ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА ТУРИСТИЧНА
ЧИ СТАНЕ ПОЛТАВЩИНА ТУРИСТИЧНОЮ МЕККОЮ?
Останнім часом керівники Полтавщини міркують над тим, як привабити інвесторів і за їхні кошти вдихнути нове життя у промисловість, інфраструктуру й соціальну сферу регіону. Адже власних грошей завжди не вистачає. В обласному бюджеті, не кажучи про районні, ледь вистачає ресурсів на нагальні проблеми. Керівництво облдержадміністрації та облради підтримує слушні пропозиції, аби справа зрушила з місця і грошовиті бізнесмени, в тому числі закордонні, звернули увагу на полтавську землю. На жаль, туристична галузь розвивається повільно. Причин тому багато — погані дороги, низький сервіс в обслуговуванні, занедбані пам’ятки історії.

Тут Гоголь жив, тут шведи бились...
Уперше серйозно про туристичний бізнес заговорив соціаліст Степан Бульба, попередній голова Полтавської ОДА, нині — депутат Верховної Ради України. Два роки тому, коли очолював виконавчу владу в регіоні, заявив, що бачить для Полтавщини великі перспективи, пов’язані з розвитком туризму. Щоправда, скептики не підтримали ініціативу, мовляв, куди запрошувати гостей? Скрізь по селах бур’яни, розвалені хати, погані дороги... Немає у районах пристойних готелів, місць для харчування та відпочинку... Що показувати туристам. Полтавщина — не Закарпаття з відомими базами й давніми туристичними традиціями.
Степан Бульба «пішов» із області, але його благородні наміри не втратили актуальності. Наступник Валерій Асадчев також обіцяє зробити область туристичною Меккою, бо переконаний, історичний край має великий і не використаний потенціал — всесвітньо відома історична й культурна спадщина, народні звичаї та традиції, притаманні лише полтавцям, спосіб життя та побут тощо. Усе це, за належної «розкрутки», має зацікавити жителів інших регіонів, котрі мріють відвідати землю великих людей — Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Григорія Сковороди, Антона Макаренка, Володимира Короленка, багатьох інших, чиї імена назавжди вписано у скрижалі вітчизняної й світової історії та культури.
Начальник обласного управління культури і туризму Володимир Годзенко в розмові з кореспондентом «ДУ» акцентував на тому, що нинішнє керівництво області приділяє розвитку туризму таку ж увагу, як, приміром, сільському господарству. Полтавщині є куди запросити гостей. Варто лише згадати про мережу курортів у Миргороді, Новосанжарському й Великобагачанському районах, які відомі далеко за межами України. Використовуються вони не на повну потужність.
Розгалужена система курортів — чудова база для розвитку так званого оздоровчого туризму. Тут можна не тільки лікуватися, а й ознайомитися з краєм, його історичними місцями, ландшафтами. Хіба не приваблять туристів, скажімо, майстерні решетилівських вишивальниць або опішнянських гончарів, де створюються справжні шедеври народної творчості? Чи можуть когось залишити байдужими відомі всьому світу гоголівські місця у Шишацькому районі, розкопане археологами всесвітньо відоме Більське скіфське поселення під Котельвою? Хіба не вартий уваги туристів стародавній Мгарський чоловічий монастир у Лубенському районі, або монастир із чудодійною іконою в Козельщині, оспівана Гоголем славетна Диканька з «кочубеєвською» церквою? Такі геніальні постаті як М. Гоголь, В. Короленко, О. Довженко, О. Гончар, В. Вернадський заслуговують кожен на окремий маршрут. Треба тільки розробити їх, поліпшити сервіс.
Володимир Годзенко демонструє видані друком туристичні довідники, якими можуть скористатися всі охочі відвідати славетну Полтавську землю. Брошури у глянцевих обкладинках розповідають про найцікавіші сторінки історії краю — поле Полтавської битви, Сорочинський ярмарок, батьківщину рудого Панька — Диканьку, гончарну столицю України — Опішне, королеву мінеральних вод Миргород...
Звісно, найпершим маршрутом для туристів стане Полтава з її численними музеями, пам’ятниками, заповідними місцями. Великий поштовх у розвитку туризму в області можуть дати підготовка до святкування двох великих дат — 200-ліття від дня народження М. Гоголя та 300-річчя Полтавської битви. Тож треба використати ці дати як добру нагоду для зміцнення туристичного руху. Історичними подіями часів Івана Мазепи зацікавились фахівці зі Швеції. Приїздив другий секретар посольства Швеції, який провів чимало зустрічей з керівниками, обговорюючи питання майбутнього заходу, пам’ятного не лише для росіян і українців, а й для шведів. До речі, пам’ять вояків із північної країни належно не вшановано. А вони ж були союзниками на той час.
Батьківщина Гоголя й Котляревського чекає напливу гостей звідусіль. Чекає й побоюється...

Хто побудує класні готелі?
Якось губернатор В. Асадчев проїхався кількома історичними місцями, які, на думку чиновників, можуть стати першочерговими найпривабливішими туристичними маршрутами. Губернатор не приховував, що місця цікаві. Приміром, те саме Опішне — центр гончарства, але ж дорого до нього... Не поїдуть такими дорогами люди, котрі хочуть не лише видовищ, а й комфорту. Це добре розуміє пан Валерій, адже багато років очолював у Києві великий район.
Де ночуватимуть туристи? З тим теж не все гаразд. На роковини М. Гоголя та Полтавської битви в області очікують найбільший наплив туристів. Звісно, що їх потрібно десь розмістити, забезпечити пристойні умови відпочинку, смачну національну кухню. В області 43 готелі, два мотелі, 13 санаторіїв, чотири кемпінги й туристичні бази. Висновок спеціалістів-метрологів, котрі перевірили заклади,— невтішний: тільки деякі з них можуть надавати послуги відповідно до нормативних вимог. Навіть якщо не зважати на незадовільні побутові умови, в готелях немає гарячої води, тепла тощо. Рівень підготовки обслуги — на рівні 70-х років минулого тисячоліття. П’ятизіркових готелів на Полтавщині взагалі немає, чотиризіркових — три, тризіркових — чотири... Цікаво, але в області, яка має амбітні плани щодо розвитку туризму, лише два десятки готельних закладів мають сертифікати відповідності.
Тверезо оцінюючи нинішні можливості регіону, керівництво області робить кроки для того, щоб виправити ситуацію. Організаційні моменти покладено на першого заступника голови облдержадміністрації Івана Близнюка, який наразі опікується туристичною галуззю. Створено інвестиційну програму. Її проекти розміщено на сайті Державної служби туризму й курортів Міністерства культури та туризму України. За останні два роки в туристичну галузь краю вкладено 17 млн грн. Але цього недостатньо. Поруч із привабливими об’єктами для туристів майже відсутня інфраструктура. Хто її має створити? Підприємці, які розуміють, що інвестиції в туристичну галузь відкривають шлях для розвитку їхнього бізнесу в майбутньому.

Губернатор почав із себе
В облдержадміністрації визнають, без залучення приватного капіталу не вдасться реалізувати добрі наміри, грандіозні плани. Лише за кошти інвесторів можна полагодити дороги до «об’єктів показу». Пам’ятаючи про те, що під лежачий камінь вода не потече, керівництво області веде інтенсивні перемови з місцевими підприємцями й бізнесменами, закликаючи їх до співпраці в галузі туризму.
Найдієвіші кроки робить організаційний комітет із відзначення 200-ліття від дня народження М. Гоголя, який очолює губернатор. Зокрема, створено масштабний туристичний маршрут найцікавішими для потенційних туристів місцями, пов’язаними з ім’ям великого письменника. Він проляже через кілька районів: Полтава — Диканька — Більськ — Великі Сорочинці — Лютенька — Гоголеве — Миргород. На маршруті є численні унікальні пам’ятки культури, архітектури, музеї та церкви. Водночас оргкомітет спрямовує зусилля на будівництво тут готелів і закладів громадського харчування.
Валерій Асадчев переконаний, якщо гуртом взятися за проблему, Полтавщина стане туристичним краєм. Його підтримує новообраний міський голова Андрій Матковський, котрий не приховує амбітних планів перетворити місто на Ворсклі на туристичний центр. Доброю нагодою для цього може стати відзначення 300-річчя Полтавської битви, коли до міста з’їдуться тисячі гостей. Сорокарічний керівник засукав рукави, посиленими темпами оновлює древню Полтаву, розбудовує сучасне європейське місто. Одним із перших його кроків — є створення своєрідних полтавських «Єлисейських» полів. Городяни й гості міста можуть там на святкові й вихідні дні розважатись на свіжому повітрі, стати глядачами й учасниками цікавих культурних програм. Міське керівництво не приховує, що подібним «європейським» куточком прагне завоювати прихильність гостей з інших міст, які, довідавшись про започатковану традицію, приїжджатимуть на свята до Полтави. Першим «туристом» став полтавський мер (на знімку). У супроводі журналістів і чиновників міськради Андрій Матковський прогулюється оновленою вулицею, роздивляється крам у кіосках, розпитує продавців, чи є попит на товари, посмакував на свіжому повітрі гаряче вино, яке в Полтаві для звичайного городянина — диво. Враження в мера позитивні: обласний центр може привабити туристів із усієї України.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ м. Полтава
також у паперовій версії читайте:

• ЗА ЗДОРОВ’ЯМ НА ВОКЗАЛ
• І «ЗАСВІТЯТЬСЯ»... ГОРИ

назад »»»