Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІТАЛЬНЯ
ВІКТОР ОРЕЛІН:«ЛЮДСТВО З НЕУЦТВА ГРАЄТЬСЯ СІРНИКАМИ»
Від самого народження людина прагне пізнавати світ, і нескінченні «чому?» раннього дитинства можуть стати рушійною силою в дорослому житті. Коли прагнення знань і прагнення світла зливаються воєдино, Безмір, переконавшись у несхибній послідовності Допитливого, потроху відкриває свої, не відомі до часу таємниці. Відкриває тому, хто готовий нове знання обернути на добро для людства.

Від річки Орелі — артерії, котра живить і водою, і красою велику Полтаву, дістав своє прізвище письменник, науковець і цілитель-ясновидець Віктор Орелін. Нині він має три дипломи про освіту — технічну, журналістську, медичну, та ще юнаком він зрозумів: матеріалістичні знання про світобудову, які викладають у школі й навіть ВНЗ, можуть застаріти так само, як казка про трьох китів, що утримують на собі Землю. Сковородинське твердження, що, пізнавши самого себе, можна пізнати Всесвіт, змусило Віктора Ореліна поєднати навчання в Одеському політехнічному інституті і в аспірантурі ХПІ з глибокою самоосвітою. Утім, навіть поїздки в знамениту бібліотеку імені Леніна в Москві не справдили його сподівань здобути специфічні знання, хоча Віктор Григорович ознайомився з великою кількістю дисертацій (крім тих, що мали гриф секретності).
Тільки після пробудження в душі віри в Бога Орелін нарешті усвідомив суть даного йому дару і взявся до духовного самовдосконалення, а потім почав надавати допомогу іншим.
В Українській асоціації народної медицини Орелін пройшов атестацію-іспит біоенергоінформаційних здібностей і був допущений до цілительської діяльності. Після експертиз, проведених на базі ЦРКЛ Подільського району м. Києва, що підтвердили тотожність діагнозів Ореліна і висновків клініцистів та наявний лікувальний ефект, а також на підставі матеріалів лабораторного тестування в Київському науково-дослідному інституті фармакології і токсикології Орелін дістав дозвіл на практичну діяльність у галузі діагностики і лікувального впливу на пацієнтів.
Особисто мене Віктор Григорович насамперед зацікавив як письменник: його книга «Енциклопедія духовного зцілення» змусила подивитися на багато звичних речей іншими очима.
У своїх працях Віктор Орелін розповідає про шляхи духовного і фізичного вдосконалення, пояснює, як уникнути хвороб і негативних подій у житті. Він наводить інформацію про значення прізвища, імені, по-батькові і дати народження в житті людини тощо, по-новому трактує відомі наукові й езотеричні поняття, у тому числі дає своє трактування Божественного числа 777 і «числа звіра» 666...
— Ми живемо в дуже складному, часто облудному шарлатанському світі, де спекулюють буквально на всьому. Людина підходить до книжкової розкладки і читає: Віктор Орелін. «Енциклопедія духовного зцілення». Виникає запитання: «Як бути? Як відрізнити істинне знання від помилкового?»
— Питання закономірне. Під час підготовки «Записок цілителя» (по суті, плану майбутньої книжки), це питання мене стримувало, і водночас спонукало ще раз подумати, навіщо і чому це треба оприлюднювати.
Як читачеві розібратися? Якщо в книзі немає Слова Божого, то з нею треба бути обережним. У своїх працях я наводжу цитати з Біблії і висловлювання святих отців православної церкви, котрі слугують для перевірки, для перестороги читача, для націленості на критичне ставлення до усіх викладених тверджень і міркувань. У Святому Писанні сказано: «Отже, по плодах їхніх впізнаєте їх». (Мф.7:20). Численні результати моєї цілительської практики чітко відповідають на запитання: істинні мої знання чи хибні. У книзі я пропоную читачам числовий інструмент, що дає змогу перевіряти вірогідність викладеної інформації. Річ у тім, що я розкрив реальний код мови. Загальновідомо, що композитори для написання своїх музичних творів користуються нотним письмом, у якому сім нот — символів семи гармонічних коливань. Звуки, позначені нотами, є коливаннями, на яких записана інформація. Людина, що розуміє музику, вміє зчитувати зміст, вкладений композитором у твір. Завдяки всім семи нотам можна передати максимум складної і глибокої інформації. Зменшення кількості використовуваних нот (рівнів гармонічних коливань) обмежує можливості передачі інформації, спрощує її. Також і букви алфавіту будь-якої мови є символами як певних вібрацій Матерії, так і інформації, що на них записана. Мені вдалося відкрити, що найбільші інформативні можливості має мова, в алфавіті якої тридцять шість букв. Такий рівень розвитку був притаманний російській мові за часів геніального поета О. С. Пушкіна (1799–1837 рр.) і великого етнографа і лексикографа В. І. Даля (1801–1872 рр.), які у своїх творах зібрали і донесли до нас усе її багатство.
Матерія вібрує в полях чотирьох взаємодій (ядерному, електромагнітному, гравітаційному й інерційному) і має дев'ять рівнів гармонійності (Дев'ять Ступенів Буття, про які більш докладно можна довідатися з книжки). Таким чином, дев'ять рівнів гармонійних вібрацій у полях чотирьох взаємодій дають 36 «нот», тобто рівнів, які несуть інформацію. Мова, що функціонує на максимальному числі можливих рівнів, має щонайбільше можливостей для викладу інформації. Простіше кажучи, буква може бути не тільки символом інформації, а й символом вібрації, яку можна позначити конкретною цифрою від I до 9. Визначивши реальну цифро-буквену тотожність, яка охоплює максимально можливе число гармонійних вібрацій, можна перевіряти вірогідність викладеної інформації.
— Люди взагалі-то знають, що є добрим, а що поганим. Погано пиячити, курити, красти, обманювати, руйнувати, убивати і таке інше. Чому тоді люди не хочуть виконувати очевидні закони собі на добро і часто рубають гілку, на якій сидять, знищують себе?
— Кожна людина унікальна і неповторна у Всесвіті, їй надано свободу обирати свій шлях, інакше вона не могла б стати творцем. Якщо люблячий батько своїй маленькій дитині багато чого забороняє, не пояснюючи причин (так ще й карає — ставить у куток), то згодом йому доводиться дедалі глибше розкривати чадові суть заборон. Так і Бог стосовно людства спочатку дав заповіді і попередив про можливі кари за неслухняність (хвороби і нещастя). Унаслідок розвитку людської цивілізації, коли наука досягла рівня, що дає змогу боротися з хворобами, але рівень пізнання фізичного світу сягнув небезпечної межі, з'явилася необхідність у духовних знаннях. Дитина зазвичай грається сірниками не через свою вередливість чи зіпсованість, а через нерозуміння небезпеки виникнення пожежі. Поки людство було юним, йому тільки «забороняли» і «ставили в кут». Дотепер люди порушують Божі заповіді радше через духовне неуцтво, аніж через небажання їх виконувати. Яскравим прикладом є такі негативні явища, як алкоголізм і наркоманія. Багато людей, не розуміючи свого високого, даного їм Богом призначення бути творцем, не бачачи прецеденту поруч, перебуваючи в полоні власного егоїзму, не потрібні соціуму, поринають в алкогольну і наркотичну ейфорію. Але ж людина, безмежна у творчих здібностях, часто і на крихту не робить того, на що здатна.
— У чому полягає, так би мовити, квінтесенція захворювань?
— Людський організм існує в умовах постійного протиборства його клітин з механічним, фізичним, хімічним, біоенергетичним впливом навколишнього середовища. Причому енергетичним потенціалом, завдяки якому організм здатен саморегулюватися і самобалансуватися, є духовність людини, або, іншими словами, його енергетичний імунітет. Усі матеріальні структури, системи й органи людського організму мають енергетичних двійників. Зниження духовності людини, тобто виникнення думок і здійснення вчинків, що суперечать Божим заповідям, призводить до зсуву, викривлення і навіть руйнування енергетичних структур клітин й органів. Усе це негайно спричинює появу різноманітних захворювань і деструкції певних ділянок фізичного тіла, каркасом якого є енергетичний двійник. Саме в умовах боротьби відбувається розвиток і вдосконалення Всього Сущого. Коли організм перебуває в збалансованому стані, він здатен впоратися з впливом на нього оточення. У разі зниження імунітету і порушення нормальної функції органів виникають умови, коли мікроби починають масово розмножуватися, продукти їхньої життєдіяльності утворюють середовище, у якому руйнується структура клітин.
Середовище гниття є ідеальним для мікробів, тому вони починають розмножуватися ще інтенсивніше, розчиняючи при цьому тканини довкола. У боротьбу втягуються дедалі більші ділянки організму, тому що він здійснює контрзаходи, посилаючи у вогнище розкладу кров'яні клітини, залучаючи до роботи лімфатичну і кровоносну системи, міжклітинний простір і клітини тканин. Своєчасне надання допомоги з відновлення енергетичного балансу й завдяки цьому повернення до норми функцій органів й організму в цілому — ось головне завдання, що стоїть перед цілителем.
Є також безліч специфічних захворювань, швидкий перебіг яких і патологічні зміни не дають цілителеві змоги надати своєчасну допомогу хворим. Це — інфекційні, венеричні, психічні (якщо вони пов'язані з порушенням роботи головного мозку) і генетичні недуги. Треба віддати належне офіційній медицині, тому що вона досягла найкращих результатів у лікуванні саме цих видів захворювань.
Основними причинами функціональних порушень у роботі внутрішніх органів людини є: 1) невміння і небажання контролювати своє мислення і мову в питаннях, що стосуються стану здоров'я; народження негативних емоцій і думок у зв’язку з яким-небуть відхиленням у роботі організму; 2) порушення режиму, якості й умов харчування; 3) зсув органів відносно їхнього нормального положення через підняття непомірних тягарів, падіння, удари, вібрації, температурний вплив, нервові стреси, складні пологи, операції тощо.
Люди є дуже різними духовно і фізично. Спілкуючись один з одним, вони обмінюються думками, енергетично взаємодіють. Не припиняється протиборство добрих і злих думок і в них самих, і під час спілкування з іншими людьми. Тому найкращий спосіб досягти гарного здоров'я — позитивний психологічний настрій. Енергетична оболонка людини, «що носить на собі» згустки негативних думок, нагадує решето. У результаті — різке зниження імунітету.
Чим менше ми думаємо і говоримо про себе і про свої хвороби, тим більше від них захищені. Досить часто буває, коли дуже недовірлива людина з однією хворобою потрапляє в лікарняну палату на сім місць, а виписується із сімома болячками.
Трапляються випадки, коли на сеанси приходять люди, що перенесли яке-небудь захворювання вперше в житті. Хвороба давно вже пішла, але, шоковані незвичайним для них станом, вони й далі вважають себе такими, що цілком не вилікувалися, і ця думка постійно їх гнітить, вони ніби «розгойдують свій стан». Спогади про біль породжують біль. Звісно, таких людей, якщо вони ні в що не вірять, важко вивести з хворобливого стану. Вони стають постійними відвідувачами всіляких лікувальних установ, увесь час обстежуються, хоча ніхто не знаходить у них порушень здоров'я. Породжений власною думкою біль жене їх у нескінченні пошуки захворювань, яких у них немає. Ідеться не про психічне захворювання, адже біль реально турбує людину, хоча вона і не розуміє, а найчастіше у своєму егоїзмі не бажає розуміти, що породжує цей біль своєю ж думкою. Якщо пацієнт вірить у Бога й у цілительство, йому можна допомогти. Досить бесіди, що пояснює суть такого стану. Невіруючому можна дати лише одну пораду. Якщо вам боляче, знайдіть людину, якій ще гірше, ніж вам, і постарайтеся хоч у чомусь надати їй допомогу. Коли людина чинить добро, негативні думки від неї відступають.
— Яке нове знання Ви пропонуєте людям?
— Знання постійно відкривається людству у вигляді чогось нового. Отже, що в моїй книзі нового? Вдалося відкрити істинні першопричини багатьох захворювань, вони коріняться в духовному плані, а вже потім переходять на фізичний план, тобто між ними є чіткий взаємозв'язок. Удалося побачити числовий квадрат Піфагора як символ Божого Закону еволюційного розвитку Всесвіту. Я відкрив нове поняття гармонії. Не прочитавши книжки, складно зрозуміти його феномен. Гармонія — це триєдність чотирипроявленого світу в дев'ятьох ступенях буття. Виявилося, що матерія чотиримірна і може перебувати в 162 станах у світі й антисвіті. Побачив, як на нинішньому етапі розвитку людства звучать перші розділи Біблії про створення Богом Усього Сущого, чому саме для жінок Бог дав п'ять заповідей, у чому суть онкології, що таке «число звіра» (666), число Божественне (777) й інше.
— Що є ключовим у новій книзі, яка скоро має вийти у світ?
— Протягом двох тисячоліть Церква Христова зберігала Священне Писання і Священний Переказ недоторканними, остерігаючись трактувати-розшифровувати устрій Духовного Світу й Апокаліпсис. Тому і я, ні в якій мірі не зазіхаючи на роль носія абсолютної істини, а тільки викладаючи власне бачення, розглядаю в книзі семиіпостасність ієрархії Божественних сил, ангельські чини, їхнє призначення і служіння, суть імен Архангелів, своє бачення чисел і символів, наведених в «Апокаліпсисі», а також його зміст, що закінчується дивним пророцтвом про майбутній Духовний Світ. Можна назвати апофеозом те, що чекає на людство, коли воно пройде шлях іспитів, розвитку і духовного вдосконалення, здобуде нетлінну плоть і перейде в наново створений Богом Всесвіт і одержить там служіння.
Чимало дослідників підносять кінець світу, з одного боку, як версію, з другого боку, як страшилку, просочену фаталізмом і безвихіддю. Узявши за основу «Одкровення», «розгледів» у словах апостола Іоанна твердження, що шлях не фатальний, вихід для людства є. У тексті «Апокаліпсиса» — попередження, а не пророцтво про обов'язкову погибель, у людства є можливість змінитися і піти правильним шляхом. Тут потрібно зазначити, що йдеться про кінець світу земного (самознищення земної цивілізації) і кінець світу Вселенського, тобто обов'язково буде кінець Всесвіту і Суд Божий (котрий, очевидно, ще дуже далекий).
На превеликий жаль, виникає чимало лжепророцтв щодо Вселенського кінця світу, пов'язаних з прямими чи завуальованими закликами брати від життя все, що дає насолоду, бо все одно незабаром кінець. У такий спосіб примітивізується небезпека і можливість вирятуватись із скрути. Вважаю, що потрібно не страшилкам довіряти, а, усвідомлюючи реальність, духовно удосконалюватися через віру в Бога й подвижництво. Шлях відкритий для всіх, розвиватися може кожен. Людська душа живе вічно, і ми всі врятуємося, якщо відкинемо шлях зла, руйнування й обману.

Володимир КОСКІН


також у паперовій версії читайте:

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».