ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
РАЦІОН І ХВОРОБИ
Одним із видатних відкриттів кінця ХХ ст. є встановлення взаємозв’язку між уживанням насичених жирів і смертністю від серцево-судинних недуг, зокрема від ішемічної хвороби серця. Вчені довели також залежність між частотою ракових захворювань і рівнем споживання свіжих овочів. Кардіологи твердять, що смертність від ішемічної хвороби має певну залежність від рівня вживання цукру. Наскільки реальні згадані загрози та як вберегтися від подібних небезпек, ми попросили розповісти доктора медичних наук, професора Володимира Смоляра.

— Чи справді певні продукти харчування можуть провокувати небезпечні хвороби?
— Ще й як! Останнім часом фахівці з харчової токсикології надлишкове споживання білків пов’язують з поширенням різних захворювань і порушень в організмі людини, зокрема із виникненням остеопорозу, накопиченням токсичних шлаків, підвищенням «закисленості» організму. Надлишок білків у харчовому раціоні призводить до збільшення кальцію в нирках, сприяє додатковому навантаженню на печінку та нирки і погіршує функцію нирок. Із поглибленням знань про метаболізм білків у організмі наші уявлення про фізіологічні потреби в них значно змінилися. Якщо 30 років тому Національна академія наук США рекомендувала вживати 120 г білка щоденно, то в 1980 році ці норми були зменшені у два-три рази (до 56 г для чоловіків і до 44 г — для жінок). 1993-го нами були суттєво змінені білкові норми для мешканців України, оскільки експерти ВООЗ дійшли висновку: рівень споживання білка не має перевищувати рекомендовані норми його споживання більш ніж удвічі.
— Останні 10–15 років набула поширення концепція дієти Середземномор’я.
— Характерними особливостями харчування населення Середземномор’я є використання оливкової олії, що містить близько 80 відсотків мононенасиченої олеїнової кислоти, різних фруктів, овочів, природних злаків, значної кількості морської риби та продуктів моря. А ось продуктів тваринництва вони споживають набагато менше. За такого харчування захворюваність на ішемічну недугу серця у країнах Середземномор’я утричі нижча, ніж у Північній Європі. Вважають, що традиційний раціон тамтешніх жителів може бути еталоном для всієї Європи. Між смертністю від серцево-судинних захворювань і вживанням оливкової олії встановлена пряма корелятивна залежність. Доведено, що харчовий раціон із високим умістом олеїнової кислоти сприяє зниженню холестеролу тощо.
— Колись дієтологи рекомендували вживати побільше білків, поменше баластної їжі. Чи змінилися підходи у науковців щодо складу раціональної дієти?
— Протягом останніх років змінилося уявлення про фізіологічну потребу організму людини у жирах. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, енергетична цінність за рахунок насичених жирів має сягати 10 відсотків, поліненасичених — теж 10 відсотків, решту 80 повинні становити рослинні жири.
— Як не прикро, але фактична структура жирового харчування громадян України, на жаль, значно відрізняється від цих рекомендацій.
— Саме так. Через використання модифікованих жирів у виробництві твердих і м’яких маргаринів збільшилось вживання транс-ізомерів жирних кислот. Крім маргаринів, це замінники вершкового масла, фритюрний жир тощо. Всі вони є жировими продуктами обмеженої харчової цінності: забезпечуючи організм енергією, вони не задовольняють його потребу в ліпідному матеріалі для пластичних процесів. Транс-ізомери негативно впливають на обмін лінолевої килоти та підвищують рівень холестеролу у плазмі крові, а, отже, прискорюють розвиток атеросклерозу. Правильному нормуванню вмісту транс-ізомерів у харчуванні людини перешкоджають технологічні норми. У маргариновому виробництві рекомендований вміст транс-ізомерів для брускових маргаринів становить близько 32 відсотки, для м’яких і дієтичних — 10 відсотків, але цих нормативів часто не дотримуються. До речі, у проекті відповідного закону Росії на комбіноване масло вміст транс-ізомерів обмежується 8-ма відсотками.
— Існує думка, що потреба сучасної людини у калоріях знизилася через надмірну пасивність, автоматизацію виробництва, поширення власних автівок тощо. Що думають фахівці з цього приводу?
— Виконані в останні роки ХХ ст. наукові дослідження засвідчили, що потреба середнього європейця в енергії зменшилась і тепер, за даними ВООЗ, становить не 3000, а 2400 кілокалорій. Сформовані й нові уявлення про оптимальне харчування населення Європи. Його структуру треба змінити: в харчуванні мають переважати продукти рослинного, а не тваринного походження; правильний харчовий раціон повинен містити помірну кількість жирів — не більш як 30 відсотків. У раціоні мусить бути достатня кількість свіжих фруктів і овочів, що забезпечує лужну орієнтацію харчування, помірна кількість солі (5 г на добу) та цукру (8-10% енергетичної кількості раціону); споживати тваринні продукти слід контрольовано.

Розмову вів Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ПРО САМОПОЧУТТЯ — ПО МОБІЛЦІ
• КОЛИ ДОЛЯ Б’Є ПО НЕРВАХ...
• ОКУЛЯРИ ВІД... БЕЗСОННЯ

назад »»»