ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ОСТЕРСУНД: ЗА ГРАФІКОМ АНТХОЛЬЦА
Сьогодні на чемпіонаті світу з біатлону у шведському місті Остерсунд має бути останній перед фінішним ривком день відпочинку. Так обережно — «має бути», бо в небесній канцелярії ще в середу вирішили надати спортсменам позаплановий вихідний: піднявся шквальний вітер (швидкість до 20 метрів на секунду), через який стрільба стала навіть не лотереєю, а дуже небезпечною справою. До того ж і сама лижна траса забруднилася гіллям, що нападало з дерев.

Організатори спочатку скасували тренування чоловіків, а згодом вимушено перенесли початок жіночої індивідуальної гонки з 18 год 15 хв середи на 15 год 5 хв четверга. Синоптики стверджують, що до вечора середи вітер мав би вщухнути.

«Бронзовий» спринт Оксани Хвостенко
Третього лютого 2007 року в італійському Антхольці-Антерсельві у першій же гонці чемпіонату світу — чоловічому спринті третє місце посів Андрій Дериземля, який відстрілявся чисто і програв лише норвежцеві Уле-Ейнару Бйорндалену і чеху Міхалу Шлезінгру. Українець тоді перебував у значно кращій формі, ніж тепер, і залишив позаду німців Александра Вольфа, Андреаса Бірнбахера, Міхаеля Реша і Міхаеля Грайса, у яких були проблеми зі стрільбою, позаду залишилися «російська ракета» Максим Чудов і його колега по команді Микола Круглов, француз Венсан Дефран і тодішній лідер «триколірних» Рафаель Пуаре, для якого італійський чемпіонат світу став останнім у кар’єрі. На жаль, після фантастичного старту результати нашої збірної пішли на спад, і «бронза» Дериземлі так і залишилася єдиною нагородою «синьо-жовтих».
Відчуття дежавю мимохіть відвідує зараз, коли світову першість приймає шведський Остерсунд. Скандинави галантно пропустили жінок уперед, тому цього разу першим у програмі стояв жіночий спринт. Тренерський штаб збірної України не мав особливого вибору, на дистанцію вийшли об’єктивно найкращі в цей момент Оксана Хвостенко, Валентина і Віта Семеренко, компанію яким склала швидка на дистанції, але нестабільна в стрільбі Лілія Вайгіна-Єфремова. Два роки тому в Турині зірки і погода були прихильними до екс-росіянки, і саме в спринті вона виграла свою головну в житті медаль — олімпійську «бронзу». Наставники все ще сподіваються на те, що хоч на одному старті Лілія зможе закрити всі десять мішеней.
Після процедури жеребкування стало відомо, що Валентина Семеренко не просто стартуватиме в першій групі — вона відкривала чемпіонат. Саме її час довго був орієнтиром для інших: показавши пристойну швидкість, 22-річна сумчанка закрила всі мішені і в стрільбі лежачи, і в «стійці». Можливо, результат Валентини був би і кращим, коли б хтось із сильних опоненток був попереду.
Оксана Хвостенко пішла на дистанцію 28-ю. Для лідера нашої жіночої команди місце проведення змагань можна назвати чи не ідеальним. Хвостенко має середній зріст (1 метр 67 сантиметрів), тому рівнинний Остерсунд для неї кращий, ніж гірські Антхольц чи Хохфільцен, де перевага на боці «дрібніших» спортсменок. Здається, до вподоби Оксані й вдосконалення траси: організатори дещо ускладнили надто простий рельєф, й Остерсунд за цим параметром став дещо схожим на вітчизняний Тисовець — із незначними спусками і підйомами на дистанції. Ще одним важливим чинником перемоги було те, що українки добре вивчили особливості фінішного містечка і не втрачали цінних секунд там, де цього можна було не робити.
Хвостенко взяла хороший приклад зі своєї молодшої колеги Валентини Семеренко і «чисто» пройшла обидві стрільби. Утім, стартувала Оксана в надто сильній групі, тому першим її результат тримався недовго: німкеня Андреа Хенкель, яка мала 32-й стартовий номер, теж закрила всі мішені і по дистанції рухалася дещо швидше за нашу співвітчизницю. Щоправда, Хвостенко цим уже не надто переймалася — після фінішу вона пішла перевдягатися, а до активного спостереження повернулася пізніше. Вона, звісно, знала, що результат буде високим, оскільки на останньому колі дистанції її дуже активно «підганяли» тренери.
Найкритичніший для долі української медалі момент настав значно пізніше. Андреа Хенкель завершила гонку з часом 19 хвилин 43,1 секунди. Після неї під 54-м номером до призової трійки «забігла» ветеран російського біатлону Альбіна Ахатова, яка програла чемпіонці світу 12,7 секунди. Успіх Ахатової заслуговує на відзначення: 32-річна Альбіна після народження дитини повернулася до активних виступів лише в нинішньому сезоні. Буквально до останнього моменту її участь у змаганнях за світову першість була під питанням, оскільки готовність спортсменки до «бойових» випробувань викликала певні сумніви. Та російські тренери добре знають свою справу.
На момент фінішу Ахатової на дистанції залишалося ще понад сорок біатлоністок, і кілька з них становили неабияку загрозу для третього місця Оксани Хвостенко (її фінішне відствання від Хенкель сягнуло 23,2 секунди). Під 64-м номером пройшла дистанцію 21-річна норвежка Юлі Бонневі-Свендсен. Як і конкурентки з призової трійки, вона закрила всі десять мішеней. Ба більше — на виході з другого вогневого рубежу вона показувала практично однаковий час із Хвостенко! Коли б на місці Бонневі-Свендсен була котрась із досвідчених росіянок, німкень або норвежок, «плакала» б наша бронзова медаль. Юлі швидко долала останнє коло, та час Оксани Хвостенко все ще був орієнтиром для неї — розрив коливався чи не в межах статистичної похибки. Та вже на біатлонному стадіоні дався взнаки брак досвіду: Бонневі-Свендсен поїхала фінішувати не в той коридор і втратила на цьому десять-п’ятнадцять секунд. Як наслідок — лише восьме місце. «Чому виникали проблеми на фініші? — аналізувала згодом Оксана Хвостенко.— Причини можуть бути різними. Можливо, комусь забракло концентрації, хтось надто втомися, і увага дещо ослабла, можливо, подумали, що фініш на тому ж шляху, що й коло».
А 65-та у стартовому протоколі француженка Сандрін Байї єдиного промаху припустилася під час стрільби стоячи. На останньому колі вона стрімко відігрувалася, та перевершити результат Хвостенко так і не змогла.
22-річна росіянка Світлана Слєпцова лише в нинішньому сезоні вийшла на траси Кубка світу, але змогла одразу увірватися до біатлонної еліти. Вона почала збирати нагороди з четвертого етапу Кубка планети: другі місця в спринті в Обергофі і Рупольдингу, третє — в Антхольці-Антерсельві, друга позиція в гонці переслідування все в тому ж Антхольці. До початку чемпіонату світу в колекції молодої спортсменки бракувало тільки «золота». Та для того, щоб воно з’явилося, Світлані не знадобилося виходити на старт: пірровою виявилася перемога фінки Кайси Варіс, яка ще під час кар’єри «чистої» лижниці була спіймана на вживанні допінгу і дискваліфікована на два роки. Цього разу допінг-проба Варіс показала наявність еритропоетину, тому її біатлонна кар’єра закінчилася, ледь розпочавшись,— довічна дискваліфікація. Це рішення Міжнародний союз біатлоністів ухвалив саме в Остерсунді. Золоту медаль спринту в Рупольдингу тепер передадуть Слєпцовій.
Зійти на п’єдестал в особистій гонці на чемпіонаті світу Світлана поки що не змогла. До останньої стрільби в спринті вона претендувала на високе, можливо, й чемпіонське місце. Єдина похибка на «стійці» суттєво ускладнила завдання, але не зробила його нездійсненним: зі штрафного кола спритна росіянка вийшла з 15-секундним відставанням від Хвостенко. Посередині останнього кола цей відрив дещо скоротився, та нівелювати перевагу українки Слєпцова так і не змогла, задовольнившись шостим місцем.
Ще дві наші співвітчизниці боролися за те, аби потрапити до залікової тридцятки. Лілія Вайгіна-Єфремова з трьома промахами стала 33-ю (відставання від Хенкель — 1 хв 42,1 сек), Віта Семеренко з двома невлучними пострілами — 35-ю (програш — 1 хв 51,1 сек).
Браво, Оксано, є нагорода чемпіонату світу! Гірські збори в Анхольці-Антерсельві таки далися взнаки, і за чистою швидкістю наша чемпіонка не поступалася багатьом визнанним спринтеркам — білорусці Дарії Домрачевій і шведці Анні-Карін Улофссон, німкені Мартіні Глаго і шведці Хелені Йонссон. Список може бути й довшим — досить переглянути фінішний протокол, у якому українське прізвище «Хвостенко» вписано вище від 93 інших. Що стосується снайперських можливостей Оксани Хвостенко, то її прихильники ніколи не мали жодних сумнівів!

Після нагороди: будні змінюють свята...
У перший день змагань, крім жіночого спринту, був і чоловічий. Після перемоги Оксани Хвостенко її чоловік В’ячеслав Деркач теж намагався підтримати реноме чемпіонської сім’ї. Коли говорити тільки про українські досягнення, то це вдалося,— Деркач з чистою стрільбою став першим серед наших співвітчизників і шістнадцятим серед 114 учасників гонки. Та сприймати це як успіх навряд чи можна — на дистанції 10 кілометрів з аналогічними показниками на вогневих рубежах В’ячеслав програв росіянинові Максиму Чудову 1 хв й 16,7 сек... Норвежець Уле-Ейнар Бйорндален, росіянин Дмитро Ярошенко і навіть швейцарець Симон Халенбартер випередили Деркача з двома промахами, а «молодий Бйорндален» Еміль-Егле Свендсен — навіть з трьома!
Ще гірші справи в Олександра Біланенка: закривши всі мішені, наш снайпер-тихохід примудрився фінішувати 44-м з відставанням 2 хв 7,9 сек. Іншим українцям завадила стрільба: Андрій Дериземля з одним промахом став 29-м, Олексій Айдаров з трьома — 52-м.
Крім Максима Чудова, який виборов звання чемпіона світу, добре впорався зі стрільбою і Халвард Ханеволл, та норвезький ветеран «ногами» програв 19,8 секунди (час російської «ракети» — 22 хв 25,4 сек). Уле-Ейнар Бйорндален навіть з двома промахами примудрився стати третім, відставши від Чудова рівно на півхвилини.
У гонках переслідування наші жінки теж виступили краще за чоловіків. На жаль, Оксана Хвостенко, яка не звикла в пасьютах стартувати з такої високої позиції, зі своїм хвилюванням не впоралася і з двадцяти мішеней залишила незакритими чотири — по дві в стрільбі лежачи і стоячи. Та швидкість, надбання гірських зборів, дала можливість залишитися в чільній десятці. Валентина Семеренко з трьома промахами опустилася з шістнадцятої сходинки на двадцяту, тоді як Лілія Вайгіна-Єфремова попри чотири промахи фінішувала в заліковій зоні — стартувавши 33-ю, опинилася на 28-й позиції. Віту Семеренко наставники вирішили поберегти для інших стартів. Виграла гонку переслідування чемпіонка зі спринту Андреа Хенкель, на друге місце з дев’ятого піднялася росіянка Катерина Юр’єва, на третє опустилася Альбіна Ахатова. Вони троє разом закрили всі шістдесят мішеней!
Серед наших чоловіків до залікової тридцятки потрапив тільки В’ячеслав Деркач. До останньої стрільби він закрив усі мішені, що давало змогу з посередньою швидкістю триматися в десятці. Але три промахи на останньому рубежі відкинули українця на 27-му позицію. Андрій Дериземля з чотирма промахами опустився з 29-го місця на 36-те, Олександр Біланенко з трьома невлучними пострілами — 46-й, Олексій Айдаров з такими ж показниками в стрільбі — 53-й.
Уле-Ейнар Бйорндален наближається до рекорду Інгемара Стенмарка — в гонці переслідування він здобув свою 82-гу перемогу на етапах світового Кубка і чемпіонатах планети. З двадцяти мішеней Бйорндален залишив незакритими дві, а його головний конкурент Максим Чудов — чотири. На певних відтинках дистанції росіянин був навіть швидшим за Уле-Ейнара та біатлон — це все ж баланс між швидкістю і влучністю. У боротьбі з росіянином Дмитром Ярошенком на третю позицію пробився німець Александр Вольф, який стартував аж 19-м!
Своєрідним екватором чемпіонату світу стала мішана естафета. Наставники нашої збірної ухвалили не виставляти на цей старт лідерів, мотивуючи рішення тим, що згадана дисципліна не входить до заліку Кубка націй. Серед жінок Оксана Яковлєва і Лілія Вайгіна-Єфремова мали з’ясувати, хто більше заслуговує на право бігти в жіночій естафеті разом з Оксаною Хвостенко і сестрами Семеренко. З’ясували: Яковлєва з майже ідеальною стрільбою передала естафету з відставанням від лідера 36 секунд, Вайгіна-Єфремова залишила незакритими дві мішені в стрільбі лежачи, через що українська команда опинилася серед аутсайдерів. Олексій Коробейников і Олексій Айдаров завершили змагання на 13-й позиції серед 19 учасників.
А виграли мішану естафету німецькі біатлоністи. Критичний епізод стався на другому жіночому етапі, коли все залежало від того, чи впорається з нелюбою стрільбою стоячи Магдалена Нойнер. Використавши всього два додаткових патрони, Нойнер закрила всі мішені, тому естафету передала з більш як хвилинним гандикапом. Чоловічі етапи стали справою техніки. На другому місці несподівано для багатьох фінішували білоруси, які показали абсолютно найкращі результати в стрільбі — лише чотири додаткових патрони на чотирьох учасників. Третіми в суперечці зі шведами стали росіяни: на третьому етапі їх підвів, забігши на штрафне коло, зазвичай влучний Микола Круглов.
Якщо не завадять природні катаклізми, в суботу і неділю в Остерсунді відбудуться естафети і гонки з масовим стартом. Найсмачніше для біатлонних гурманів — на завершення!

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

назад »»»