ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ АННИ ГЕРМАН

Справжнім святом мистецтва став вечір пам’яті видатної польської естрадної співачки Анни Герман, що відбувся в приміщенні Чернівецького обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Дійство складалося з двох частин — музичної, під час якої пісні з її репертуару виконували разом із глядацьким, ущент заповненим залом, професійні й самодіяльні артисти з Києва, Одеси й Чернівців, а також демонстрування створеної київськими кінематографістами документальної стрічки, присвяченої життєвому і творчому шляху Анни Герман — «Светит незнакомая звезда».

Саме цими рядками починається одна з її найулюбленіших пісень — «Надежда» (композитор О. Пахмутова, поет М. Добронравов), що полюбилася багатьом слухачам. Відлунням цього пісенного шедевра стало відкриття 2004 року на алеї мистецтв у Москві зірки Анни Герман, на яке були запрошені з Варшави її рідні — мати Ірма, чоловік Збігнев Тухольський та син Збігнев Тухольський-молодший. На жаль, наприкінці минулого року у віці 97 років пані Ірма пішла з життя.
Збігнев Тухольський-старший, запрошений до Чернівців, поділився з присутніми на вечорі спогадами про незабутню Анну.
Він люб’язно погодився на інтерв’ю.
— Як Ви познайомились зі своєю майбутньою дружиною?
— Було це в 1960-му, коли я, молодий варшавський інженер, приїхав у відрядження до Вроцлава. Прийшовши у вихідний у міський басейн, я попросив доглянути за моїм портфелем високу струнку дівчину з підручником, який вона читала.
Вона сумлінно виконувала моє непоштивне доручення, поки я не вийшов із води. Проте не розгнівалась, що мені особливо припало до душі. Ми розговорились... Це була Анна, на той час студентка Вроцлавського геологорозвідувального інституту. Пізніше, почувши вперше, як вона співає, я був вражений неповторною красою її голосу. Недарма ж, коли вона проходила курс лікування у отоларингологів Великого театру в Москві, вони назвали її голосові зв’язки перламутровими, що за еластичністю переважали ті, що були в легендарного Федора Шаляпіна.
Ми все більше прив’язувалися один до одного. Популярність Анни як співачки, вийшла далеко за межі Польщі. Під час гастрольних виступів в Італії сталася жахлива автокатастрофа, що надовго поклала її на лікарняне ліжко. Саме тут я запропонував їй свою руку і серце, не відходив від неї ні на крок, допомагав, після того як було знято гіпс, заново вчитись ходити спочатку на милицях. Мужність Анни і наша з пані Ірмою любов до неї зробили диво, вона знову повернулася на професійну сцену.
— Якою була Ваша знаменита дружина у сімейному колі?
— Такою ж лагідною і привітною, якою виглядала на сцені. Після її повернення на естраду ми, нарешті, отримали власне житло у Варшаві. Міністерство культури країни виділило нам невеличку квартиру в одному з віддалених спальних районів столиці.
Увесь порядок в оселі підтримувала Анна, до речі, розробкою ескізів і пошиттям концертних суконь вона займалась власноруч. Як гарно виглядав на маленькому Збігневі кожушок у національному стилі, пошитий нею під час нашого спільного відпочинку в Закопане.
Повертаючись після тривалих гастрольних подорожей, дружина у нечасті для неї дні відпочинку пригощала нас своїми приготовленими стравами, серед яких ми особливо полюбляли середньоазіатський плов, рецепт якого вона запозичила у пані Ірми, котра довгий час жила в Узбекистані й де в місті Ургенч побачила світ маленька Анна.
У неї ніколи не було жодних ознак «зіркової хвороби», хоча неодноразово перемагала на престижних польських і міжнародних конкурсах, фестивалях, володіла титулом найвродливішої пані Польщі.
До її репертуару ніколи не входили прохідні пісні, співала лише такі, які лягали їй на серце. Тому досі її люблять й пам’ятають численні шанувальники як нашої країни, так і республік колишнього Радянського Союзу, багатьох європейських держав. Провідні композитори і поети з багатьох країн пропонували Анні свої твори, вона чимало знімалась у музичних телепрограмах, почала співати твори класичного репертуару на сцені Варшавської опери.
На жаль, всі подальші творчі задуми перекреслила тяжка невиліковна хвороба і 1982 року вона відійшла у вічність у віці 46 років.
— Пане Збігневе, Ви мали можливість переконатися, що в Україні люблять і пам’ятають видатну творчу особистість — співачку Анну Герман. Як шанують її пам’ять у Польщі? Чи не змінилось ставлення до неї за останні десятиріччя?
— Поляки не забувають про свою улюбленицю. На одному з каналів Варшавського телебачення багато років йде спеціальна музична програма, в якій завжди звучать пісні в її виконанні, демонструються фрагменти з її концертів. Глядацький амфітеатр у місті Зелена Гура (де Анна вперше стала переможницею фестивалю польської естрадної пісні) носить її ім’я. Останні шість років відновлено проведення фестивалю, і молоді виконавці з усіх куточків країни обов’язково включають у свої виступи пісні з її репертуару.
— Як Польща відзначила 70-річчя від дня народження Анни Герман?
— Статтями в столичній та провінційній пресі. У престижних залах Варшави відбулися концерти, присвячені її творчій спадщині.

Григорій ЗАСЛАВЕЦЬ
також у паперовій версії читайте:

• ЧОТИРИ КІНОІСТОРІЇ ПРО ПРЕКРАСНИХ ДАМ
• КРІЗЬ РОКИ Й ВІДСТАНІ
• ЦЕЙ ВІЧНО МОЛОДИЙ РОМАНС

назад »»»