ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЗАРПЛАТУ — НА РІВЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ!

Нещодавно «ДУ» розповіла про зайнятість населення в Києві. Серед чинників, які впливають на її рівень, неабияке значення має заробітна плата. Той, хто шукає роботу, хоче знайти вакансію з пристойною оплатою і, часом трапляється, стоїть на обліку в службі зайнятості впродовж року, одержуючи допомогу у зв’язку з безробіттям.

Тим-то редакція звернулася до начальника Головного управління праці та зайнятості Київської держміськадміністрації Тетяни Кисільової з проханням розповісти про те, яку зарплату отримують у столиці.
— Тетяно Миколаївно, розкажіть, будь ласка, як Ви використовуєте для ефективного функціонування ринку праці чинник зарплати? Які тут є здобутки?
— Насамперед реалізуємо системні заходи в сфері соціально-трудових відносин, додержання державних гарантій щодо зайнятості та оплати праці населення, податки з доходів якого, до речі, становлять понад 90 відсотків надходжень до міського бюджету. Київська міська влада приділяє особливу увагу забезпеченню гідної оплати праці, проводячи в цій сфері цілеспрямовану політику, тож у підсумку маємо кращі, ніж в інших регіонах, результати.
Як відомо, до найважливіших показників стану заробітної плати на мікро- та макрорівнях належать мінімальна та середня заробітна плата; їхнє співвідношення між собою (коефіцієнт Кайтца); співвідношення середньої зарплати 10 відсотків найбільш та 10 відсотків найменш оплачуваних працівників (децільний коефіцієнт диференціації оплати праці, що слугує індикатором соціальної стабільності в державі); частка заробітної плати в собівартості продукції та відносно ВВП, а також частка зарплати в доходах населення.
Розмір мінімальної заробітної плати нині становить 74,9 відсотка від прожиткового мінімуму для працездатної особи, а питома вага робітників з оплатою праці, нижчою за прожитковий мінімум, наприкінці березня цього року в Україні сягала 20,3 відсотка (або 2219,0 тис. осіб). У Києві цей показник удвічі менший — 10,2 відсотка (107,6 тис. осіб).
Середня заробітна плата в столиці за 2006 рік дорівнює 1729 грн (в Україні — 1041,44 грн), за січень—червень ц. р. рівень зарплати зріс до 2057,8 грн (в Україні — до 1225 грн).
Для міста характерною особливістю залишається найліпше серед регіонів України співвідношення рівня середньомісячної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, у червні 2007 року номінальна заробітна плата становила 2301,57 грн на місяць, що дорівнює 410,3 відсотка прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2007 році (561 грн). Для порівняння: у червні в Україні номінальна заробітна плата становила 1368 грн, тобто 243,9 відсотка прожиткового мінімуму для працездатної особи. Розмір середньомісячної заробітної плати в Києві у червні нинішнього року був у 5,5 раза вищий за мінімальну заробітну плату, законодавчо встановлену з 1 квітня 2007 року (420 грн), та в 1,7 раза перевищує середньомісячну заробітну плату в Україні за цей же період.
— Цифри, що й казати, переконливі. Але яким чином Ви домоглися успіху?
— Пріоритетним напрямом заходів, спрямованих на підвищення заробітної плати та конкурентоспроможності, є перебудова структури зайнятості. Зростання чисельності працівників у Києві впродовж 2006 року відбувалось майже в усіх сферах економічної діяльності. Більша частина нових робочих місць створюється на великих і середніх підприємствах. В той же час в Україні, за твердженням фахівців Мінпраці, нові робочі місця з’являються переважно у сфері підприємницької діяльності та самозайнятості населення. Вловлюєте різницю?
Підвищення рівня заробітної плати за останній звітний період (червень 2007 року) порівняно з відповідним періодом торік відбулося на підприємствах майже всіх видів економічної та промислової діяльності: у промисловості (2059,35 грн) — на 31,8 відсотка; в будівництві (2033,44 грн) — на 37,8 відсотка; в торгівлі (1973,87 грн) — на 19,8 відсотка; в освіті (1815,47 грн) — на 29,8; у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг (1976,28 грн) — на 16,3 відсотка; у фінансовій діяльності (4123,74 грн) — на 21,2 відсотка.
Київська міська державна адміністрація постійно приділяє увагу підвищенню рівня оплати праці в бюджетній сфері (установи і заклади освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги, культури).
Зарплати в них теж вищі, ніж в Україні загалом.
— Тетяно Миколаївно, Ви аргументовано довели, що в Києві зарплати вищі, ніж в регіонах. А якими вони є на тлі європейських? Адже наші керівники весь час наголошують на європейському виборі України.
— Так, європейський вибір України зобов’язує до аналізу європейських критеріїв оцінки праці. Європейською соціальною хартією (ст. 4) передбачено право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм та їхнім сім’ям достатній життєвий рівень. За інформацією експертів ЄС, мінімальна зарплата має становити 2–2,5 прожиткових мінімуми, а відповідно до рішення Європейського комітету соціальних прав, вона має досягати 60 відсотків середньої заробітної плати в країні. Зокрема, у 2004 році у Франції мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1090 євро, у Великій Британії — 980 євро. За даними Світового банку, співвідношення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму у Великій Британії становить 6,4 до 1,0, у Франції — 4,7 до 1,0. За інформацією МОП мінімальна заробітна плата становить близько 50 відсотків середнього її рівня в Нідерландах, Данії, Німеччині, Бельгії; 60 відсотків — у Франції. Співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати в Україні дорівнювало в квітні цього року 32,2 відсотка, в м. Києві — 19,1 відсотка.
В Україні залишаються низькими, такими, що суперечать загальносвітовій практиці, показники, що характеризують частку заробітної плати у ВВП та собівартості продукції. У ВВП частка заробітної плати останніми роками становила 45, тоді як в країнах Європейського Союзу — у середньому 65 відсотків. У собівартості продукції частка витрат на оплату праці — близько 12 відсотків, тоді як в більшості країн ЄС цей показник сягає 30–35 відсотків.
Дослідження в країнах Центральної та Східної Європи засвідчили, що економічне зростання в цих державах розпочалося лише тоді, коли рівень середньомісячної заробітної плати перевищив поріг 300 дол. США. Саме такий показник вже перевищила середня заробітна плата в Києві. Аналіз підтверджує, що в столиці відбувається безперервне зростання і номінальної, і реальної заробітної плати.
Впродовж останніх років спостерігається стійка тенденція до зростання прошарку середньо- та високооплачуваних працівників. Зокрема, наприкінці березня 2007 року переважна частка (89,7%) киян отримувала заробітну плату вищу за прожитковий мінімум для працездатних осіб (в Україні — 80,2 відсотка), при цьому в Києві понад 61,8 відсотка працівників мали заробітну плату, що перевищувала подвійний розмір прожиткового мінімуму (в Україні — 42,3 відсотка), а зарплату, більшу, ніж десятикратний прожитковий мінімум (понад п’ять тисяч гривень) отримувало 57 тисяч киян, тобто 35 відсотків усіх українців, що мали таку зарплату в країні.
— Зупиніться, будь ласка, детальніше на структурі доходів киян: яку частку в них становить заробітна плата?
Питанням зайнятості та гідної оплати праці в місті приділяється особлива увага, щоб унеможливити поширення винятково патерналістського підходу держави та уникнути утриманської позиції громадян, що покладаються на соціальний захист. Саме таке занепокоєння урядовців викликає ситуація у 15 областях, де відповідно до статистичних даних у 2006 році в доходах громадян частка соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів перевищує частку заробітної плати. Питома частка заробітної плати в доходах киян в 2006 році досягла 52 відсотки (у 2005 році — 48 відсотків), що на дев’ять відсотків вище від середньоукраїнського показника. При цьому частка заробітної плати в доходах громадян перевищувала частку соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів на 18 відсотків (в Україні — на 4 відсотки).
— А чи є резерви подальшого зростання заробітної плати в галузях економіки столиці?
— Тарифні ставки (оклади), нижчі від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатної особи, у березні цього року в столиці мали 145,2 тис. осіб (або 13,1 відсотка штатних працівників), у тому числі 30,7 відсотка працівників в галузі охорони здоров’я, 16,6 — в освіті, 3,8 — в державному управлінні, 14,7 — в сфері культури та спорту, або 6,5 тис. осіб. У цих бюджетних галузях умови оплати праці регулюються постановами уряду і є однаковими для всіх регіонів України. Рішення Кабміну про впровадження другого етапу Єдиної тарифної сітки для працівників бюджетної сфери дасть змогу підвищити розмір заробітної плати й цієї категорії працюючих.
Київська міська державна адміністрація та її соціальні партнери в регіональній угоді на 2007 рік передбачили рекомендацію роботодавцям встановлювати в межах фінансових можливостей на підприємстві розмір мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що знаходить підтримку на практиці.
Потребує уваги й питання оптимізації міжгалузевих співвідношень у рівнях оплати праці. Діапазон цих співвідношень, зокрема за останній звітний місяць, в столиці сягає в 3,6 раза, в Україні — 4 рази, що свідчить про те, що рівень заробітної плати великою мірою визначається належністю до певної сфери економічної діяльності, а не формується залежно від якості, кількості та результатів праці.
Зауважу при цьому, що проаналізувати фактичні тенденції в оплаті праці в державі складно через поширення практики виплати «тіньової» заробітної плати. Деякі непрямі методи оцінки свідчать, що рівень доходів зріс значно більше, ніж це відображають офіційні цифри. Наприклад, згідно з інформацією Держкомстату України витрати киян лише на придбання товарів та послуг у 2006 році на 2,6 млрд грн. перевищують суму легальних доходів, що є додатковим резервом подальшого зростання середньої зарплати в столиці через реалізацію подальших заходів з детінізації економіки та внесення змін в податкове законодавство з метою економічного стимулювання роботодавця до відмови від тіньових схем виплати заробітної плати.
Показник співвідношення середньої заробітної плати 10 відсотків найбільш та 10 відсотків найменш оплачуваних працівників (децільний коефіцієнт оплати праці) дає змогу оцінити ступінь диференціації заробітної плати в країні.
В Україні та столиці, за офіційною статистикою, він близько 10. За світовими оцінками вважається, що за межею 10-разового перевищення починається «зона дестабілізації». Для порівняння: у західноєвропейських країнах це співвідношення коливається в діапазоні від 4,4 (Австрія) до 10,4 (Велика Британія), у Російській Федерації — 20.
У зв’язку з цим думається, що розробка та реалізація державної концепції вдосконалення доходів населення, що спиратиметься на стратегію Міжнародної організації праці, а саме: на поняття справедливої та гідної заробітної плати та відповідні норми соціального захисту, закріплені в положеннях Європейської соціальної хартії з метою згуртування суспільства, адже зменшення нерівності та поляризації громадян за доходами є нагальною потребою часу.
також у паперовій версії читайте:

• ЗА РАХУНОК ПІДПРИЄМСТВ

назад »»»