ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БЛИЗЬКОСХІДНЕ ДЕЖАВЮ
Феномен повторення певних подій є однією з властивостей уявлень, які досить часто виникають у людській свідомості. Іноді відбуваються події, які, здається, вже були. Так після кожної нової мирної ініціативи, коли відроджуються надії, що ворожі сторони за столом переговорів домовляються про умови замирення, знову стаються події, які перекреслюють будь-які конструктивні сподівання. Вірогідно, з подібним дежавю маємо справу й цього разу.

Цілий місяць минув від часу «історичного» візиту президента США Джорджа Буша до країн Близького Сходу. Тоді була висунута ідея — до кінця поточного року остаточно досягти мирної угоди між арабами та Ізраїлем, завдяки чому буде створена незалежна Палестина. Від цього стратегічного рішення залежить майбутнє Держави Ізраїль. Мова про те, що в разі збереження нинішнього стану речей палестинці незабаром становитимуть більшість населення Ізраїлю. Отже, утворення Палестини є необхідною умовою виживання єврейської держави. Слушність цієї тези підтвердили події, які розгортаються на тлі мінометних обстрілів Ізраїлю із сектора Газа та економічної блокади цієї території. Після того як єгипетська поліція на вимогу США та Ізраїлю знову заблокували проходи із сектора, пробиті вибухами з метою прориву блокади, позиція «Хамас» стала ще більш радикальною.
Нещодавно в ізраїльському місті Дімона, де розміщено ядерний центр, палестинець-смертник скоїв теракт. Відповідальність за це взяло на себе бойове крило палестинського руху ФАТХ, підпорядкованого нинішньому палестинському президентові Махмуду Аббасу. «Хамас» схвалив дії бойовиків. Одночасно ісламісти обстріляли ізраїльське посольство в Мавританії. У відповідь Ізраїль провів каральну операцію на півночі сектора Газа в таборі палестинських біженців «Джабалія».
Бойові операції з обох сторін «успішно» зірвали подальші переговори. Позиції сторін у цьому складному процесі залишилися незмінними. Палестинці наполягають на виході Ізраїлю з окупованих за підсумками війни 1967 року територій, на визнанні контролю з їхнього боку над Східним Єрусалимом та на поверненні потомків біженців. Ізраїль натомість вимагає, аби палестинці однозначно та остаточно відмовилися від тактики терору. Іншою важливою вимогою є визнання суверенного права Ізраїлю на існування та суворе дотримання всіх попередніх домовленостей. Однак арабські країни поки що недостатньо послідовно підтримують американський план палестинсько-ізраїльського примирення.
Додатковим подразником є радикальна позиція Тегерана. Минулого тижня Іран успішно випробував ракету, спроможну вивести супутник у космос. Ця подія є тривожним сигналом, адже вона означає, що іранська ракетна програма не поступається ядерній. Найближчими роками Іран може створити міжконтинентальну балістичну ракету, отже, розміщення американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі є цілком виправданим. Стрімким розвитком іранської ракетно-ядерної програми неабияк стурбований Ізраїль. У Тель-Авіві переконані, якщо Іран матиме ядерну зброю, це стане прикладом для інших країн. У відповідь Тегеран запропонував створити без'ядерний Близький Схід. Це питання буде важливим у 2010 році, коли має відбутися чергова міжнародна конференція з питань перегляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Нинішні події активізували ізраїльську дипломатію, яка наполегливо домагається ухвалення третьої, жорсткішої резолюції, покликаної обмежити економічні можливості Ірану. Однак Росія та Китай не поспішають прислухатися до цих аргументів. За цих обставин Тегеран виграє час для вирішення своїх проблем, адже наприкінці другого президентського терміну Джордж Буш не наважиться на рішучі кроки проти Ірану. Отже, близькосхідне дежавю ще не раз виникатиме.
також у паперовій версії читайте:

• КАВКАЗЬКА МІСІЯ ЄС
• АФГАНСЬКЕ ВИПРОБУВАННЯ НАТО

назад »»»