Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
«ДОВГОСТРОКОВІ» ВИБОРИ
ПРЕЗИДЕНТ РОЗПУСКАЄ ВЕРХОВНУ РАДУ І ПРИЗНАЧАЄ ПОЗАЧЕРГОВЕ ГОЛОСУВАННЯ НА 27 ТРАВНЯ

Десь наприкінці березня Прем'єр-міністр Віктор Янукович, коментуючи тему своїх стосунків із Президентом Віктором Ющенком, сказав: «У нас відбувається природний процес, пов'язаний з розподілом повноважень. Ситуації бувають різні, всі ми — люди. Але я переконаний: ми з Президентом ніколи не перестанемо по-людському ставитися одне до одного». Цікаво, наскільки змінилася думка глави уряду після того, як позавчора ввечері Віктор Ющенко таки наважився на підписання указу про розпуск Верховної Ради?
«Людське» ставлення Кабінету Міністрів та його лідера до глави держави виявилося, принаймні, в тому, що уряд ухвалив постанову, в якій, по суті, відмовився виконувати президентський указ. Головна «сіль» урядового бестселера полягає в тому, що кошти на вибори (це, за підрахунками фахівців, близько 400 мільйонів гривень) відомство міністра фінансів Миколи Азарова не повинно виділяти. Президентське лобі в Кабміні — міністр оборони Анатолій Гриценко та міністр закордонних справ Арсеній Яценюк — запропонувало цей пункт вилучити. Однак, як і слід було очікувати, опинилося в меншості. Щоправда, за словами пана Гриценка, вчора Президент Віктор Ющенко скасував чинність згаданої урядової постанови і передав її до Конституційного Суду.
Постанова аналогічного змісту «випурхнула» і з Верховної Ради. Депутати заборонили уряду виділяти кошти на проведення дострокових парламентських виборів. Треба сказати, що ніч з 2 на 3 квітня депутати та урядовці провели бурхливо. За Олександром Морозом час закріплювати звання «нічний спікер», пам'ятаючи про його схильність до роботи в екстремальних умовах (пригадайте ухвалення минулої редакції Конституції в ніч з 27 на 28 червня 1996 року).
О 21-й годині, ще до оголошення Віктором Ющенком його звернення до народу, на якусь мить склалося враження, що парламент і цього разу спробує законно і дипломатично перебрати політичну ініціативу у свої руки. Адже текст першої постанови, що її ухвалили народні обранці, Олександр Мороз спробував видати за такий собі жест примирення, бо в документі робилася кволенька спроба виконати частину вимог Президента, котрі він висунув депутатам минулої суботи на з'їзді «Нашої України». Зокрема, там йшлося про підготовку і затвердження засад внутрішньої й зовнішньої політики на базі Універсалу національної єдності, корекції закону про Кабінет Міністрів, делегування своїх представників до так званої конституційної комісії, ініціатором якої Віктор Ющенко виступив ще в листопаді 2006-го... Депутати вирішили призупинити «накачування» коаліційної потужності шляхом залучення до більшості перебіжчиків із «Нашої України» та БЮТ. Для цього навіть було підкориговано регламент ВР. Цей «мораторій» мав діяти до роз'яснення Конституційного Суду — яким шляхом має формуватися коаліція.
Утім, навіть у цю, найпершу «нічну» постанову, закралися сумнівні тези. В одному з пунктів йдеться про відповідальність ЗМІ. Себто треба так розуміти, що публікувати текст указу глави держави, який «більшовики» вважають неконституційним, коаліціянти забороняють? Гарна демократія, нічого не скажеш.
Тож глава держави скористався так званим казуальним правом, тобто правом того, хто має застосовувати певну норму законодавства. Скасувати цей указ має право винятково Конституційний Суд. До речі, народні депутати звернулися до найсправедливіших служителів Феміди, але також специфічно. Вони пропонують КС розглянути президентський указ щодо конституційності чи неконституційності протягом... п'яти днів і працювати задля цього у цілодобовому режимі. До речі, за невідкладність розгляду такого питання в КС виступають і представники ПАРЄ, зокрема Ханне Северінсен.
Ще одне рішення парламенту, а точніше його коаліційної частини, взагалі не вкладається у рамки здорового глузду. Йдеться про фактичне поновлення діяльності «ківаловського» Центрвиборчкому. Так, ВР скасувала постанову від 8 грудня 2004 року, якою той одіозний склад ЦВК був відправлений у відставку. Мотивація — недоведення провини Центральної виборчої комісії у фальсифікаціях. Тобто треба так розуміти, що рішення Верховного Суду, який скасував другий тур президентських виборів, депутати не визнають?
Нинішній фінт із «ківаловським» Центрвиборчкомом «більшовики» задумали заздалегідь, адже проект відповідної постанови було зареєстровано ще кілька місяців тому. Основна мета цієї авантюри — буцімто вирівняти шальки терезів, бо на постанови Верховної Ради Президент не має права накладати вето. Відтак, він мусить звернутися до Конституційного Суду, щоб той визнав «перетасовки» у ЦВК незаконними. Проте депутати, схоже, не врахували однієї обставини. Саме Центральна виборча комісія Ярослава Давидовича проводила парламентські вибори. Раз ЦВК нині розпускають і поновлюють статус-кво від 8 грудня 2004 року, можна поставити під сумнів легітимність самої Верховної Ради, котру «порахував» не Сергій Ківалов. Задля справедливості треба зазначити, що те саме можна сказати про третій тур президентських виборів.
Ще один висновок, який напрошується за результатами нинішнього протистояння,— недосконалість вітчизняної законодавчої бази. По суті, говорячи про неможливість фінансування позачергових виборів з бюджету, коаліціянти та урядовці мають рацію. Для цього слід вносити зміни до чинного кошторису, чого парламент робити зі зрозумілих причин не хоче і нізащо не буде. Однак тоді виникає запитання: як узагалі проводити позачергові вибори?
Супротивники президентського указу намагаються апелювати і до Ради Європи. У «ніч розпуску» було ухвалене звернення до цієї поважної структури, а вчора зранку Раїса Богатирьова запропонувала якнайшвидше відправити в ПАРЄ українську делегацію, а ще звернутися до єврокомісара з прав людини, ініціювати «круглий стіл», скликати засідання Ради національної безпеки та оборони і провести якнайшвидшу зустріч між Президентом, Прем'єром і спікером.
Та найбільше до Ради Європи апелює Сергій Головатий — колишній міністр юстиції й категоричний супротивник нинішнього президентського указу (до речі, вчора його виключили з фракції «Нашої України»). Сергій Петрович ще минулого тижня активно агітував Віктора Ющенка не підписувати указ, який може викликати сумніви. Тепер Головатий пропонує Президентові зробити крок назад, себто іншим указом припинити чинність указу про розпуск.
На це саме сподіваються й в уряді. Віктор Янукович ще під час нічного екстреного засідання Кабміну вимальовував два варіанти виходу з кризи: не публікувати указ про розпуск, аби він не набрав чинності або скасувати його. «Про третє я не хочу навіть говорити»,— додав Прем'єр. Учора ж, виступаючи з парламентської трибуни, Янукович натякав і на сувору оцінку історією вчинку Президента, якщо він не зробить крок назад, і прогнозував, що в разі відкликання указу Президентом, «можна уникнути найгіршого». Що саме мав на увазі Прем'єр під терміном «найгірше», він не уточнив. Але, навіть попри це, у виступах багатьох коаліціянтів учора лунала і передвиборна риторика. Отже...
Знаково також, що нині коаліціянти на чолі з Януковичем прямо говорять про те, що, підписавши указ, Президент України узурпує владу. Цікаво, в чому вони побачили таку узурпацію? Можливо, у своїй фактичній непокорі? Чи у запізнілих закликах до чергових «круглих столів»? Чи у тому, що глава держави пропонує провести чесні й прозорі вибори, щоб була можливість повторного приходу до влади тих-таки «регіоналів»? Бо такий варіант можливий і не відкидається ніким.
На цьому тлі якось не надто активно обговорюються потенційні дебати в Конституційному Суді. Навіть незважаючи на те, що там нині зосереджена доля не просто виборів в Україні, а й самої держави. Власне, що буде, якщо КС визнає указ Президента неконституційним? Чи такий варіант проробляли ініціатори нинішнього «напіврозпуску»? Варто зауважити, що про свої дії у разі невигідного для них вердикту Конституційного Суду поки що уникають говорити як коаліціянти, так і Президент з опозиціонерами.
У своєму зверненні до народу Віктор Ющенко одного разу обмовився, назвавши потенційні парламентські вибори не достроковими, а довгостроковими. Цілком імовірно, що ця обмовка може виявитися вельми знаковою...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
  • УКАЗ ОПУБЛІКОВАНО
  • КОАЛІЦІЯ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО КС
  • ДАВИДОВИЧ ЗАВЖДИ ГОТОВИЙ
  • ЯНУКОВИЧ ЗАСТЕРІГАЄ
  • ТРЕБА ГОТУВАТИСЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».