ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ПЕЛЕТИ ЗБЕРЕЖУТЬ СМЕРЕКИ
Залежність України від імпорту нафти, зокрема російської, спонукає шукати альтернативні джерела енергії. Взялися до цієї справи й на Прикарпатті. Незабаром у бойківському містечку Долина має запрацювати міні-завод з виробництва деревних гранул — пелетів. Нова продукція матиме неабиякий попит, позаяк паливні пелети дешевші за природний газ, вугілля і дрова, а за теплотворними характеристиками не поступаються вугіллю, тоді як їхні екологічні параметри взагалі поза конкуренцією.

Попереду планети... у марнотратстві
У Західній Європі вже доволі давно деревинні відходи переробляють у так звані пелети (паливні гранули). Вони широко використовуються для опалення приміщень. Їх можна виготовляти з будь-яких деревинних відходів: порохна, тирси, кори тощо. В автоматичних системах вони зручніші від сипких і порошкових. Перевагою використання пресованого біопалива є, по-перше, більша теплотворна здатність порівняно з трісками й з крупнішими відходами деревини. По-друге, устаткування для котельних потужністю до 2 Мвт, є дешевшим за установки для спалювання деревних відходів. Для зберігання пелет потрібні приміщення як мінімум удвічі менші за склади для деревної тріски. Гранули можна тримати в безпосередній близькості від житла (у підвальних або підсобних приміщеннях), завдяки тому, що цей матеріал є біологічно неактивним, оскільки зазнав термічної обробки. Він менш піддається самозапалюванню, тому що не містить пилу, а також речовин, які можуть викликати алергійну реакцію в людей.
Застосування паливних гранул дає змогу щороку збільшувати обсяг використовуваних деревних і сільськогосподарських відходів в індустріальному виробництві теплової енергії в Західній Європі, Скандинавських країнах і Північній Америці на 15 відсотків. Найближчим часом виробництво пелет становитиме значний внесок у світову стратегію відновлюваних джерел енергії. Наприклад, Швеція 20 відсотків усіх потреб покриває завдяки біопаливу. Нині в Європі налічується кількасот підприємств з виробництва гранульованого та брикетованого палива. Найбільшими виробниками пелет є США (2000 тис. тонн на рік), Швеція (700 тис. тонн), Данія (600 тис. тонн), Австрія (120 тис. тонн), Німеччина (близько 100 тис. тонн), Канада (понад 100 тис. тонн), Фінляндія (96 тис. тонн). У Великій Британії планують до 2010 року довести споживання паливних гранул до 600 000 тонн. Навіть теплові електростанції в Австрії та Німеччині вже працюють на пелетах. Заощадження коштів — величезне, адже для виготовлення таких гранул використовують все — залишки деревообробки, солому, відходи після лісових санітарних чи промислових заготівель тощо. Виробництво таких деревних гранул відбувається без жодних хімічних закріплювачів під високим тиском. А спалювання їх у котельнях не шкодить довкіллю, бо навіть кількість золи в котлах є незначною. Існує й чимало інших переваг. Наприклад, енергоємність кілограму деревних гранул і 0,5 літра дизпалива — однакова.
У технології виробництва пелет від її винайдення в 1947 році, мало що змінилося. Виробництво починається з підготовки сировини, яку потрібно висушити, аби вологість не перевищувала 10 відсотків. Формується заготовка певних параметрів, відтак сировина брикетується.
Процес виробництва брикетів поділяють на п’ять стадій: розмелювання, кондиціонування, пресування, охолодження і відсівання пороху.

Відходи — у доходи
Ми не навчились використовувати побічні продукти деревообробки. «Відходи — у доходи»,— за таким принципом почали працювати прикарпатські лісопереробники. Приміром, у Долині ТзОВ «Сапсан» (керівник — Сергій Бірюков) заготовляє та обробляє деревину — виготовляє циліндричної форми колоди для будівництва дерев’яних будиночків. Тут уже давно зіткнулися з проблемою — куди подіти відходи. Ні вигодський «Уніплит», ні брошнів-осадське підприємство «Кроно-Україна» не можуть переробити такі відходи без запровадження спеціальних технологій. Тому й зупинилися на новій європейській технології виготовлення альтернативного виду палива — пелет.
Представники долинської фірми «Сапсан» спочатку прицінилися до європейських зразків обладнання для виготовлення пелет. Та в Європі надто високі ціни. Технологічна лінія, яку змонтують у Долині, коштує щонайменше 700–800 тисяч євро, Китайська — 200 тисяч американських доларів. А тому цієї осені представники Долинської райдержадміністрації та місцевого бізнесу побували в Піднебесній, де відвідали підприємство з виробництва пелет і підписали контракт. За чотири місяці в Долині має запрацювати міні-завод з виробництва деревних гранул. До речі, саме ця китайська фірма налагоджувала свого часу таке саме виробництво у Швеції, Індії та Угорщині, а також навчала тамтешніх працівників. Китайська лінія в Долині працюватиме в три зміни, понад 30 людей матимуть роботу. Окрім того, проектом передбачено розміщення спеціальних контейнерів для збору деревних відходів по всьому Долинському районі. А відповідно обладнаний автомобіль звозитиме наповнені контейнери для подрібнення відходів, відтак — на завод, який буде змонтований в одному з цехів колишньої бавовнопрядильної фабрики.
також у паперовій версії читайте:

• КОМУ — ДЕШЕВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ, КОМУ — КІПТЯВА І САЖА

назад »»»