ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ВОЛОДИМИР ГАЛИЦЬКИЙ: «ЄДИНА ПРОБЛЕМА НА РИНКУ ПРАЦІ — МАЛА ЗАРПЛАТА»
Наприкінці 2006 року Державна служба зайнятості святкувала своє 16-річчя. З цієї нагоди в Міністерстві праці і соціальної політики України відбувся брифінг директора Державного центру зайнятості — керівника виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття Володимира Галицького.

Державна служба зайнятості була створена постановою Ради Міністрів УРСР 21 грудня 1990 року. Законом України «Про зайнятість населення» визначено соціальні гарантії з боку держави в реалізації права громадян на працю, основні засади діяльності державної служби зайнятості.
У 2001 році Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» на державну службу зайнятості покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За час своєї діяльності служба зайнятості пройшла шлях інноваційного розвитку і нині є єдиною інституцією на ринку праці, яка надає свої послуги безоплатно. «Наша діяльність спрямована на забезпечення реалізації кожною конкретною людиною своїх професійних знань та здібностей, що є запорукою піднесення економіки держави»,— сказав пан Галицький.
Від заснування служба зайнятості брала участь у створенні системи соціального захисту населення від безробіття, формуванні системи соціального партнерства, розробила та впровадила сучасні технології надання послуг населенню і роботодавцям, створила матеріально-технічну базу для якісного обслуговування шукачів роботи та роботодавців. За даними прес-служби цього державного органу, у шукачів роботи та роботодавців постійно зростає рівень довіри до цієї структури: у 1995 році до неї звертався лише кожен десятий безробітний, у 1997 році — кожен четвертий, у 2006 році — понад дві третини безробітних.
За час існування служби її послугами скористалося понад 19 млн громадян. З них понад 8 мільйонів осіб були працевлаштовані, 1,3 млн пройшли професійне навчання, близько трьох мільйонів узяли участь у громадських роботах. Крім того, майже 13 млн осіб отримали консультації щодо пошуку роботи, трудового законодавства, ситуації на ринку праці. Вперше за всі роки діяльності у 2006 році кожна четверта людина, котра звернулася по допомогу, була працевлаштована.
Як зазначив Володимир Галицький, за останні роки зросла кількість не тільки тих, хто шукає роботу, але й роботодавців. Торік зі службою зайнятості працювало понад 250 тис. роботодавців, у результаті співпраці зареєстровано понад два мільйони вакансій. «Нині ситуація на ринку праці України характеризується зростанням обсягів і рівня зайнятості серед економічно активного населення, до того ж ці процеси спостерігаються в усіх регіонах країни. У І півріччі 2006 року кількість безробітних зменшилась майже на 225,8 тис. до 1,5 млн осіб. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, знизився з 7,9 відсотків до 6,8 відсотків і є нижчим, ніж у країнах Євросоюзу».
Однією з гострих проблем залишається нестача кваліфікованих працівників майже в усіх сферах виробництва товарів і послуг. За його словами, це пояснюється низькою заробітною платою і професійним дисбалансом, що виникає внаслідок неадекватного реагування системи професійної освіти на перерозподіл робочої сили та орієнтації людей на модні професії, зокрема, менеджера, економіста, юриста, попиту на які практично немає. Водночас не вистачає кваліфікованих інженерів-механіків, інженерів-конструкторів, гірських інженерів, газоелектрозварників, будівельників, токарів, слюсарів, продавців продовольчих та непродовольчих товарів, водіїв, медсестер, лікарів, учителів.
Нинішня ситуація зумовлена низькою зарплатою. Якщо ця проблема буде розв’язана, почнуть вирішуватися всі інші. Люди одразу підуть навчатися в ПТУ, якщо в працівників професій, які вони здобуватимуть, буде висока заробітна плата. З’являться інженери, і не треба буде запрошувати на будівництво турків. Низька зарплата «вбиває» все. Не можна будувати конкурентної спроможності нашої країни на дешевій робочій силі»,— зазначив доповідач.
Найвищим рівень зайнятості є у великих містах: Києві, Одесі, Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську; найгірша ситуація — у Рівному, Сумах, Тернополі, Львові, інших містах, де немає розвинутої промислової та виробничої інфраструктури.
Ще однією важливою проблемою на ринку праці є безробіття сільського населення, спричинене скороченням сільськогосподарських професій і посад. Разом з тим у сільського населення зникає можливість застосувати свій професійний досвід в інших сферах економічної діяльності. На думку Володимира Галицького, вирішенням проблеми може стати ухвалення закону про приватну власність на землю, який дасть змогу залучати кошти у розвиток виробництва в сільській місцевості.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо подолання дисбалансу між попитом та пропозицією, директор Державної служби зайнятості зазначив, що нині в Україні є 2100 тис. вакансій, 59 відсотків яких забезпечують заробітну плату, нижчу за прожитковий мінімум і лише п’ять відсотків — з оплатою праці понад тисячу гривень. «Хто піде працювати за таку низьку заробітну плату? Ніхто. І правильно зроблять, що не підуть,— сказав Володимир Галицький.— Але є інший бік цієї проблеми. Намагаючись по-державному вирішити проблему, маємо брати до уваги геополітичне становище України, на півночі і сході якої — Росія, яка провадить активну політику зайнятості. Там уже в першому кварталі 2007 р. середня зарплата становитиме близько тисячі доларів США. Оскільки розрив між зарплатою в Україні, Росії та Західній Європі буде значним, працівників високої і середньої кваліфікації нічого не втримає в Україні: ні сім’я, ні діти, ні батьки, ні патріотичні мотиви — люди поїдуть на заробітки. В умовах глобалізації ми нікуди від цього не дінемось. Що відбуватимуться далі? Для висококваліфікованих працівників Україна не є привабливою стосовно високих заробітків, тому український ринок можуть заповнити жителі Південно-Східної Азії, Китаю та Африки. Як правило, це низькокваліфіковані і малоосвічені люди, які будуть об’єднуватися в етнічні групи, що може стати загрозою для національної безпеки України. Разом з тим, загрозою також є втрата трудового потенціалу країни на тлі демографічної кризи. Виходом з цієї ситуації є збільшення розміру заробітної плати, причому в кілька разів! Не мінімальної зарплати, а середньої!»,— наголосив пан Володимир.
Він також зауважив, що дисбаланс між ринком праці і ринком освітніх послуг є в будь-якій розвиненій країні світу. «Освіта ніколи не «підтягується» під ринок праці. Чи можна тут щось вдіяти? Чи є механізми зближення потреб ринку праці та програм Міністерства освіти України? Так. Зокрема, ми плануємо відмовитися від створення власної мережі навчальних комбінатів, і за домовленістю з Міносвіти у 2007 році вкладатимемо кошти в систему професійно-технічної освіти».
З метою працевлаштування осіб, які нездатні нарівні з іншими конкурувати на ринку праці (дітей-сиріт, людей передпенсійного віку тощо) держава надає дотацію роботодавцю, який вирішив взяти на роботу цих людей. За інформацією Державного центру зайнятості, працевлаштування цієї категорії населення здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Умови отримання дотації визначено документом про «надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних» (затверджений наказом Мінпраці 10.01.2001 р. за № 1).
Відповідно до цього розпорядження дотація надається в сумі фактичних витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за спрямуванням державної служби зайнятості, але не вищої за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності області за місяць, за який нараховано зарплату. Фактичні витрати складаються з основної і додаткової зарплати та суми страхових внесків відповідно до чинного законодавства. Іншими словами, роботодавцеві відшкодовують зарплату, нараховану працівникові, плюс страхові внески.
Дотація надається щомісяця протягом року і виплачується за умови, якщо роботодавець приймає особу на роботу на термін, не менший, ніж два роки.
Якщо роботодавець звільняє особу не з вини працівника, а з інших причин, він зобов’язаний повернути дотацію в повному обсязі. Таким чином, дотація захищає людину, яка не витримує конкуренції на ринку праці, та фінансово зацікавлює роботодавця в працевлаштуванні таких людей.

Ольга ЖИЛА
також у паперовій версії читайте:

• МОЛОДІЖНЕ БЕЗРОБІТТЯ. ЯК ЙОГО ПОЗБУТИСЯ?

назад »»»