ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ХТО НЕ ЗАСТРАХУВАВСЯ, ТОЙ ПРОГРАВ?

Експерти запевняють, що в Україні фінансовий ринок починає все більше орієнтуватися на потреби людей, але фінансові установи прагнуть мінімізувати свої ризики. Тож почали активно взаємодіяти банки і страхові компанії передовсім у сфері кредитування. Це потребує від них розробки нових, ефективніших технологій та стандартів діяльності, а від регуляторів фінансового ринку (Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Нацбанку) — нових підходів до нагляду за фінустановами.

Три абзаци і п'ять сторінок
В Україні бум споживчого кредитування. Якщо п'ять років тому банки видавали лише 4% кредитів фізичним особам, то нині понад 30%. На жаль, зросли суми неповернутих кредитів, у тому числі через те, що споживачі невчасно отримували повну й достовірну інформацію про сукупний розмір своїх зобов'язань перед банком. У свою чергу, ризик неповернення кредитів позичальниками може призвести до банківських ризиків — невиконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
Відтак зростає рівень страхування кредитів. Зокрема, за іпотечного кредитування слід обов'язково страхувати майно, що знаходиться у заставі, життя позичальника. До речі, в багатьох країнах, у тому числі Франції, Іспанії, Італії, страхування життя позичальника розглядається банківською системою як суттєва мінімізація ризиків неповернення довгострокових кредитів (на 20-30 років). Це дає непоганий дохід банкам.
Страхується майно, що передається в лізинг, автомобілі. Торік більш ніж половина автівок, проданих фізичним особам, була не лише прокредитована, а й застрахована. Коли у 2005 році страхові компанії отримали 12,6% страхових премій, у 2006-му — 21, то лише за дев'ять торішніх місяців — 27,5%. Однак часто позичальники скаржаться на те, що в банках їм нав'язали певну страхову компанію. Саме «нав'язані» компанії погано відшкодовують збитки при страхових випадках, особливо автострахуванні, хоча мають від нього до 90% страхових премій. Скаржаться громадяни і на складність та незрозумілість страхових угод. В Англії, приміром, стандартний поліс автострахування від усіх ризиків становить три абзаци, а в Україні — п'ять сторінок. Інколи під час настання страхових випадків банки і страхові компанії об'єднують свої зусилля проти власних клієнтів.
Бувають і такі випадки, коли платоспроможного клієнта, який має, скажімо, чотири нафтобази, 28 АЗС і за кредит дає в заставу це майно, банк змушує страхуватися в компанії, котра не значиться і в першій сотні. Але вона акредитована в цьому банку. До речі, у 2006 році 20 страхових компаній, торік — 17 були вилучені з Державного реєстру і позбавлені ліцензій. Серед них й такі, котрі співпрацювали з банками, тобто відповідали їхнім акредитаційним умовам і зуміли зібрати завдяки співпраці з банками за два-три квартали кілька сотень мільйонів страхових премій. До речі, Закон «Про банки і банківську діяльність» забороняє банкам вимагати від своїх клієнтів придбання банківських товарів і послуг від спорідненої чи пов'язаної з ними особи, як обов'язкової умови надання послуги.
У Держфінпослуг немає механізмів регуляторного впливу на таку «нав'язливу» поведінку банків. Ця комісія лише аналізує, наскільки поширеним стає явище взаємодії банків і страхових компаній у межах фінансових груп. На думку її фахівців, такі тенденції розвиватимуться надалі, а роль фінансових конгломератів посилюватиметься. На це слід реагувати — встановити нагляд за фінансовими установами на консолідованій основі разом із Нацбанком. Для цього треба буде внести зміни не тільки до згаданого закону, а й до Закону «Про фінансові послуги».
Деякі експерти пропонують визначити єдиного регулятора фінансового ринку, як, приміром, відокремлений від Центрального банку в Англії. Однак у тій країні говорять, що таке нововведення посприяло поширенню американської іпотечної кризи в Англії.
У Держфінпослуг, як зазначив на засіданні «круглого столу» під назвою «Взаємодія банків і страхових компаній на ринках іпотечного та споживчого кредитування» її керівник Валерій Альошин, прагнуть, аби всі страхові компанії були гідними для співпраці з усіма банками. Комісія підвищуватиме вимоги до страхових компаній, зокрема, до нормативів достатності капіталу, його ліквідності, систем управління, якості активів, страхових резервів. Ці норми закладено в проект нового закону «Про страхування».

Новими грішми — за старі збитки
Упродовж останніх років одним із локомотивів страхового ринку є автострахування. Причому завдяки банківському кредитуванню воно дає значну частку страхових премій (в середньому 20%, тобто 20 грн із кожних 100 грн). Страховики ж запевняють, що автострахування — найзбитковіший вид. Його вважають вдалим, коли полісні збитки не перевищують 70% (гроші страхова компанія взяла, а збитки будуть пізніше), 30% вистачає для ведення справи. Якщо збитковий показник автострахування понад 70%, то на страхову компанію чекають неабиякі проблеми. Зараз полісна збитковість прихована для багатьох страховиків, бо завелика динаміка зростання доходів, у тому числі завдяки співпраці з банками. Тобто зростання доходів випереджає удвічі-утричі попередні періоди і страхова компанія може легко оплачувати новими грішми старі збитки, навіть знаючи, що збитковість може перевищити 100%. Це нагадує фінансову піраміду. Позаторік обсяги автокредитування сягнули 3,74 млрд дол., торік — 6,2, прогноз на нинішній рік — 8,68 млрд дол. (у Росії менше). Лише за перше півріччя минулого року кількість договорів автострахування дорівнювала 78% у портфелях страхових компаній, але автокредитами користується лише 2% населення і 2% знає про нього. Поки за незаможності наших співгромадян резервів зростання в сфері автокредитування немає. В страхових портфелях його обсяг зменшуватиметься, стверджують аналітики, тож фінансова піраміда може впасти. Тому вимогливість до компаній, які діють на цьому ринку, має бути особливою.
Представники Держфінпослуг мають намір відкоригувати певні норми щодо ліцензійних умов із обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховики повинні мати надійну систему врегулювання страхових випадків. Лише такі компанії матимуть право працювати на всій території країни, в тому числі в контакті з банками. Вимоги Держфінпослуг зорієнтовані на те, щоб максимально захистити споживача страхових послуг, зокрема й клієнта банківської системи. Лише через надійність страхової компанії можна гарантувати, що партнерство з банком буде ефективним.

Навіщо стриножили АМК?
На жаль, останнім часом деякі страховики, використовуючи механізм співпраці з банком, підвищили свої тарифи. Тут важлива роль належить Антимонопольному комітету (АМК). До речі, коли цей комітет виявить, що банк співпрацює лише з однією-двома страховими компаніями, акредитувавши їх велику кількість, то може започаткувати справу про зловживання монопольним становищем, антиконкурентні погоджені дії. Одначе комітет для цього має зібрати велику кількість інформації, документів. Нині учасники фінансового ринку захищені від його органів, особливо на стадії, коли комітет приймає розпорядження про початок розгляду справи. Саме тоді учасники фінансового ринку можуть оскаржити його у суді, такі приклади вже є. Тож, на жаль, Антимонопольний комітет швидко не може реагувати на змовницькі дії банків і страховиків.
Доцільно, вважають експерти, створити офіційний рейтинг страхових компаній у Держфінпослуг (за прикладом НБУ, який має рейтинг банків), аби акредитацію у банках могли отримати страхові компанії, що займають у ньому високі позиції. Таким чином, відсікатимуться «кишенькові», схемні компанії.
У свою чергу, «нерідні» для банків страхові компанії скаржаться на те, що надто важко отримати у банків акредитацію на співпрацю. Деякі фінустанови навіть вимагають покласти на депозит 3–5 млн дол., інші — розшифрувати дебіторську заборгованість по всій фірмі за минулі роки. Або представити список акціонерів і акціонерів тих акціонерів, або залучити певну кількість клієнтів, тобто висувають вимоги, котрі не можна виконати. За співпраці банки вимагають від страхових компаній сплати суттєвих агентських винагород (щонайменше 30%). До речі, при підвищенні агентських страховики змушені підвищувати свої тарифи, аби покрити збитки. При цьому банки сприймають страхові компанії як «молодших братів», котрим можна диктувати умови співпраці, приміром, пропонувати підвищити страхові тарифи на тлі зниження відсоткової ставки за кредит, щоб краще виглядати перед клієнтом. Хоча така співпраця їм украй потрібна, адже страхові компанії страхують банківські ризики.
Тепер на роздрібному ринку кредитування працюють не лише банки. Від Держфінпослуг щодо цього отримали ліцензії 11 фінансових компаній, які теж налагоджують співпрацю зі страховими компаніями й намагаються супроводжувати свою діяльність певними сателітними страховими продуктами.

Залучили мільйони, видали тисячі
Свою діяльність у позичальній сфері активізують й кредитні спілки (КС). Нагадаємо, що вони були визнані Верховною Радою у 2000 році, коли був ухвалений закон щодо їхньої діяльності, й у 2006-му, коли уряд затвердив Концепцію розвитку кредитної кооперації. Очевидно, зазначають експерти Держфінпослуг, що КС входитимуть у систему взаємодії зі страховими компаніями. Нині кредитні спілки об'єднані у дві асоціації. Одна з них створює систему гарантування депозитів через страхову діяльність (страховий продукт). У Одеському і Харківському регіонах позичальники через КС отримують послуги страхових компаній.
Держфінпослуг відстежує ці тенденції, аби вносити відповідні корективи до ліцензійних умов діяльності кредитних спілок, адже деякі з них удаються до незаконних фінансових маніпуляцій. У звітах до Держфінпослуг зазначають, що залучили депозитів на кілька мільйонів, а видали кредитів на кілька тисяч, тож у регулятора виникає слушне запитання: як вони працюють?
Виявляється, за простою схемою. Допомагають деяким банкам не дотримуватись вимог НБУ і перейти до м'якших нормативів резервування, коли кількість депозитів фізичних осіб наближається до 50%. Саме тоді банк створює сателітну кредитну спілку, яка залучає кошти своїх членів на депозити, а потім розміщує ці ресурси у фінустанові.
Учасники фінансового ринку вважають, що зусилля регуляторних органів і саморегулюючих організацій професійних учасників грошово-кредитного та страхового ринків мають бути зосереджені на створенні сприятливих законодавчих умов, упровадженні відповідних стандартів діяльності й ефективних механізмів захисту інтересів споживачів фінансових послуг. Треба законодавчо врегулювати питання взаємодії банків і страхових компаній шляхом внесення змін і доповнень до базових законів. Варто також уніфікувати регуляторні вимоги до рівня капіталізації банківських установ і страховиків для мінімізації системних «прихованих» ризиків.
Необхідно розробити спеціальні вимоги до страхових продуктів, що реалізуються за участю банків з урахуванням величини ризиків, розміру покриття і періоду страхування. Під час визначення нормативів резервування банківських коштів під кредитні операції враховувати ризики, забезпечені страховим покриттям. Слід упровадити ефективні механізми захисту інтересів споживачів послуг банківського страхування шляхом захисту конфіденційної інформації та заборони нав'язування супутніх послуг і афільованих структур. Передбачити відповідальність страхових компаній та банків перед своїми клієнтами за повне розкриття інформації щодо продуктів банківського страхування та їхньої реальної вартості. Забезпечити при укладенні кредитних угод право вибору позичальниками страхових продуктів і страхових компаній. Якщо цей вибір регулюється кредитором, він має враховувати при визначенні ефективної кредитної ставки, що підлягає оприлюдненню, страхові платежі, передбачені кредитною угодою.
Для мінімізації ризиків діяльності фінансових установ слід реформувати ринок державних цінних паперів, перетворивши його з механізму фінансування урядових потреб на інструмент ефективної регуляторної політики, шляхом принципової зміни ідеології державних запозичень, проведення активних операцій на відкритому ринку, випуску спеціальних видів паперів для інвестування коштів страхових резервів і пенсійних фондів.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• НАШ ІНВЕСТОР — ЄБРР

назад »»»