Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СІМ'Я
ПІД РЕНТГЕНОМ ПОГЛЯДУ ДИТЯЧИХ ОЧЕЙ
Одним із пріоритетних напрямів роботи Чернівецького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є підготовка кандидатів на створення прийомних родин і дитячих будників сімейного типу. Торік органи державної влади звернули, нарешті, увагу на сімейні форми виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Нині в області з 1100 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 263 дитини виховуються в інтернатних закладах. У кожного з них — власна життєва історія, складний асоціальний досвід (пияцтво, наркоманія, жебракування тощо), з різних причин вони втратили рідних батьків, позбулись родинного тепла. Більшість сиріт хочуть жити в повноцінній сім’ї, бажають отримувати батьківську любов і ласку.

1990 року в Чернівецькій області з’явились перші родини, які взяли на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. То були піонери сімейних форм турботи, що самостійно набували досвіду роботи із зазначеною категорією. Проте у минулі часи бажання держави передати сиріт у сім’ї, на жаль, не було підкріплене фінансово, в бюджеті були складені мізерні кошти на утримання таких родин. Жалюгідне фінансування, якого не вистачало навіть на пристойне харчування прийомних дітей, призводило до того, що батьки-вихователі опинялись перед безвихіддю: або відмовлятись від прийомних дітей і повертати їх до інтернатних закладів, або залучати дітлахів до господарських робіт (насамперед тих, хто жив у селі) й заробітчанства. Як згадує мама-вихователь одного з перших дитячих будинків сімейного типу на Буковині: «Іноді не знала, навіть, як сказати дітям, що нам немає чого їсти, не говорячи про хоч якийсь одяг... Не забути очей вихованців, які благали не повертати їх до інтернату, і що вони готові жити впроголодь, тільки б не опинитись там знову».
Певна річ, ні про вигоду, ні про грошову винагороду тоді ще романтично налаштовані батьки-вихователі не гадали. Більшість з них хотіли одного — надати дітям сімейне тепло, прищепити любов до ближнього. Забуті державою дитячі будинки сімейного типу й прийомні сім’ї ще 15 років залишались наодинці зі своїми проблемами.
Лише 2006 року у державний бюджет були закладені кошти як на утворення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, так і на утримання дітей, що виховуються цими родинами. На асигновані гроші (від 800 до 1100 гривень — залежно від віку і статусу дитини) прийомна сім’я може не тільки пристойно прохарчувати та одягнути дитину-сироту, а й задовольнити духовні, освітні, культурні її потреби.
Тепер потенційні кандидати в прийомні батьки і батьки-вихователі, перед тим як познайомитись із дитиною в сиротинці, зобов’язані пройти спеціальний курс навчання в обласному центрі соціальних служб. Однією з умов участі в програмі є те, що на всіх, навчальних модулях мають бути присутні обоє батьків, адже це — зважене, спільне рішення. Під час навчального тренінга учасники обговорюють практичні питання створення прийомної сім’ї, входження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, створення належних матеріально-побутових і соціально-психологічних умов проживання такої дитини. Під час навчання сім’ї кандидатів ще раз оцінюють власні можливості щодо сімейного виховання дітей зі складними долями. Не всі кандидати проходять це випробування. Дехто більш реально оцінив свої сили, дехто не пройшов тест за психологічними характеристиками. Всі, хто пройшов курс навчання, отримали довідки про те, що їх занесли до банку даних як потенційних прийомних батьків.
Станом на 1 грудня минулого року на Буковині — п’ять дитячих будників сімейного типу, в яких виховується 33 дитини, і 14 прийомних сімей (тут утримують 28 дітей), з них тільки в 2006 році створено 11 таких родин.
Більшість прийомних батьків, які пройшли навчання, визнають, що найважче — зустріч із майбутньою прийомною дитиною, вміння знайти потрібні слова, щоб дитина відповіла взаємністю. А далі — тривалий період входження дитини в родину (опановує розпорядок дня; звикає до того, з’являються рідні брати, сестри, до володіння особистими речами, власним посудом, засобами гігієни тощо); вчиться практичним, здавалось би елементарним, речам: приймати ванну або готувати собі їжу. Для батьків особливо хвилюючим є той момент, коли прийомна дитина щиро вимовить найприємніше, очікуване для них слово — мама або тато.
На жаль, у цій благородній справі залишаються не вирішені проблеми, бракує закону щодо фінансового утримання в прийомних родинах і дитячих будинках сімейного тину дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Все поки зведено до постанов Кабінету Міністрів, які не є послідовними... Прийомні батьки змушені з острахом очікувати того, що із черговою зміною політичного курсу в Україні виплати на їхніх дітей можуть бути зменшені або не враховані в бюджетному році.
Хіба може бути щось страшніше в світі, ніж вираз очей голодної дитини?
Ігор БАБ’ЮК, заступник директора Чернівецького обласного центру соціальних служб для сім’ї,

дітей та молоді, Григорій ЗАСЛАВЕЦЬ
також у паперовій версії читайте:
  • НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ...
  • ШКОЛА МОЖЕ НЕ ВСЕ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».