістів, чим очолюваний ним колектив принципово відрізняється від інших, він відповів: «Методологією. Вона — найцікавіша на території театру й страшенно міцно пов’язана з підсвідомістю людини».
Нагадаємо, що всі 20 років Театр імені Курбаса працював як унікальний методологічний центр, опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, здійснив серію спільних проектів з «Workcenter» Єжи Гротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васильєва (Росія), Осередком театральних практик «Gardzienice» (Польща), провів цикл лекцій та майстер-класів у Йельському, Колумбійському, Пенсильванському та інших університетах і театральних школах США.
«Серед вистав, які ми пропонуємо киянам, лише «Чекаючи на Годо» можна подивитися в інших театрах, решта є нашим ексклюзивом,— розповідає Володимир Кучинський.— Ці спектаклі мають особливі тексти — інтелектуальні, вишукані. Мені багато років кажуть, що їх неможливо поставити на сцені, а вистави йдуть і збирають аншлагові зали. Коли чую, що треба занижувати планку, бо цього хоче народ, мені стає смішно. І я відверто кажу, що в ці ігри не граю. Я переконаний, що театр повинен високо тримати планку драматургії».
Принцип режисера, за його словами, знаходить розуміння в шанувальників Львівського театру імені Курбаса, які часто замовляють квитки за місяць і більше наперед, адже їх у Львові досить швидко розкуповують.
також у паперовій версії читайте:
  • КОМУ «УСМІХАЮТЬСЯ» КАРТИНИ?
  • ІКОНА, ЩО НЕСЕ ЛЮБОВ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».