ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В 2006 РОЦІ: БАЛАНС УСПІХІВ І ПОРАЗОК
Рік, який минає, залишиться в історії вітчизняної зовнішньої політики як дуже суперечливий щодо здобутків та провалів. Насамперед у 2006-му наша країна завершила процес ухвалення нормативних актів, потрібних для вступу до Світової організації торгівлі. Водночас протягом року ми знову переконалися в тому, що Україні не вистачає послідовності в зовнішній політиці. Зокрема, 2006-ий завершився черговим скандалом щодо контролю за посадою міністра закордонних справ, що негативно позначалося на авторитеті України у світі.

Однак навіть за умов, коли немає консолідованої позиції Президента та Прем’єр-міністра з питань зовнішньополітичних пріоритетів, рік став показовим у сфері вирішення традиційних проблем.
На пострадянському просторі в глухому куті опинилося питання реанімації Співдружності незалежних держав. Рішення цієї доленосної проблеми відкладено на червень 2007 року. На пострадянському просторі «зависли» також питання формування альтернативних міждержавних союзів. Зокрема, проект створення Єдиного економічного простору загруз у бюрократичних процедурах, крім того, бракує погодженої політичної волі суб’єктів, які збиралися створити це угруповання. Розрекламоване рік тому Об’єднання демократичного вибору (колишній ГУАМ) також перетворилося на формальну бюрократичну структуру, результати діяльності якої хіба що попереду. Цей проект головним чином покликаний виконувати функцію блокування російської активності на пострадянському просторі, що не завжди вдається робити, не завдаючи шкоди національним інтересам України.
Рік позначився втратою останніх ілюзій щодо пришвидшеної європейської інтеграції України. Країна, яка демонструє світові внутрішньополітичні суперечності, нарешті дочекалася «сигналу з Брюсселя»: «На Україну в об’єднаній Європі впродовж найближчого десятиріччя не очікують». Але це не означає, що реалізація проекту Європейського Союзу, спрямованого на розбудову «спеціального сусідства» є контрпродуктивною. Навпаки, євроспільнота зацікавлена протягом наступних 15 років імовірний вступ до ЄС мусульманської Туреччини збалансувати християнським «українським фактором». Свідченням цього є той факт, що Європейська комісія оголосила про свої наміри щодо необхідності невідкладно налагодити з Україною офіційний переговорний процес про створення зони вільної торгівлі за умови набуття нашою країною членства в Світовій організації торгівлі, що є головною передумовою для відповідних контактів. Україна може стати членом СОТ до середини 2007 року.
Рік, що минає, був загалом позитивним для розвитку українсько-американських відносин. Сполучені Штати за результатами парламентських виборів у березні 2006 року визнали факт утвердження демократичних політичних традицій в Україні. Оскільки поширення демократії є основним ідеологічним завданням адміністрації Джорджа Буша, внаслідок цього прогресу наша країна позбулася деяких застарілих проблем у двосторонніх відносинах. Сполучені Штати визнали Україну країною з ринковою економікою та підписали з нею угоду про доступ до ринків товарів і послуг у межах Світової організації торгівлі. У питанні євроатлантичного вибору США залишили остаточне рішення за українським народом.
Слід також зазначити, що у 2006 році українська дипломатія зосереджувала свої зусилля головним чином на традиційному колі стратегічних партнерів — Росії, Європейському Союзі, США. Натомість відносини з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, на жаль, залишилися на периферії уваги вітчизняних політиків. Проте є й приємні винятки. Укладено контракт на постачання бойових модулів для броньованої техніки Йорданії, що нейтралізувало негативні наслідки припинення (через корупційний скандал) місії українських миротворців на півдні Лівану. Напруження навколо іранської ядерної програми стало традиційною, перешкодою для українсько-іранської співпраці в нафтогазовій сфері. Натомість позитивні зрушення спостерігалися у налагодженні зв’язків з країнами Південно-Східної Азії, зокрема В’єтнамом. У Південній Азії основним перспективним здобутком можна вважати підписання угоди про співпрацю у військово-технічній сфері з Пакистаном.
Упродовж 2006 року інтенсивно розвивалися українсько-китайські відносини. Зокрема, на наступний рік заплановано перший українсько-китайський інвестиційний форум. Добрим знаком стало підписання українсько-корейських угод, зокрема у військово-технічній сфері. Історичною віхою українсько-японських відносин є проведене в червні 2006 року перше засідання спільного комітету з питань співпраці. Успішними були й культурні заходи під час місяця Японії в Україні.
На латиноамериканському напрямі Київ може похвалитися тільки контрактом з Бразилією щодо запуску космічних супутників. Натомість основним успіхом вітчизняної дипломатії на африканському континенті можна вважати контракт «Нафтогазу України» на розробку нафтогазових родовищ у Єгипті. На позитивний імідж України працюють миротворчі місії в Ліберії та Сьєрра-Леоне.
Загалом баланс успіхів української дипломатії кількісно переважає поразки, але зазначені прориви сталися не на стратегічних напрямах вітчизняної зовнішньої політики, хіба що за винятком помітного прогресу в справі вступу до Світової організації торгівлі. Причому, перелічені успіхи потребують закріплення. Це буде можливо лише за умов подолання симптому «двох» зовнішніх політик України. Такий розвиток подій можливий, якщо вітчизняна політична еліта виявиться спроможною консолідуватися навколо погодженої версії концепції національних інтересів, спираючись на аксіому в дипломатії, яка полягає в збільшенні числа друзів та союзників своєї країни та мінімізації кількості ворогів. Зрештою, наступного року український дипломатичний корпус має повернути собі навички прагматичної гнучкості, аби, образно кажучи, не повертатися спиною ні до ворогів, ні до друзів.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• СТРАТЕГІЯ США: ЗБІЛЬШИТИ ВІЙСЬКО, АБИ ПЕРЕМІГ МИР

назад »»»