ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ГАЗди Й ГАЗдині
ПРИВИД ВІДКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНИ ВІД «БЛАКИТНОГО» ПАЛИВА ПОКИ ЩО РОЗВІЯВСЯ
Трохи більше двох років тому — наприкінці 2005-го — на початку 2006-го — в Україні був популярним такий анекдот: «Слова, що мають у своєму складі корінь «газ», вживати заборонено». Причина такого напівчорного гумору крилася у загостренні конфлікту з російським «Газпромом», який вирішив суттєво збільшити ціну на «блакитне» паливо для українських споживачів. Упродовж останнього тижня співвітчизники знову згадали цей анекдот.

Минулого тижня керівництво «Газпрому» пригрозило відключити нам «блакитне» паливо, якщо українська сторона не розрахується з боргами, котрі нібито виникли за постачання газу в листопаді-грудні минулого року. Ситуація підігрівалася тим, що згадані заяви відбувалися на тлі внутрішньоукраїнської суперечки стосовно подальшої активної участі у постачанні газу компанії «РосУкрЕнерго» та її дочірнього підприємства «УкрГазЕнерго». Нагадаємо, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, йдучи на парламентські вибори, одним із головних гасел називала ліквідацію посередників і повернення до прямих контрактів з «Газпромом».
Президент Віктор Ющенко спочатку був не в захваті від цієї ідеї, однак саме в день його перебування в Москві з візитом «Нафтогаз» і «Газпром» домовилися планувати свої подальші відносини по-новому. Зрозуміло, що на переговорах Віктора Ющенка з його російським колегою Володимиром Путіним «газова тема» була однією з ключових. Зокрема, за словами українського Президента, сторони домовилися, що ціна на «блакитне» паливо для нас цьогоріч буде незмінною — 179,5 дол. за тисячу кубометрів.
Щодо українського боргу, то його сплачуватимуть за торішньою ціною — 135 дол. Раніше росіяни наполягали, щоб розрахунок за давно спожитий газ, поставлений нам у листопаді-грудні, був за ціною понад 300 дол. Мовляв, те «блакитне» паливо було не середньоазійське (що його традиційно купує Україна), а дороге — російське. Керівник «Нафтогазу» Олег Дубина попросив росіян довести, що це було саме так, однак, судячи з подальшого перебігу подій, подібних доказів не надали.
Окрім цього, за словами керівника «Газпрому» Олексія Міллера, очолювана ним структура та український «Нафтогаз» домовилися вилучити сумнозвісну компанію «РосУкрЕнерго» зі схеми постачання російського газу в Україну. Те саме стосується й «УкрГазЕнерго». Замість них на ринку «блакитного» палива мають з’явитися дві нові компанії. Одна збутова (замість «РосУкрЕнерго»), а інша — для постачання на внутрішньому ринку (замість «УкрГазЕнерго»). Принципова відмінність від своїх двох попередниць — в обох структурах як «Газпрому», так і «Нафтогазу» належатиме по 50 відсотків статутного капіталу.
Головний ідеолог боротьби з посередниками на газовому ринку — прем’єр Юлія Тимошенко — встигла назвати такі рішення «великою перемогою демократичної команди, яка є ще одним кроком до повернення порядку на газовому ринку, до декорупціалізії, детінізації енергетичного сектора». Звучить оптимістично, хоча як в уряді, так і в «Нафтогазі» визнають: миттєво витурити «РосУкрЕнерго» та її дочірню компанію з ринку не вдасться.
Керівник НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина каже, що ця структура може залишатися ще невизначений термін. «Є рішення укласти з «РосУкрЕнерго» з 1 січня 2008 року договір на постачання газу за ціною 179,5 дол., бо нині виникає проблема із закриття обсягів газу в Росії й Україні. На який термін, не можу зараз сказати. Ми проговорюємо цю позицію і з «Газпромом», і з урядом»,— зазначив він.
Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, котрий за відсутності «енергетичного» віце-прем’єра в уряді змушений перейматися дещо незвичними для нього газовими питаннями, видається ще меншим оптимістом. Він визнає: без доброї волі «Газпрому» старий посередник може залишатися на ринку щонайменше до кінця року. Після останнього урядового засідання пан Турчинов заявив: «Без згоди російської сторони умови газових контактів змінити неможливо. Тому коли «Газпром» буде готовий переформовувати їх уже з березня, ми безумовно підтримуватимемо це. Однак якщо російський монополіст скаже, що до кінця року треба залишити контракти, в яких фігуруватиме «РосУкрЕнерго»,— це їхнє рішення. Для нас, у цьому разі, принциповою є цінова позиція. Ми її збережемо».
Найбільшим оптимістом у питанні відсторонення «РосУкрЕнерго» виявився міністр палива та енергетики Юрій Продан. Він вважає, що посередника вдасться посунути, як тільки Україна розрахується за згадувані газові борги 2007 року. «Термін існування цього посередника має бути визначено в процесі переговорів, на яких Україна наполягатиме,— переконує урядовець.— Але треба час, щоб ми могли розрахуватися з «РосУкрЕнерго» за існуючі зобов’язання. Тому, за логікою, термін існування цього посередника має бути обмежений саме цим строком».
Ніби випереджаючи наступні запитання з приводу платіжної спроможності НАК (адже Юлія Тимошенко не раз говорила, що попередники залишили компанію з «нулями»), пан Продан зауважив, що на рахунку «Нафтогазу» є потрібні кошти, якими можна найближчим часом розрахуватися за газ, поставлений у листопаді-грудні 2007-го. З міністром частково солідарний Олег Дубина. Адже саме для того щоб підготувати перший платіж, він на один день переривав свої газові перемови і позавчора повертався з Москви до Києва. Хоча точну дату погашення усього приблизно півторамільярдного боргу в уряді поки не прогнозують. Спершу потрібно визначити точну суму боргу.
Цікаво також, що для недопущення повторення подібної ситуації, за словами Юрія Продана, буде вестися жорсткий контроль. Він каже, що після створення нового спільного підприємства між «Нафтогазом» і «Газпромом» українська сторона пильно стежитиме за тим, щоб гроші, сплачені за цей газ, потрапляли на рахунки російського партнера. Втім, подібні обіцянки даються, мабуть, років із десять.
Поки в уряді вирішили ліквідовувати посередників у два етапи. За словами Олександра Турчинова, перший етап ознаменується виведенням із гри компанії «УкрГазЕнерго» і укладенням прямих угод на постачання газу за ціною 179,5 дол. за тисячу кубометрів. «Другий етап — укладення прямих угод між «Нафтогазом» і російським «Газпромом» з тим, щоб у цих відносинах не було кримінальних посередників, які впливають на міждержавні відносини»,— підсумовує урядовець навіть попри свій не надто оптимістичний попередній прогноз. За словами першого віце-прем’єра, саме це було проговорено і про це практично було досягнуто домовленості під час візиту Президента Віктора Ющенка до Москви.
Не надто зрозумілим лишається питання транзиту. Турчинов, котрий був членом вітчизняної делегації, нині висловлює думку, що питання транзитних ставок має переглядатися в комплексі з ціною на газ, а перехід до ринкових цін повинен відбуватися водночас з двох сторін — і на газ, і на транзит. Однак додає: терміни переходу на ринкові ціни не фіксувалися, а нинішня ціна у 179,5 дол. буцімто цілком влаштовує українську сторону. (Подібного оптимізму у пана Турчинова не було, коли відповідні контракти підписували ще за урядування Віктора Януковича).
Цікаву деталь помітив цими днями ще один відомий політик, народний депутат з «Нашої України — Народної самооборони» Анатолій Гриценко. На його думку, нинішні російсько-українські газові домовленості викликають тривогу. Мова навіть не про те, що усунення посередника може надовго затягнутися. Пан Гриценко більше стурбований тим, що знову йдеться про створення нових спільних підприємств.
«Отже, в особі «Газпрому» Україна матиме ще сильнішого гравця, який може кардинальніше впливати на наш внутрішній ринок,— вважає депутат.— Це неабияк суперечить інтересам України». За словами Анатолія Гриценка, тривогу викликає й те, що під час переговорів не йшлося про відновлення міжурядових угод у системі постачання газу з гарантією балансу «блакитного» палива для України. Тож експерт зазначив: ситуація схожа на ту, котра була взимку 2006 року, коли питання про постачання газу було вирішене лише тактично, а не стратегічно.
Вочевидь, про щось подібне думає і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Її візит до Москви, нагадаємо, було перенесено на 21 лютого. Та, власне, й тепер не відомо, яке місце у переговорах займатиме «газова тематика». Чи її взагалі поки не чіпатимуть? Принаймні, під час позавчорашнього урядового засідання, де Тимошенко говорила про «велику перемогу демократичної команди», вона повідомила ще одну цікаву новину. За її словами, уряд найближчим часом має намір затвердити склад оргкомітету саміту з енергетичної безпеки, який має відбутися в Києві у травні поточного року. Отже, нинішні домовленості — це добре, але про подальшу енергетичну безпеку Юлія Тимошенко забувати не хоче. Зрештою, так воно надійніше.

Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:

• ДЕРЖЗАКУПІВЛІ НА... ПОВІТРЯНИХ КУЛЬКАХ

назад »»»