ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
ОБРІЇ КОСМІЧНІ, ТУРБОТИ ЗЕМНІ
Відбулося засідання колегії Національного космічного агентства України, на якому всебічно обговорювали підсумки роботи підприємств і організацій вітчизняної ракетно-космічної галузі в 2007-му та перспективи її діяльності у 2008 році. Про це йшлося на прес-конференції генерального директора НКАУ Юрія Алексєєва.

На черзі — 4-а програма
— Минулий рік,— зазначив Юрій Сергійович,— був завершальним у виконанні третьої національної космічної програми України (2003-2007). За підсумками роботи протягом року, що фінішував, наша галузь забезпечила збільшення обсягу виробництва товарної продукції на 13% (порівняно з 2006 р.), а обсяги її реалізації за той самий час зросли на 12,7% і становили 2,14 млрд грн. Варто наголосити, що більш ніж половину цієї продукції було реалізовано на експорт (ідеться здебільшого про коопераційні постачання з України підприємствам Росії та до деяких інших держав, а також виробництво ракет-носіїв та їхнє постачання для реалізації таких міжнародних проектів, як «Морський старт» і «Наземний старт».— Авт.).
Упродовж 2007 року з різних космодромів відбулось п’ять пусків ракет-носіїв українського виробництва. З них два пуски — «Зенітів», а три — «Дніпра» (їхній розробник — державне конструкторське бюро «Південне», а виготовлення — виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод»). Про згадані пуски свого часу йшлось на шпальтах нашої газети, тому не деталізуватимемо їх. Початок 2008-го ознаменувався приємною подією (про яку також повідомлялося у «ДУ».— Авт.): у січні з плавучої платформи «Одіссей», що була на екваторі у Тихому океані, ракетою-носієм «Зеніт-3SL» на навколоземну орбіту виведено телекомунікаційний супутник «Турайя-3», що належить компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів.
Поряд із «Морським стартом» («Сі Лонч») українські ракетобудівники й їхні партнери з Росії та інших держав опановують і такий перспективний напрям, як міжнародний проект «Наземний старт» («Ленд Лонч»), реалізація якого передбачає використання модифікованих дво- і триступеневих ракет сімейства «Зеніт» для запусків космічних апаратів різного призначення з космодрому Байконур. Першою спробою щодо цього став здійснений там наприкінці червня 2007-го успішний пуск двоступеневого «Зеніта» з космічним апаратом, що належить міністерству оборони Російської Федерації. Орієнтовно 24 березня 2008 року передбачається здійснити з того ж майданчика на Байконурі (на комерційних засадах) — цього разу триступеневою ракетою-носієм «Зеніт» — виведення на орбіту ізраїльського супутника «Амос-3».
Надалі мається на меті так організувати розподіл пусків за програмами «Сі Лонч» і «Ленд Лонч», що космічні апарати з масою до чотирьох з половиною тонн виводитимуться на орбіти з Байконура, а супутники, маса яких перевищує 4,5 т,— із екваторіального «Морського старту» у Тихому океані. На 2008 рік заплановано кілька стартів конверсійних ракет-носіїв «Дніпро», які здійснюватимуться з космодрому Байконур і пускової бази «Ясний».
— НКАУ спільно із нашими партнерами з різних відомств,— веде далі Юрій Алексєєв,— завершило підготовку проекту 4-ої Національної космічної програми України (2008—2012), який дещо раніше погоджували у Кабінеті Міністрів. Проте згодом, з огляду на зміну уряду, довелося знову погоджувати цей важливий комплексний документ і зараз (станом на 1 лютого) із 18 погоджувальних підписів керівників різних міністерств і відомств отримано 16. Сподіваємося, що у лютому нову Національну космічну програму схвалить Кабмін. Надалі цю програму має затвердити Верховна Рада України.
Нині урядом нашої країни узгоджено цифри фінансування вітчизняної космічної галузі на 2008 рік. Якщо торік цей показник становив 65 млн грн, то на потреби галузі нинішнього року (якщо окреслені цифри не зміняться) маємо отримати 250 млн грн, тобто майже у 3,85 раза більше, ніж минулоріч.

Утилізація задля безпеки
— Упродовж 2007-го,— розповідає керівник НКАУ,— завершено підготовку і розпочато перші кроки з утилізації твердого ракетного палива (ТРП), яке після ліквідації бойових ракет цього типу зберігається у сховищах на Павлоградському хімічному заводі, що на Дніпропетровщині. Державою вперше профінансовано окреслені на 2007-й ці роботи, що дало змогу «увійти» в графік. Загалом торік на тому устаткуванні, що функціонує на ПХЗ, вилучено понад 80 т твердого ракетного палива, із них 75 т утилізовано (з них виготовлено добавки до вибухових речовин промислового призначення). Якщо надалі цикл робіт із утилізації ТРП отримуватиме нормальне фінансування (це загалом близько 240 млн грн), то можна сподіватися, що наприкінці 2008-го зможемо розгорнути повномасштабну утилізацію наявних у Павлограді запасів твердого ракетного палива не у дослідних, а в промислових масштабах. До речі, є запропоновані нашими фахівцями пропозиції щодо утилізації не лише ТРП, а й з розробки технології утилізації пластикових корпусів, у яких перебуває тверде ракетне паливо. Якщо стосовно цього буде ухвалено позитивне рішення і виділять відповідне фінансування, то маємо надію на вирішення непростої комплексної проблеми — це і екологія, і економіка, і безпека на прилеглих територіях.
— Минулоріч,— продовжує Юрій Алексєєв,— відповідно до рішення уряду, структури, підпорядковані НКАУ, виконали роботи з утилізації в Україні певної кількості звичайних боєприпасів, термін зберігання яких завершився. На виробничих потужностях того ж Павлоградського хімічного заводу за допомогою спеціального устаткування утилізовано близько 3,5 тисячі тонн різних боєприпасів — гранат, мінометних мін, артилерійських снарядів. Надалі ці важливі роботи триватимуть.

Партнери — з усіх усюд
— Серед минулорічних прикладів плідного міжнародного співробітництва Національного космічного агентства України та підпорядкованих йому підприємств і організацій можна згадати передовсім їхню багатогранну співпрацю з партнерами з Росії, США, Бразилії, Китаю, Єгипту та деяких інших держав, а також із Європейським космічним агентством,— повідомив Юрій Сергійович.— Зокрема, під час візиту делегації НКАУ до Бразилії відбулися перші загальні збори засновників українсько-бразильського спільного підприємства — бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс» і засідання ради директорів цього СП.
Нині на території розташованого в одному з прибережних регіонів Бразилії, неподалік екватора, космодрому Алкантара проводяться пошукові роботи, спрямовані на підготовку до наступного створення там не лише стартового майданчика для пусків українських ракет-носіїв «Циклон-4» із різними космічними апаратами, а й спорудження компонентів інфраструктури космодромного комплексу — для прокладання доріг, будівництва морського порту, систем зв’язку тощо. 4 березня у Бразилії має відбутися робоча нарада українських і бразильських фінансових фахівців та засідання ради директорів СП, де буде розглянуто фінансування проекту (воно здійснюватиметься обома державами у співвідношенні 50:50). Водночас в Україні (Дніпропетровськ) відпрацьовуються вузли майбутньої ракети «Циклон-4» (вона порівняно з попередниками матиме нову, досконалішу систему управління і новий, потужніший двигун третього ступеня).
Українсько-російське співробітництво у космічній галузі має перспективні напрями. Це, наприклад, формування та вдосконалення на територіях цих країн наземної інфраструктури, яка даватиме змогу обопільно використовувати інформацію супутникових навігаційних систем (зокрема, російської ГЛОНАСС). Тут може стати у пригоді апаратура, досвід виготовлення якої мають українські підприємства (Науково-дослідний інститут радіовимірювань у Харкові та інші), крім того, пропонуємо росіянам залучити п’ять розташованих в Україні пунктів компонентів наземної системи коригування супутникових даних із ГЛОНАСС.
Є також можливості щодо використання антенних та інших технічних засобів Національного центру управління та випробувань космічних засобів НКАУ, що неподалік Євпаторії, у перспективних наукових космічних проектах, вивченні сонячно-земних зв’язків тощо.
Ось один із прикладів такої співпраці. Цьогоріч у Росії мають запустити супутник «Спектр-М», призначений для використання у реалізації наукового проекту «Радіоастрон» — для досліджень навколоземної іоносфери та космічної плазми. У цьому проекті (в отриманні від нього наукових даних зацікавлені також європейські дослідники) пропонується залучити наземну систему з трьох потужних антен, між якими — відстані у тисячі кілометрів: це РТ-70 в Україні (поблизу Євпаторії) й дві російські у Підмосков’ї (Медвежі Озера) та на Далекому Сході (Приморський край, район Уссурійська).
На черзі — супутник для реалізації наукового проекту «КОРОНАС-Фотон», до наступного запуску якого нині готуються в Росії. Серед тих, хто створює прилади для цього космічного апарата, призначеного для дослідження корони Сонця,— й українські фахівці.
На 2009-й в Росії заплановано запуск космічного апарата за проектом «Фобос-Ґрунт». За цією програмою апарат має подолати космічну трасу від Землі до одного із супутників Марса — Фобоса. Передбачається, що посадкова ступінь російського космічного апарата сяде на поверхню Фобоса, а основний блок у цей час залишиться на орбіті, де виконуватиме ретрансляційні функції. Для створення апаратурного оснащення за проектом «Фобос-Ґрунт» пропонується участь у спільних з російськими колегами роботах і українських фахівців з виробничого об’єднання «Сатурн», що в Києві.
У січні поточного року делегація НКАУ відвідала Китай. Під час візиту українських фахівців, який відбувався на запрошення Китайської національної космічної адміністрації, обговорювалися можливості розгортання ділового партнерства за спільними проектами, передбаченими планом українсько-китайського співробітництва на 2006-2010 роки. Йдеться про створення і використання супутникових систем для іоносферних досліджень й спостереження Землі з космосу.
Державне конструкторське бюро «Південне» (Дніпропетровськ) на комерційних засадах створюватиме ракетний двигун на замовлення Індії. Підписано українсько-алжирський договір про співпрацю у космічній сфері. Зокрема, алжирська сторона зацікавлена у створенні для її потреб в Україні штучного супутника Землі.
Нещодавно у Парижі укладено угоду між урядом України та Європейським космічним агентством про співробітництво у дослідженні космічного простору і його використанні у мирних цілях, яку підписали генеральний директор НКАУ Юрій Алексєєв і генеральний директор ЄКА Жан-Жак Дорден. Цим закладено правові засади взаємодії між українськими підприємствами і організаціями космічної галузі та їхніми європейськими колегами у різних сферах. Мається на увазі, наприклад, створення перспективних ракет-носіїв, дослідження Сонячної системи, астрономія і астрофізика, дослідження Землі з космосу та практичне застосування отриманих результатів (для моніторингу довкілля, геодезії, метеорології, прогнозування природних катаклізмів), супутникова навігація, надання телекомунікаційних послуг, космічна біологія і медицина, мікрогравітаційні та інші дослідження.
Українські підприємства (державне конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод») беруть участь у створенні ракети-носія легкого класу «Вега» — проекті, який реалізують під егідою Європейського космічного агентства.
— Ми також,— зазначив Юрій Алексєєв,— пропонуємо колегам із ЄКА взяти участь у технічній модернізації й подальшому використанні нашої наземної інфраструктури, зокрема антенних полів, які є у Криму. Вважаємо, що цей варіант співпраці (з фінансовою та іншою участю ЄКА) має зацікавити європейських партнерів, оскільки це вигідніше для них, аніж спорудження ЄКА власних антенних комплексів такого типу.
Українська сторона (НКАУ і ДКБ «Південне») пропонує своїм колегам із ЄКА перспективну, на наш погляд, спільну участь у створенні нового твердого ракетного палива, яке має відзначатися не лише вищими енергетичними параметрами порівняно з нині існуючими, а й більшою екологічністю та безпечністю.
Трансляція

Євро-2012 — через власний супутник
Серед кількох перспективних напрямів керівник НКАУ згадав, зокрема, про передбачені урядовою постановою роботи, спрямовані на створення нового багатофункціонального ракетного комплексу, що базуватиметься на шасі спеціальної установки (отже, буде мобільним) і працюватиме на твердому ракетному паливі.
Визначено кооперацію учасників цього проекту, в якому головною установою буде ДКБ «Південне». Юрій Сергійович зазначив: є сподівання на те, що орієнтовно у другому кварталі 2008 року вирішуватиметься питання про фінансування цього проекту, яке здійснюватиметься частково через Міністерство оборони, а частково — через НКАУ.
Тривають роботи, спрямовані на створення в Україні довгоочікуваного власного супутника зв’язку (адже нині українські телевізійні компанії та зв’язкові структури використовують для цього іноземні космічні апарати на умовах оренди). Як зазначив Юрій Алексєєв, керівництво нашої держави поставило завдання: футбольний чемпіонат Європи-2012 має транслюватись з України через її національний супутник. Відповідно до цього такий космічний апарат слід вивести на навколоземну орбіту не пізніше від першої половини 2011 року. На цьому етапі доведеться вирішувати не лише суто технічні, а й фінансові проблеми.
— Підприємства ракетно-космічної галузі України,— зауважив Юрій Алексєєв,— працюють не тільки на виконання космічних завдань, а й здійснюють різні роботи для потреб інших сфер економіки і техніки. Одним із прикладів цього може слугувати виконання дніпропетровцями з виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод» замовлень авіабудівних підприємств України й Росії на виготовлення, за контрактами, шасі для пасажирських літаків Ан-140 і Ан-148. Ці роботи, як очікується, триватимуть і у 2008-му та наступних роках.

Вадим ФЕЛЬДМАН Фото НКАУ
також у паперовій версії читайте:

назад »»»