ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЩО ПРОДАМО — ТЕ Й ПРОЇМО

1.
Нині повним ходом іде робота над удосконаленням державного бюджету. Нагадаємо, що Президент обмежив цей процес 1,5–2 місяцями. «Фішкою» скороспеченого бюджету стало асигнування коштів на повернення грошових вкладів в Ощадбанк СРСР. Експертам поки що складно спрогнозувати наслідки компенсаційних виплат. Уряд планує цього року повністю розрахуватись із 60% громадян, повернувши знецінені вклади на суму 20 млрд грн, з яких вісім мільярдів уже передбачено в держбюджеті.

Восьмого січня Ощадбанк почав перереєстрацію вкладників, а 11 січня здійснювати перші виплати по одній тисячі гривень. Це викликало легко прогнозований надзвичайний ажіотаж ошуканих вкладників, страх, що грошей на всіх не вистачить, рекордну кількість дзвінків на «гарячу» лінію, величезні черги, штовханину, сварки. У київських відділеннях Ощадбанку двох працівниць навіть побили, у Запоріжжі літній чоловік помер у черзі, яку він зайняв о 3-й ранку. У Черкасах старенькій вкладниці в натовпі зламали ногу... Експерти оцінюють дії уряду неоднозначно. Рішення нового Кабміну включити до Бюджету-2008 виплати втрачених заощаджень громадян (зобов’язання в розмірі близько 3% ВВП) ще більше посилюватиме попит в економіці, яка й без того вже достатньо «перегріта», вважають фахівці міжнародного рейтингового агентства «Standard&Poor’S». Є реальна загроза того, що вартість депозитів знову зменшиться внаслідок більш високих, ніж очікувалось, темпів інфляції.
Реальні компенсаційні виплати в обсязі 5-6 млрд грн навряд чи істотно вплинуть на інфляційні очікування, переконаний директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Погоджується з ним і голова правління Ощадбанку Анатолій Гулей. Шість мільярдів виплат за 800 млрд ВВП — це всього один відсоток сукупного доходу громадян. Компенсаційні виплати — це лише 0,4% інфляції, а одна тисяча гривень — це дві чи півтори пенсії. Більше непокоїти має те, що 30% громадян отримують соціальні доплати з бюджету. Натомість на інфляцію ж суттєво впливатимуть нинішні ціни на газ.
У Партії регіонів вважають, що інфляційні очікування, роздуті початком компенсаційних виплат, дуже великі, адже визначаються загальною сумою боргу 132 млрд грн. Інфляційні процеси завжди зумовлюються очікуваннями: чим вони вищі, тим більша інфляція, і тим важче з нею боротися, навіть якщо уряд цього й дуже прагнутиме. Якщо в цьому році на погашення вкладів буде кинуто 20 млрд грн, інфляція може сягнути щонайменше 20%, і повністю «з’їсти» компенсаційну тисячу гривень, якщо уряд не запропонує системи антиінфляційних заходів.
Загалом компенсаційні акції не є новиною, хоча поки що тільки дві держави розрахувались з вкладниками. Це Литва, яка для цього використала 80% доходів від приватизації (щоправда, максимальна сума виплат там становила 2 тис. дол., про решту грошей вкладникам порадили забути) і Казахстан, де громадянам видали спеціальні облігації з розрахунку 100 дол. за кожні 15 тис. радянських рублів. До речі, наша компенсаційна тисяча за купівельною спроможністю початку 1990-х не дотягує й до 200 руб. Розрахуватись з вкладниками також намагаються Молдова, Азербайджан і Киргизстан. У Білорусі ця спроба провалилась. Наприкінці 1990-х там встановили такий низький курс обміну, що майже ніхто не з’явився по компенсацію. У Росії за 2007 рік вкладникам виплачено лише 160 млрд рублів з майже 11 трлн боргу. Фактично компенсація набула там форми соціальних виплат.

2.
На жаль, в Україні мережа Ощадбанку не була готова до ажіотажного попиту населення на гроші. Анатолій Гулей пояснює це тим, що у 1992 році Ощадбанк мав майже 20 тис. відділень, нині — лише шість. Їх фахівці мають обслуговувати майже 51 млн рахунків — це величезний масив роботи. Люди не вірять, що виплати триватимуть довго, адже у 2002-му вони були нерегулярними. Нині Ощадбанк перейшов на спеціальний режим роботи: у понеділок, вівторок, середу виплачуються гроші, у четвер, п’ятницю, суботу громадян реєструють. Вже понад 1 млн прізвищ громадян внесено в реєстр.
У перший день зі 155 тис. вкладників 49 тис. забрали свої кошти, а майже 30 тис. залишили гроші в Ощадбанку на депозитах. Коштів, запевняє Анатолій Гулей, достатньо, з Мінфіну надійшов перший транш — 198 млн дол., тож люди зможуть отримувати компенсацію й у доларах. Ощадбанк отримуватиме чітко за графіком «розписані» шість мільярдів бюджетних грошей, тож ніяких потрясінь не буде. Обмежень у часі немає ні для тих, хто хоче потрапити до реєстру, ні для тих, хто хоче отримати компенсаційні виплати.
Нині на позабалансі Ощадбанку обліковується 115 млрд грн як борг за знецінені вклади. Не задекларованих 132 млрд, бо впродовж десяти років проводились певні виплати вкладникам, зокрема два мільярди гривень були спрямовані на сплату комунальних послуг. Нагадаємо, що у 2003 році була створена тимчасова спеціальна комісія з питань фінансово-економічного обґрунтування повернення вкладів громадян. У ній підтверджено суму 132 млрд грн боргу, що була зафіксована у 1996 році — 1 крб — 1 грн 5 коп.
Анатолій Гулей зауважує, що в 1996-му інвентаризацію знецінених вкладів здійснили за радянськими інструкціями шляхом 5-відсоткової вибірки, тобто йшлося радше про бухгалтерський облік. Суму боргу не підтверджено ні юридичною, ні аудиторською перевіркою, тому вона є умовною. Отже, необхідно терміново провести інвентаризацію вкладів — у реєстрі буде зафіксований борг перед кожним громадянином. Вкладник матиме одну облікову картку замість кількох ощадкнижок, і йому не доведеться звертатись до різних відділень Ощадбанку, всі проблеми можна буде вирішити в одному з них.
Партія регіонів різко критикує процес компенсаційних виплат. Але в той же час заявляє, що вимагатиме не часткової, а повної виплати заощаджень. Хоча проектом бюджету, розробленим урядом Віктора Януковича, на компенсаційні виплати передбачалось всього 750 млн грн.

3.
Новий уряд планує відновити велику приватизацію, аби мати кошти на компенсацію знецінених вкладів. При цьому основним джерелом надходжень може стати не продаж підприємств, а продаж землі несільськогосподарського призначення, на якій ці підприємства розміщені. Фактично Юлія Тимошенко пропонує власникам приватизованих підприємств зробити за них доплату. І за цю доплату повністю зніматиметься питання власності землі під підприємствами. І хоча заплановані цифри приватизованих надходжень становлять лише 8,6 млрд грн, тобто на два мільярди менше, ніж планували торік, міністр фінансів Віктор Пинзеник заявив, що уряд бере курс на те, щоб приватизовані надходження повністю покрили дефіцит держбюджету. А дефіцит заплановано на рівні 18,5 млрд грн.
Нещодавно Кабмін затвердив перелік 28 вітчизняних підприємств, які мають бути приватизовані в цьому році. Зокрема, вже в першому кварталі на продаж заплановано такі славнозвісні підприємства як «Укртелеком», Одеський припортовий завод, харківський «Турбоатом», а також по 25% акцій шести обласних енергорозподільчих компаній (Львів, Прикарпаття, Суми, Чернігів, Одеса, Полтава). Нині їхніми акціями володіє державна енергетична компанія. На підготовку до продажу 68% акцій «Укртелекому» та їхній продаж уряд визначив термін — по одному місяцю. Експерти припускають, що контрольний пакет акцій «Укртелекому» може бути проданий стратегічному інвестору за 11-14 млрд грн, що ним зацікавляться насамперед західні телекомунікаційні гіганти, які мають досвід інвестування у Східній Європі.
Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов вважає, що перелік запланованих до приватизації підприємств може бути розширений, зокрема, внаслідок рішень судів. Першим кандидатом є «Луганськтепловоз»: нещодавно Верховний Суд України підтвердив незаконність його приватизації і зобов’язав Фонд держмайна повернути акції підприємства у державну власність. Тож російський Брянський машинобудівний завод, який свого часу купив акції «Луганськтепловоза» має їх повернути. Нагадаємо, що 76% акцій підприємства були продані в березні минулого року за 292,5 млн грн. А в конкурсі брали участь лише двоє претендентів, які фактично були афільованими компаніями і представляли одного власника. Інші компанії були готові заплатити за «Луганськтепловоз» майже вдвічі більше, але до конкурсу не були допущені. Продаж цього підприємства не раз критикували і Президент Віктор Ющенко і нинішній Прем’єр Юлія Тимошенко. Але тодішній керівник уряду Віктор Янукович і голова ФДМ Валентина Семенюк називали цю приватизацію цілком законною. Верховний Суд встановив, що був порушений один з основних принципів приватизації — повне, своєчасне і достовірне інформування громадськості про порядок і об’єкт приватизації.
Шукатимуть ефективного власника і для Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Раніше один з інвесторів будівництва — Румунія — заявила, що не зацікавлена в добудові комбінату і домагатиметься повернення одного мільярда, які вже вклала в будівництво. Новому урядові доведеться розв’язувати ще одну гучну майнову колізію, що стосується «Укртатнафти» — спільного україно-російського підприємства.

4.
Керівник уряду Юлія Тимошенко заявляє, що в Україні більше не буде напівтіньових або тіньових приватизацій. Усі об’єкти будуть приватизовані цілком прозоро на відкритих аукціонах, до того ж із ретельно розробленими проектами угод між державою і майбутнім інвестором, у яких будуть зафіксовані стратегічні плани розвитку підприємства, соціальні гарантії працівникам, екологічні заходи та інші фактори, що стосуються нормальної діяльності підприємства. Юлія Тимошенко задоволена виконанням приватизаційної угоди на «Криворіжсталі». Там значно збільшились обсяги виробництва, в яке інвестовано близько 800 млн дол., підвищилась зарплата працівників, виконуються екологічні заходи, а до бюджету надходить на мільярди гривень більше, ніж до продажу підприємства іноземним інвесторам.
У той же час у Секретаріаті Президента пропонують вилучити шість обленерго та Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд з переліку підприємств для приватизації на 2008 рік, оскільки продаж пакетів акцій обленерго означатиме зменшення активів у статутному фонді національного підприємства «Енергетична компанія України». Це, як вважають у Секретаріаті, може призвести до її неплатоспроможності та поставити під загрозу енергетичну та економічну незалежність країни. Приватизацію обленерго пропонував провести і попередній уряд, але Президент своїми указами зупиняв акти Кабміну.
Приватизувати ж «Луганськтепловоз» у Секретаріаті вважають необхідним ще цього року. Що ж стосується монополіста у сфері зв’язку «Укртелекому», то сам Віктор Ющенко наполягає на якнайшвидшому продажу цієї компанії. Слід продавати контрольний пакет акцій і шукати стратегічного інвестора, вважає глава держави.
Колишній керівник Фонду держмайна, а нині нардеп від Партії регіонів Михайло Чечетов констатує, що коли будуть успішно продані «голубі фішки» — Одеський припортовий завод та «Укртелеком», то приватизаційний план буде виконаний, і грошей вистачить на компенсаційні виплати.
Гроші в бюджеті потрібні завжди, і не тільки на компенсацію знецінених вкладів. Але чи варто поспішати віддавати в приватну власність прибуткові, важливі для держави об’єкти? До речі, ще зовсім недавно Юлія Тимошенко називала «Укртелеком» дуже важливою для національної безпеки України структурою. І говорила, що з його подальшою долею належить ґрунтовно обміркувати. А аміакопровід Одеського припортового заводу називала унікальною державною власністю, такою, як транзитна газова система України. У разі його монополізації буде зруйновано все, що є на цьому ринку в нашій країні. Нині ж Одеський припортовий збираються продавати з аміакопроводом.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ГУБИТЬ ЛЮДЕЙ НЕ ПИВО...
• МАЙЖЕ ПОЛОВИНА — БРАК

назад »»»