ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ОЛЕКСАНДР ВОЗІАНОВ: ДЕМОГРАФІЯ — ДЗЕРКАЛО ХВОРОБ СУСПІЛЬСТВА

Ініціатором, організатором і першим президентом АМНУ є Олександр Возіанов, якого на недавніх загальних зборах академії переобрано на цю посаду на новий п'ятирічний термін. До речі, після його звіту президент Національної академії наук України Борис Патон назвав АМНУ «найкращою галузевою академією держави».
Про те, чим знаменним було для академії попереднє п'ятиріччя та про плани на майбутнє редакція попросила розповісти її незмінного керівника, академіка НАНУ, Героя України Олександра Возіанова.
— За своїм призначенням, цілями і завданнями медицина, як відомо, є прикладною наукою в тому розумінні, що вона має слугувати хворій людині при розробці методів діагностики й лікування, а здоровій для профілактики, тобто в запобіганні хворобам. Але ця прикладна частина науки ґрунтувалася і має перспективу для розвитку, лише спираючись на фундаментальні дослідження. Які з них були пріоритетними для вчених академії?
— У звітний період науково-дослідна робота наших установ провадилась за трьома головними напрямами, затвердженими президією АМНУ. Ми займалися вивченням фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патологій, розробкою принципово нових методів діагностики, лікування й профілактики найпоширеніших хвороб, дослідженням механізмів несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища, в тому числі радіаційного, та умов праці.
У межах цих напрямів щороку визначалася концепція розвитку медичної науки з переліком найважливіших робіт, до вирішення яких мають долучатися установи академії. Ця концепція була основою для планування науково-дослідних робіт. Крім того, вчені брали участь у виконанні державних цільових програм щодо розвитку донорства крові та її компонентів, профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, онкологічних захворювань, ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД, міжгалузевої державної програми «Здоров'я нації на 2002–2011 роки», «Питна вода України» тощо.
— Зараз у суспільстві все частіше наголошується на необхідності інноваційної моделі розвитку науки, коли цілковито завершується цикл «ідея — наукова розробка — впровадження». Як приживається ця модель в АМНУ?
— В Академії медичних наук ця модель діє давно, бо більшість наукових розробок завершується створенням нових або вдосконаленням існуючих методів діагностики, лікування та профілактики хвороб людини, які впроваджуються в наших установах, інших профільних закладах країни та включаються до стандартів лікування.
— Чи можна, Олександре Федоровичу, навести конкретні приклади ефективності такої моделі?
— Почну з серцево-судинних недуг, які є головною причиною смерті в світі, в тому числі й у нас. У складі академії функціонує чимало провідних інститутів, які займаються розробкою і впровадженням нових методів діагностики, профілактики і лікування цих хвороб. За їхньої участі розроблено державну Програму попередження серцево-судинних і судинно-мозкових ускладнень, затверджену указом Президента України минулого року.
Упровадження результатів наукових досліджень завдяки новій техніці операцій аортокоронарного шунтування дало змогу Національному інститутові серцево-судинної хірургії імені М. Амосова зменшити післяопераційну летальність до 1,2 відсотка, що нижче, ніж у клініках Європи та США. В інституті досягнуто найкращі у світовій практиці результати хірургічного лікування інфекційного ендокардиту — річна післяопераційна смертність становить менш ніж два відсотки, тоді як у інших країнах — до 14-ти. Розпочато ефективне лікування патології міокарда та хронічної серцевої недостатності на основі нових методів ритмоведення серця.
У наукових установах Академії медичних наук налагоджено плідні зв'язки з установами Національної академії наук України. Результатом їхньої спільної діяльності за останні роки є понад два десятки наукових розробок, наслідування яких — створення нових лікарських засобів, діагностичних і лікувальних приладів. Одним із яскравих прикладів такої співпраці є розробка методу електроплазмового зварювання тканин спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. Патона, за що колектив науковців було відзначено Державною премією України.
Перелік подібних прикладів можна продовжити стосовно нових розробок у боротьбі з онкологічними та інфекційними хворобами, діабетом, нових методик трансплантації нирок, печінки, серця, підшлункової залози тощо.
— Магістральним шляхом розвитку сучасної медицини є розробка й впровадження новітніх біотехнологій з використанням генних і клітинних технологій. Іде формування так званої регенеративної медицини. Що в цьому плані робиться в Україні?
— У провідних країнах світу на ці дослідження витрачають чималі кошти, а звідси — й результати. У поєднанні з генними технологіями до програми робіт включається, як реальне стратегічне завдання, реконструкція тканин органів людини. В перспективі — повне біологічне відтворення всього організму.
В установах академії ведуться роботи, зокрема, з виділення й отримання стовбурових клітин, їхньої диференціації, використання ембріональних клітин і екстрактів з них для відновлення певних нервових структур та їхніх функцій. Але мова має йти про те, щоб зробити суттєвий прорив у цій галузі, інтенсифікувати дослідження з розробок генних і тканинних технологій.
Із задоволенням можу сказати, що багаторічні зусилля академії створити інститут, де б розвивалися сучасні генні й клітинні технології з використанням стовбурових клітин, увінчалися успіхом. 20 червня вийшло розпорядження Кабінету Міністрів про створення Інституту генетичної та регенеративної медицини у складі Академії медичних наук. Директором цього інституту призначили академіка Геннадія Бутенка. Держава виділила необхідні кошти на організацію інституту, але ми знаємо, які труднощі доведеться подолати, поки цей заклад, як кажуть, зіпнеться на ноги. І головні з них пов'язані з кадровим забезпеченням. Проте важливий крок зроблено, а добрий початок — половина справи.
— Коли зайшла мова про кадри, то яка система їхньої підготовки існує у вашій академії? Чи є у молоді бажання присвятити себе науці, адже матеріальне забезпечення вчених, скажемо прямо, лишається на низькому рівні.
— Однак, попри це, кількість охочих навчатися в аспірантурі постійно зростає. Ми маємо багаторічний досвід підготовки наукових кадрів, добре оснащені лабораторії й клінічні бази. Міністерство освіти і науки, яке контролює цей процес, затвердило в установах академії мережу докторантури за 30 й аспірантури — за 49 спеціальностями з медичних, біологічних і фармацевтичних наук. За звітний період до аспірантури прийнято 364 особи з очною і заочною формами навчання, підготовлено 128 докторів і 470 кандидатів наук.
Щороку академія проводить конкурс серед молодих учених на найкращу наукову працю в галузі медицини і присуджує п'ять академічних премій з врученням дипломів і грошової винагороди, як це відбулося на недавніх загальних зборах АМНУ. Президія академії відзначає 15 номінантів на спеціальну стипендію Кабінету Міністрів. Три молодих науковці отримують премії Президента України за найкращі роботи.
— Повертаючись до загальних зборів академії, хотілося б почути Вашу оцінку щодо результатів обговорення основного питання — «Демографічна криза в Україні і роль медичної науки в її подоланні»...
— До цих зборів ми готувалися заздалегідь і, як мені здається, ґрунтовно дослідили основні причини цієї кризи у доповідях учених різних галузей медичної науки. Головний висновок полягає в тому, що демографія — це дзеркало хвороб суспільства. Можна говорити про вплив на цю кризу серцево-судинних і онкологічних захворювань, наслідків Чорнобильської катастрофи, наркоманії та алкоголізму. Цей медичний аспект було аргументовано розкрито, проаналізовано здобутки і проблеми у подоланні перелічених й інших недуг.
Однак вирішальною тут, попри наші зусилля, залишається соціальна складова, адже всім зрозуміло, що головна причина кризи — бідність і зубожіння населення. Вона є першопричиною усіх негараздів суспільства, які призводять до неухильного зниження чисельності українців. За даними статистики, на 1 січня цього року в країні мешкало 46 455,9 тисячі осіб. Порівняно з 1992 роком, коли в Україні була найбільша кількість людей, ми втратили майже шість мільйонів осіб. Якщо не подолати цю кризу, то кількість населення у 2050 році, за даними вчених, становитиме лише 35 мільйонів.
Тим часом смертність продовжує випереджати народжуваність. Не може не насторожувати різке зменшення тривалості життя, велика диспропорція у цьому показнику між чоловіками, котрі живуть в середньому 62 роки, та жінками, середній вік яких дорівнює 76 років. Чоловіки більш уразливі до життєвих негараздів, тому хворіють частіше, ніж «слабка стать», стають алкоголіками і наркоманами, серед них зростає кількість суїцидальних випадків. Ще слід додати збільшення кількості нещасних випадків на підприємствах, бо власники їх більше дбають про наживу, ніж про безпеку здоров'я найманих працівників.
Усе це — реалії життя й дедалі ситуація набирає загрозливіших масштабів. Кількість населення стрімко зменшуватиметься, бо 16-річних українців нині 643,3 тисячі, 14-річних — 570,1, а п'ятирічних дітей — лише 370,3 тисячі. Країна швидкими темпами старіє. На початок нинішнього року 1000 осіб працездатного віку мали «прогодувати» 651 непрацездатного, з яких 256 — діти, а 395 — пенсіонери.
Сподіватися тільки на медицину, певна річ, не достатньо. Демографічну кризу можна подолати спільними зусиллями суспільства і найперше обраної влади, бо наведені дані мають бути не лише докором її, а й стимулювати до рішучих дій, які сприятимуть виведенню України на рівень і стандарти життя цивілізованих країн світу.
— Не хотілося б завершувати інтерв'ю на сумній ноті. Які перспективи розвитку очолюваної Вами академії?
— Особисто я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє. Впевненості в цьому мені додає зростання авторитету академії у світовому науково-медичному співтоваристві. Цей авторитет наші вчені здобули в процесі тривалої й плідної співпраці з іноземними колегами США, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Швейцарії, Японії. Наші провідні фахівці, їхня дослідницька робота добре відомі у широких медичних колах багатьох зарубіжних країн. Науковці академії стали членами понад 130 міжнародних наукових товариств, медичних асоціацій та закордонних академій. Вони є радниками і експертами таких авторитетних організацій як ВООЗ, МАГАТЕ, Міжнародної організації праці. Співробітники академії регулярно виїздять за кордон на стажування до відомих європейських і американських клінік, а також для участі в конгресах і конференціях. За звітний період наші вчені брали участь більш як у 350 міжнародних форумах, виступивши там із чотирма тисячами доповідей.
Ми пишаємося, що до складу академії входять 17 іноземних почесних академіків. Це — справжні суперзірки світової медицини, серед яких і лауреат Нобелівської премії Леонард Хейвлік, визнаний найбільшим генієм минулого тисячоліття за відкриття так званого «числа Хейвліка», за яким визначається кількість поділу здорової клітини, перш ніж вона загине або перетвориться на ракову.
Можу сказати, що найближчим часом кількість іноземних членів у нас зросте. На минулих загальних зборах було обрано сім нових почесних іноземних академіків, двоє з них виступали з доповідями на згаданих зборах із проблем онкології та серцево-судинної патології. Це — видатний іспанський патолог і клініцист, президент Валенсійського інституту онкології Антоніо Лломбарт Бош і всесвітньо відомий німецький кардіохірург, директор департаменту грудної та серцево-судинної хірургії медичного центру Магдебурзького університету Томас Штегман.
Ми відкриті для співпраці з усіма країнами світу. Приємно, що наші колеги вдячні нам за це, вважаючи за честь бути членами Академії медичних наук України. Це дає, гадаю, переконливі підстави дивитися у майбутнє з оптимізмом.

Розмову вів Олександр ПОБІГАЙ

Із досьє. Академія медичних наук України (АМНУ) об'єднує 37 наукових установ, більшість з яких мають багаторічну історію, є провідними дослідницькими закладами в країні, у них створено наукові школи, відомі далеко за межами держави.
В установах академії налічується 19 800 працівників, у тому числі 3 150 наукових співробітників. Серед них — 645 докторів і 1 430 кандидатів наук. Крім того у клініках академічних інститутів працюють ще 30 докторів і 460 кандидатів наук. 38 учених є дійсними членами і членами-кореспондентами АМНУ, 17 членів НАНУ.

Із досьє. В установах АМНУ функціонують 29 клінік, фонд яких становить 8 142 ліжка. Загальна планова потужність поліклінік — 5 770 відвідувань на добу. У стаціонарах торік проліковано 160 400 хворих, серед них — 23 714 дітей, зроблено 83 668 операцій, майже 75 відсотків із яких можуть виконуватися лише у спеціалізованих клініках академії.
В Інституті педіатрії, акушерства та гінекології прийнято 1 460 пологів у жінок, 97 відсотків з яких мали певні ускладнення. В Інституті хірургії та трансплантації зроблено пересадки нирок, печінки, підшлункової залози тощо. У Національному інституті серцево-судинної хірургії виконано 4,5 тисячі надскладних операцій на серці. Торік у клініках академії впроваджено 952 наукові розробки.

також у паперовій версії читайте:

назад »»»