Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
Як вирішуються питання майнових прав, якщо чоловік і жінка перебувають у фактичному шлюбі (незареєстрованому)?
Відносини між чоловіком і жінкою вважаються «фактичним шлюбом», коли, по-перше, пара живе разом, по-друге, веде спільне господарство і, по-третє, не реєструє своїх стосунків в органах державної влади.

Відповідно до частини першої ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік живуть однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм за правом спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Слід узяти до уваги таке: норми про розпорядження спільною сумісною власністю можна офіційно застосовувати лише тоді, коли права на майно були оформлені на обох осіб (для зареєстрованого подружжя це не має значення). Якщо ж за умов «фактичних шлюбних відносин» майно оформлене на чоловіка (жінку), воно є тільки його (її) майном. Друга сторона права на таке майно не має, доки не доведе, що воно є спільним. Тож все майно, придбане фактичним подружжям на спільні кошти, доцільно оформлювати «на двох» у спільну часткову власність.
Надійним способом захисту прав та інтересів обох сторін у фактичному шлюбі є договірний спосіб упорядкування. Наприклад, вони можуть укладати між собою угоду про поділ майна, яке є в їхній спільній власності, а також угоди про порядок володіння, користування, розпоряджання таким майном та про поділ доходів від використання спільного майна.
У яких випадках роботодавець має право залучати найманих працівників для понаднормових робіт?
Кодекс законів про працю обмежує можливість використовувати працю найманих працівників понаднормово. У ст. 62 Кодексу зазначено, що понаднормові роботи, тобто роботи понад установлену тривалість робочого дня, як правило, не допускаються. Вони можливі лише у виняткових випадках, визначених КЗпП та іншими законами, а саме:
— для проведення робіт, необхідних для оборони країни, відвернення стихійного лиха, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
— для робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку;
— за необхідності закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки через технічні умови виробництва не могла бути закінчена в робочий час, коли припинення її може призвести до псування або знищення державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли через їхню несправність може бути зупинена робота значної кількості працівників;
— за необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
— для роботи в разі неявки працівника, який заступає, коли не допускається перерви в роботі.
Кожний понаднормовий вихід підприємець має супроводжувати письмовим розпорядженням у довільній формі: «Через такі-от екстрені обставини працівникові такому-то слід виконати таку-от роботу понаднормово...».
Крім того, КЗпП передбачено й обмеження тривалості понаднормових робіт. Такі надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника або службовця чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
За понаднормову роботу обов’язково працівникові належить відповідна оплата.
За погодинної системи оплати праці понаднормова робота оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядної системи оплати праці за роботу в понаднормовий час належить доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого провадиться за погодинною системою,— за всі відпрацьовані години.
У разі підсумованого обліку робочого часу як понаднормові оплачуються всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді у зазначеному порядку: тобто або в подвійному розмірі годинної ставки, або у вигляді доплати в розмірі 100 відсотків тарифної ставки.
Компенсація понаднормових робіт відгулами не допускається.
також у паперовій версії читайте:
  • ПРО ТРЕТЕЙСЬКІ СУДИ
  • ЯК НАМ РЕОРГАНІЗУВАТИ СУДОУСТРІЙ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».