ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ПРОТИРАКЕТНІ» ТУРБОТИ
Минулого тижня в Празі відбулися польсько-чеські консультації з проблем розміщення американської системи протиракетної оборони. Чеський прем’єр-міністр Мілан Тополянек запевнив свого польського колегу Дональда Туска в тому, що для Чехії на переговорах з американцями якість досягнутої угоди важливіша за швидкість, з якою сторони дійдуть згоди. Однак план завершення переговорів до квітня 2008 року залишається на часі. Втім, Польща та Чехія домовилися координувати свої позиції на переговорах з американцями. Правда, зробити це буде непросто, адже новий польський прем’єр-міністр Дональд Туск, на відміну від свого попередника Ярослава Качинського, є менш поступливим у тому, що стосується безумовного виконання побажань Білого дому.

Наприклад, Польща за згоду на розміщення американських протиракетних систем вимагає від США додаткових гарантій безпеки, і на політичному, і на військовому рівнях. Зокрема, Варшава сподівається отримати від Вашингтона кошти на модернізацію своєї системи протиповітряної оборони. Крім того, напруження в польсько-американських відносинах додає рішення уряду Дональда Туска до 31 жовтня 2008 року вивести весь польський військовий контингент з Іраку.
Важливим залишається також питання, як польсько-чеська позиція щодо розміщення американської системи протиракетної оборони координуватиметься зі спільною оборонною політикою Європейського Союзу? Тепер у ЄС неабияк занепокоєні виходом Росії з Договору про звичайні збройні сили в Європі, що вважається асиметричною відповіддю Москви на протиракетний проект Вашингтона.
До речі, «незлим тихим словом» згадала про Володимира Путіна під час дебатів кандидатів на посаду президента США й Гілларі Клінтон. Вона процитувала слова Джорджа Буша про те, що він подивився в очі президента Росії і побачив там душу. Гілларі нагадала, що Путін був агентом КДБ. Тому в нього, на її думку, «за визначенням не може бути душі». У відповідь новий представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін назвав мораторій на дотримання умов Договору про звичайні збройні сили в Європі «очікуваним звільненням Росії в колоніального панування». Ці демарші американських та російських представників засвідчують їхній досить нервовий стан, на який зважають усі сторони, зацікавлені в переговорах щодо американських систем протиракетної оборони.
Зокрема, у Європейському Союзі вважають, що переговори не є предметом торгів стосовно того, що кожна зі сторін отримає, що має віддати і скільки все це коштуватиме. Питання безпеки потребує максимальної відповідальності за стабільність не лише в Європі, а й у світі. Це розуміють, наприклад, понад 70 відсотків чехів. Як свідчать опитування, саме така кількість громадян Чехії заперечує проти розміщення американської системи протиракетної оборони на території їхньої країни. Майже стільки ж поляків сприймають цей проект з пересторогами. Стан громадської думки в Польщі та Чехії бере до уваги й Росія. Внаслідок цього чеський та польський прем’єр-міністри відверто висловили стурбованість з приводу того, якою найближчим часом буде вартість російського газу для їхніх країн.
У відповідь Вашингтон закликає своїх центральноєвропейських союзників у НАТО до атлантичної солідарності, аби протистояти російському диктату в питаннях військової та енергетичної безпеки.
Крім того, Сполученим Штатам треба зважати на ще одну обставину, пов’язану з перспективою розміщення системи протиракетної оборони на території Гренландії. Після вступу Данії до НАТО в 1951 році Копенгаген та Вашингтон підписали угоду про спільну відповідальність за оборону цього північного острова. Хоча в 1978 році Гренландія отримала права на широку автономію, її зовнішня політика та оборона залишилися у сфері відповідальності Данії.
У листопаді 2008 року в Гренландії відбудеться референдум про поширення автономії й на зовнішньополітичні питання. Якщо з цим погодяться майже 57 тисяч чоловік, які тепер живуть на острові, то переговори про додаткове розгортання системи протиракетної оборони на території Гренландії Сполученим Штатам доведеться вести не з Данією, а безпосередньо з місцевими ескімосами. Приклад непоступливості своєю поведінкою їм демонструють Чехія та Польща.
Додаткові труднощі у Вашингтоні виникають через законодавче обмеження бюджетних витрат на створення протиракетної системи. Утім, на капітолійському пагорбі сформувалася спільна думка щодо необхідності функціонування системи протиракетної оборони в запланованих масштабах уже у 2013 році. Звісно, аби це сталося, доведеться взяти до уваги конкретні побажання всіх зацікавлених союзників. Але всі ці турботи, безумовно, варті посилення стратегічного рівня безпеки Сполучених Штатів Америки в сучасних умовах зростання ризику розповсюдження зброї масового ураження.
також у паперовій версії читайте:

• ПРИСТРАСТІ ПО-НЕАПОЛІТАНСЬКОМУ
• КАНДИДАТИ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ

назад »»»